Федеральний закон № 261 розроблений за підсумками моніторингу застосування нормативних правових актів Російської Федерації, що регулюють правовий статус, порядок створення і діяльності релігійних об'єднань, а також норм міжнародного права в сфері дотримання прав на свободу совісті і свободу віросповідання.
Основними цілями прийняття Федерального закону № 261 зазначається наступне:
2) вдосконалення правового регулювання порядку створення та державної реєстрації релігійних організацій;
3) скасування обов'язки релігійних організацій щорічно крім звіту за встановленою формою надаватиме дублюючу інформацію про продовження своєї діяльності.
Відповідно до Конституції Російської Федерації загальновизнані принципи і норми міжнародного права, поряд з міжнародними договорами Російської Федерації, є складовою частиною її правової системи (п. 4 ст. 15, п. 1 ст. 17 Конституції Російської Федерації).
У зв'язку з викладеним Федеральним законом №261 скасовано обов'язок представляти для державної реєстрації створення місцевої релігійної організації, яка не має підтвердження про входження в централізовану релігійну організацію, документ, що підтверджує її існування в якості релігійної групи на протязі не менше п'ятнадцяти років (ст. 11 Федерального закону «про свободу совісті та релігійні об'єднання»).
Також Федеральний закон № 261 змінює порядок повідомлення про створення релігійної групи: таке повідомлення буде представляється в територіальний орган федерального органу виконавчої влади, уповноваженого в сфері державної реєстрації релігійних організацій.
Це дозволить при державній реєстрації місцевої релігійної організації, яка не входить в структуру централізованої релігійної організації, не подавати спеціального підтвердження, виданого органом місцевого самоврядування, а також дозволить релігійної групи скористатися правом безперешкодно без попереднього повідомлення органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації або органів місцевого самоврядування проводити релігійні зборів в будівлях, приміщеннях та інших місцях, спеціально надані х учасниками релігійної групи для цих цілей.
Зазначеним законом також скасовано обов'язок релігійних організацій щорічно надавати інформацію про продовження своєї діяльності (ст. 8 Федерального закону «Про свободу совісті та релігійні об'єднання»).
Відповідно до ст. 7 Федерального закону «Про свободу совісті та релігійні об'єднання» релігійною групою визнається добровільне об'єднання громадян, утворене з метою спільного сповідання і поширення віри, яка здійснює діяльність без державної реєстрації та набуття правоздатності юридичної особи.
В релігійну групу входять громадяни Російської Федерації, а також можуть входити інші особи, які постійно і на законних підставах проживають на території Російської Федерації.
Приміщення та необхідне для діяльності релігійної групи майно надаються в користування групи її учасниками (фізичними особами).
Релігійна група в більшості випадків відноситься до структури будь-якої централізованої релігійної організації, що має незліченну кількість послідовників цієї релігії. В даному випадку керівний орган (центр) централізованої релігійної організації в разі, якщо релігійна група входить в її структуру, в письмовій формі повідомляє про початок діяльності релігійної групи орган, уповноважений приймати рішення про державну реєстрацію релігійної організації, за місцем здійснення діяльності релігійної групи. У разі, якщо релігійна група до централізованої релігійної організації не відноситься, повідомлення надається керівником (представником) релігійної групи.
Релігійна група надає повідомлення про продовження своєї діяльності не рідше одного разу на три роки з дати останнього повідомлення органу, уповноваженого приймати рішення про державну реєстрацію релігійної організації.
Релігійні групи мають право здійснювати богослужіння, інші релігійні обряди і церемонії, а також здійснювати навчання релігії і релігійне виховання своїх послідовників.
І.А. Нечаєва, начальник відділу у справах некомерційних організаційУправленія Міністерства юстиції РФ по Саратовської області