Анулювання реєстрації платника ПДВ податковими органами в даний час має, без перебільшення, масовий характер. Суб'єкти господарювання намагаються протидіяти такій практиці, звертаючись до суду з вимогою про скасування відповідних рішень податкових органів та про відновлення ПДВ-реєстрації. Судові процеси переважно завершуються перемогою платників податків. Однак на цьому, на жаль, проблеми не закінчуються.
Юрій КУЛИК, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Підстави і порядок анулювання реєстрації платника ПДВ визначено ст.184 ПКУ та Положенням № 1394. Однак питання відновлення ПДВ-реєстрації нормами ПКУ не врегульовано. Таким чином, єдиним нормативним актом, яким залишається керуватися для встановлення процедури відновлення, є вже згадане Положення № 1394.
Згідно п. 5.6 Положення № 1394 підставою для внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації, яка сталася за ініціативою податкового органу, може бути або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, або рішення суду, яке набрало законної сили . При цьому передбачено:
«5.6.2. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням. податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється. а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.
5.6.3. Якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно. податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва в такому самому порядку, що і при перереєстрації. При цьому дата повторної реєстрації платником ПДВ змінюється на дату попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата анулювання останнього Свідоцтва попередньої реєстрації змінюється на дату початку дії першого Свідоцтва повторної реєстрації платником ПДВ ».
Ми свідомо процитували повністю ці норми Положення № 1394 і звертаємо увагу на наступні моменти:
по-друге. згідно з приписами цього нормативного акту в разі скасування рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ (за будь-яких підстав), для відновлення реєстрації від суб'єкта господарювання вимагається подача нового реєстраційної заяви (із позначкою "Перереєстрація");
і по-третє. якщо судом прийнято постанову про визнання рішення податкового органу про скасування реєстрації платником ПДВ протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним), то дата реєстрації платником ПДВ не змінюється і вважається, що суб'єкт господарювання цього статусу не втрачав. Однак іноді сам платник податків зацікавлений в тому, щоб відновити статус платника ПДВ не з дати первісної реєстрації, а з дати набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано анулювання. В цьому випадку відповідним чином формулюються позовні вимоги і тоді суд в своєму рішенні повинен зробити спеціальну вказівку на те, що відновлення статусу платника податків відбувається з дати набрання законної сили рішенням суду. Нове Свідоцтво платника ПДВ видається також під новим номером, але в цьому випадку при відновленні реєстрації в новому свідоцтві датою реєстрації платником ПДВ буде вказана дата вступу в силу судового рішення. Таким чином буде вважатися, що з дня анулювання старого свідоцтва і до дня видачі нового суб'єкт господарювання не був платником ПДВ.
Про формулюванні позовних вимог
З цього питання в судовій практиці складаються дещо різні підходи. Оптимальною здається формулювання позовних вимог, найбільш наближена до тексту нормативних актів. Відповідно, оскільки в Положенні № 1 394 йдеться про відміну анулювання реєстрації та прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. саме такі позовні вимоги слід включити платнику податків в свою позовну заяву.
Незалежно від цих нюансів головним є те, що при винесенні судового рішення про визнання протиправним рішення податкового органу про анулювання реєстрації податковий орган у 10-денний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили зобов'язаний направити його в ДПС України для внесення відповідного запису до Реєстру платників ПДВ і видачі нового Свідоцтва.
Про тяганині з відновленням реєстрації
Як вже було сказано, підставою для відновлення реєстрації платником ПДВ є, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили. Згідно з приписами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили або після закінчення 10-денного терміну подачі апеляційної скарги (якщо така скарга була подана), або з моменту оголошення рішення судом апеляційної інстанції. Подальше касаційне оскарження, якщо воно має місце, на набрання законної сили рішенням суду не впливає.
Формування та ведення Реєстру платників ПДВ здійснює центральний орган ДПС на підставі даних, наданих місцевими податковими органами. І, як не дивно, найчастіше саме центральний орган - ДПС України - є злісним порушником, який не виконує рішень суду і не відновлює реєстрацію. Мотив відмови зазвичай стандартний: судове рішення оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. Але, як уже зазначалося, факт касаційного оскарження не призупиняє виконання судового рішення (за винятком випадків, коли про це винесено окрему ухвалу ВАСУ про призупинення виконання оскаржуваного судового рішення). Тому відмова у відновленні реєстрації на цій підставі теж може бути оскаржена до суду за мотивами бездіяльності ДПС України.
Про податкову звітність при затримці з відновленням реєстрації
Судове рішення про відновлення реєстрації вступило в законну силу, проте з внесенням запису до Реєстру платників ПДВ податкова під різними приводами зволікає. Відповідно в прийомі податкових декларацій податковий орган відмовляє, посилаючись на відсутність у суб'єкта господарювання статусу платника ПДВ.
Причина відмови в прийомі декларації була сформульована податковим органом наступним чином: декларація подана особою, яка відсутня в Реєстрі платників податку на додану вартість. Але при розгляді справи було з'ясовано, що на момент подання податкової звітності вступило в законну силу судове рішення про скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ. Отже, на думку суду, підстав вважати його особою, яка не зареєстрована платником ПДВ, у податкового органу не було.
Суд також не взяв до уваги посилання податківців на те, що судові рішення про відновлення реєстрації ними оскаржені в касаційному порядку, оскільки, як зазначалося вище, судове рішення вступає в законну силу з моменту його винесення апеляційним судом і подальше його оскарження, за загальним правилом, не зупиняє його виконання.
