Г. Ю. Поскребишева
Мордовський державний університет ім. Н. П. Огарьова (м Саранськ)
Мовна ситуація регіону безпосередньо залежить від ситуації, і функціонуючої регіональної мовної картини світу. Формування останньої відбувається під впливом різних факторів: наявність етномовному спільноти і його свідомості; географічної та історичної складової регіону і населяє його етносу; сформованого етно- і полікультурного соціуму; мовних спільнот, розвиток яких безпосередньо пов'язане з поліетнічною регіональною політикою в аспекті мови та мовної свідомості. У науковій і педагогічній літературі різноманіття шляхів розвитку і (з) існування різних національних мов в умовах специфіки одного ареалу, що виявляється на тлі загальних закономірностей даного процесу, ставить перед нами актуальну задачу дослідження даної проблеми, опису її специфіки, пошуку рішень.
В цілому регіональна мовна картина світу визначається специфікою мовної ситуації, яка представляє синтез функціонування варіантів мов, мовних систем, наявністю в них існуючих (Дію) идиолекта, прислівників, говорив, діалектів, а також територіальних і національних аспектів мови. Більш того, слід визнати сам факт пристосування одного, або декількох мов в рамках етнокультурного співтовариства до умов, форм суспільного розвитку і традицій даного етносу, що викликає як наслідок так звану регіональну мовну варіативність. Під регіональної варіативністю мови слід розуміти різновид мовної системи, до складу якої входять мовні засоби, що відображають різні етномовної норми і контрасти народів даного простору.
Інтерес до вищезазначеної проблеми обумовлений необхідністю охарактері-зувати мовний стан полікультурного середовища регіону, його лінгво специфіку. У свою чергу, остання покликана розкрити зв'язок мов і регіонального співтовариства, дати уявлення про мовну ситуацію і мовну політику регіону. Таким чином, проблема (з) існування тріади «мова, культура, етнос» послужила поштовхом до виділення таких понять як «регіональна етнолінгвістики,« регіональна мова »,« регіональна ментальність »і як наслідок« регіональне мовна освіта ».
Ми будемо розглядати мову, по-перше, як прояв і відображення культури етносу, що дозволить нам позначити поряд з полі- та лінгвокультурних аспектом мовну картину регіону, по-друге, як унікальну структуровану мережу елементів, що виявляють своє етнічне ядро через систему значень і асоціацій . Пізнання регіональності полікультурного соціуму відбувається з початком осмислення мовної ситуації, яка оформляється «під впливом екстралінгвістичних чинників, процесів взаємодії та взаємовпливу мов етносів, які проживають в рамках компактного простору».
На думку Е. А. Орлової, «... етнічною спільнотою в найширшому сенсі слова можна вважати будь-яку усвідомлену мовну спільність, що склалася на певній території» [5, С. 172]. Дотримуючись твердженням А. С. Мельникова, можна говорити про так званому «мовою культури», який являє собою сукупність всіх знакових способів вербальної і невербальної комунікації, об'єктивують культуру етносу і виявляють її етнічну специфіку.
Однак, беручи до уваги той факт, що одним з показників полікультурності в регіоні служить якісне володіння етнічними групами населення не тільки російським, але й національними мовами, отже, актуальним є захист і збереження етнічної складової населення.
1. Брук, С. І. Населення світу. Етнодемографічного довідник / С. І. Брук. М. Наука, 1986.
2. Брук, С. І. Мови світу / С. І. Брук, В. В. Іванов // Велика радянська енциклопедія. Т. 30. М. 1978. С. 467-470.