Загальні принципи медикаментозного лікування АГ:
початок лікування з мінімальних доз одного препарату;
перехід до препаратів іншого класу при недостатньому ефекті лікування (після збільшення дози першого) або поганий переносимості;
використання препаратів тривалої дії для досягнення 24-годинного ефекту при одноразовому прийомі. Застосування таких препаратів забезпечує більш м'яке і тривалий гіпотензивну дію, більш інтенсивну захист органів-мішеней, а також високу прихильність пацієнтів лікуванню;
використання оптимальних поєднань препаратів для досягнення максимального гіпотензивної дії і мінімізації небажаних проявів.
Початок медикаментозної терапії
Спеціального уваги вимагають пацієнти з високим нормальним АТ (130-139 / 85-89мм.рт.ст.), У яких є цукровий діабет, ниркова і / або серцева недостатність. У цій групі хворих потрібно рання активна медикаментозна терапія, яка дозволяє попередити прогресування ускладнень.
Вибір антигіпертензивного препарату
Головним критерієм вибору препарату є його здатність зменшувати серцево-судинну захворюваність і смертність при збереженні хорошої якості життя. Клінічні дослідження свідчать про незаперечні переваги в цьому плані β-блокаторів і діуретиків. Однак дотримання жорсткої рекомендації вибору діуретиків та β-адреноблокаторів при наявності добре переносяться і ефективних нових класів препаратів необгрунтовано.
Індивідуальний вибір препарату
Тривалість лікування. Перехід на інший щабель лікування.
АГ вимагає постійного лікування індивідуально підібраним препаратом або їх комбінацією. Неприпустимо курсове, переривчасте лікування АГ. Якщо препарат першого вибору в адекватній дозі не дає достатнього ефекту, то можна:
додати другий препарат іншого класу
замінити перший препарат в разі його поганий переносимості. Інтервал між ступенями лікування повинен становити не менше 4нед при відсутності необхідності в більш швидкому зниженні артеріального тиску або нестерпних небажаних явищ.
Препаратом другого ряду зазвичай є діуретик (якщо він не був використаний на першому місці), так як він посилює дію інших антигіпертензивних засобів. Якщо другий препарат забезпечує адекватний контроль артеріального тиску, то можна обговорити можливість скасування першого препарату. Перш ніж змінювати терапію, необхідно оцінити можливі причини її недостатньої ефективності. Якщо АГ вдається контролювати протягом принаймні 1 року, то можна спробувати зменшити дози і кількість антигіпертензивних засобів. Переходити на нижчу ступінь лікування слід поступово. Найчастіше це вдається зробити пацієнтам, які одночасно усувають фактори ризику, слідуючи немедикаментозної програмі лікування.
Критерії ефективності антигіпертензивної терапії.
При оцінці ефективності лікування АГ виділяють коротко-, середньо- і довгострокові цілі. Короткостроковою метою лікування є максимальне зниження артеріального тиску до добре переноситься рівня, середньодобової метою - попередження появи або прогресування ураження органів мішеней, довгостроковою метою лікування пацієнтів з АГ - попередження серцево-судинної захворюваності та збільшення тривалості життя.