Облікові проблеми при відновленні ПДВ-реєстрації
Для початку пояснимо суть проблеми. Як уже зазначалося, результатом позитивного судового оскарження рішення податківців про анулювання ПДВ-реєстрації є відновлення такої реєстрації, яке може здійснюватися (в залежності від формулювання позовних вимог):
(1) або з дати набрання законної сили рішенням суду;
(2) або з моменту незаконного анулювання.
На перший погляд, найменше проблем виникає у тих суб'єктів господарювання, які, дізнавшись про анулювання своєї ПДВ-реєстрації, встигли швидко зорієнтуватися і разом з позовною заявою подати в суд клопотання про призупинення дії оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ. Якщо суд таке клопотання задовольнив, винісши відповідну ухвалу (аналіз судової практики свідчить, що суди переважно йдуть назустріч платникам податків у таких питаннях), платник податків протягом всього процесу оскарження зберігав за собою статус платника ПДВ, а отже, міг подавати податкову звітність з ПДВ і виписувати податкові накладні, користуючись реквізитами старого Свідоцтва. Правда, змушені зізнатися, такий розвиток подій хоча і є в даній ситуації оптимальним, однак головний біль платника податків, на жаль, не усуває. Справа в тому, що ухвала суду про призупинення дії рішення про анулювання ПДВ-реєстрації не названо в Положенні № 1394 серед підстав для відновлення запису в Реєстрі (аналогічна ситуація мала місце і під час перебування Положення № 978), а отже, не дивлячись на наявність такого визначення , контрагенти підприємства не зможуть його знайти в Реєстрі в числі платників ПДВ. Це також стане приводом для відмови у прийнятті податкової звітності та призведе до неможливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі. Виходом може стати включення в клопотання про призупинення дії оскаржуваного рішення вимоги зобов'язати податковий орган відновити реєстрацію платником ПДВ на час розгляду справи в якості засобу забезпечення позову.
Однак більш поширена на практиці ситуація, коли відновлення реєстрації відбувається після вступу в законну силу рішення суду.
Однак для платника податків може бути важливим відновити ПДВ-реєстрацію саме починаючи з дати незаконного її анулювання, в тому числі для того щоб мати можливість відкоригувати податкові зобов'язання, які були нараховані на залишки товарів (послуг). в зв'язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ.
При відновленні ПДВ-реєстрації заднім числом з юридичної точки зору буде вважатися, що платник ПДВ свого статусу не втрачав. У зв'язку з цим виникає ряд питань, на які чинне законодавство відповіді не дає. Найбільш важливі з них:
1. Чи обкладати ПДВ поставки, що здійснювалися в періоді оскарження, і якщо так, то яким чином це реалізувати?
2. Чи можна постачальнику відновити податковий кредит за товарами (роботами, послугами), які купувалися їм в періоді оскарження як суб'єктом, який не мав ПДВ-реєстрації?
Очевидно, щоб уникнути подібних проблемних питань краще в період оскарження взагалі ніяких поставок / покупок не здійснювати. Втім, як відомо, судова тяганина може бути досить тривалою, а припиняти свою діяльність, в тому числі з огляду на зобов'язання за вже укладеними договорами, іноді просто неможливо.
Спробуємо дати відповідь на поставлені питання, проте в силу їх законодавчої неврегульованості претендувати на остаточність висновків, на жаль, не можемо.
На нашу думку, відновлення ПДВ-реєстрації за вже минулий період не може означати, що права і обов'язки у платника податків також виникли заднім числом. Скасування незаконного анулювання дозволяє платнику податків, умовно кажучи, не втратити цей період у своїй податковій історії. Однак права і обов'язки, пов'язані з відновленням ПДВ-статусу у суб'єкта господарювання, виникають саме з моменту вступу в законну силу рішення суду. Іншими словами, за тими операціями, які мали місце в період з моменту незаконного анулювання ПДВ-реєстрації і до моменту його скасування, права і обов'язки у платника податків виникають в момент вступу в законну силу рішення суду, адже реалізувати їх за правилом першої події він не зміг не з власної волі, а через незаконні дій податкового органу.
Якщо виходити з таких міркувань, то відновлений в реєстрації платник податків.
- повинен обкласти ПДВ поставки, що здійснювалися їм в періоді оскарження. відбивши їх в декларації за перший звітний період з моменту відновлення в ПДВ-реєстрації. Однак це не завадить платнику податків як звітний період вказати місяць, в якому відбулося відновлення реєстрації платником ПДВ. Відобразити зобов'язання з ПДВ слід в стор. 1 декларації. У свою чергу, при заповненні додатка Д5 до декларації їх логічніше внести в стор. «Інші».
Реєстр отриманих та виданих податкових накладних подається з податковою декларацією один;
- що стосується тих поставок, в яких платник податків відновив ПДВ-реєстрацію, виступаючи покупцем, то, на нашу думку, він через незаконне анулювання не повинен втратити своє право на податковий кредит. Алгоритм дій може бути таким: платник податків в письмовій формі повідомляє своїм постачальникам про відновлення свого статусу платника ПДВ, а отже, з'являється підстава переоформити податкові накладні, які раніше були виписані постачальниками як при постачанні неплатнику ПДВ (відповідно, обидва примірники залишилися у постачальників). Особливих труднощів для постачальника це не становить. Єдина проблема - таку накладну вже не можна буде зареєструвати в Єдиному реєстрі, а отже, щоб відстояти своє право на податковий кредит, платнику податків доведеться піти на складання скарги на постачальника, до якої можна додати копію судового рішення і пояснення ситуації, викладене в довільній формі.
Поділитися з колегами