Для російського народу з давніх-давен відвідування лазні було не просто способом помитися. Це цілий ритуал, який вдосконалювався з століття в століття. Цілком природно, що в народній творчості цього приділено багато уваги. Приказки та прислів'я про лазню займають гідне місце в фольклорі.
Фольклор ( «народна мудрість, народне знання», англ.) - художня творчість широких народних мас, переважно усно-поетична творчість. Цей термін вперше ввів англійський учений У.Дж. Томс в 1846 році. З початку XX століття цей термін використовується і в більш вузькому, більш конкретному значенні: словесне народна творчість.
Словесний народна творчість - казки, легенди, билини - сприяє відтворенню характерних рис народної мови. А прислів'я і приказки, наприклад, демонструють її стислість і мудрість.
Вашій увазі пропонується добірка приказок і прислів'їв. присвячених лазні та банним ритуалам російського народу.
- Баня - мати друга: кістки розпарить і справа поправить;
- Лазня парить - здоров'я дарує;
- Лазня парить, лазня править;
- Банька - не нянька, а хоч кого догодити;
- Вилікувався Ваня - допомогла йому лазня;
- Після доброї лазні - що ангел у чистій рані;
- В той день не старієш, який в лазні паришся;
- У лазні помився - що заново народився;
- На пару да лазні сорок хвороб виходить;
- Коли б НЕ лазня, все б ми пропали;
- Баня будь-яку хворобу з тіла жене.
Пар і ширяння в лазні
- Хороший парень, солодкий як медок;
- Запашний пар не тільки тіло, а й душу лікує;
- У лазні парень і ладить, і гладить;
- Жаркий пар будь-яку недугу зцілить;
- Баня без пара, що щі без навару;
- Піддай парок та лізь на полиць;
- Жар кісток не ломить.
Банний віник
- Банний віник - головний лікар;
- Банний віник дорожче грошей;
- Банний віник душу тішить та тіло пестить;
- Баня без віника - що стіл без солі;
- Віник в лазні - всім начальник, всьому голова;
- Віник - банний командир, всіх побив і цареві не спустив;
- Віник малий, та молодецький - всім прочуханку поставив.
- Баню приготувати - що музичний інструмент налаштувати;
- В баню, ходять тільки ледачі! Які свербіти не хочуть. ;
- В баню ходити - тіло мити, а не горілку пити;
- Хто про що, а вошивий - про баню;
- Пристав, як банний лист;
- У лазні зграями закидають;
- З пилу, з жару, з банного пожежі;
- Добра та мова, де про баньку та піч;
- Баня всі гріхи змиє, зграя сполоснет;
- Ось тобі лазня крижана, віники водяні, парся - НЕ ожгісь, піддавай - НЕ опалісь, з полку не звалися;
- Постнічай по середах, ходи в баню по суботах, все в свій час;
- Лазня не заговини, на неї немає заборони;
- Яких дурнів немає, і після лазні чешуться;
- Сліпий в баню поспішає, а лазня не топиться;
- Чи не холостому на одруженого баню топити;
- Лазні не згоріти, а стодоли ми загасити;
- Дам баню, що до нових віників не забудеш;
- Не нагадуй лазні: є віники і про тебе;
- У шинках днювати без грошей нудно; в торгових лазнях ночувати душно;
- Торгова баня всіх миє, а сама вся в бруді;
- З однієї лазні, та не одні вести;
- Ума - два току, та лазня без верху;
- Які, до дідька, Гаваї, коли банька під боком;
- Блішки банюшку топила, вошкі парілась, з полиць вдарилася;
- З баньки та в ямку (вирок злих людей, до смерті новонародженого).