Презентація на тему лекція 11 особливості кубанського говірки говір - засіб спілкування населення в

Презентація на тему: "Лекція 11 Особливості кубанського говірки Гомін - засіб спілкування населення в певній історично склалася області. У говірці від-ражена духовна," - Транскрипт:

1 Лекція 11 Особливості кубанського говірки Гомін - засіб спілкування населення в певній історично склалася області. У говірці від-ражена духовна, матеріальна культура жителів краю, обряди і традиції.

Презентація на тему лекція 11 особливості кубанського говірки говір - засіб спілкування населення в

2 Виникнення кубанських говірок Кубанські говори виникли на базі вже існуючих мов - в результаті переселення людей з територій України і південноруських областей. Відбувалося змішання мов, насе-лення, утворювалися нові варіанти місцевої мови.

Презентація на тему лекція 11 особливості кубанського говірки говір - засіб спілкування населення в

3 Особливості говірок Кубані балакали (в колишніх чорноморських станицях); Розмовляють (в лінійних і за кубанських). Особливості говірок Кубані настільки своєрідні, що швидше нагадують унікальну мову, однаково зрозумілий всім жителям краю. Недарма на питання, якою мовою говорять кубанські козаки-російською або українською, вони часто відповідають: «На нашому, на козацькому. На кубанському! ».

Презентація на тему лекція 11 особливості кубанського говірки говір - засіб спілкування населення в

4 Мова кубанських козаків відрізняється гиканням - протяжністю, легкістю в вимові звуку р Звук в часто змішується з голосним звуком у, особливо на початку слова: внучка (внучка). Звуки В і Л під впливом української мови часто вже не розмежовуються: жовта (жовтий), писав (пі-сал). Звук ф в кубанській мови вимовляється як поєднання хф або як звук х: фронт (фронт), метехве (МТФ), хвершал (фельд-шер), кохве (кава), Кохта (кофта), охвіцер (офіцер). В кінці слова приголосні часто вже не пом'якшуються: степ (степ), голуб (голуб), свекров (свекруха).

Презентація на тему лекція 11 особливості кубанського говірки говір - засіб спілкування населення в

5 Діалектні слова Деякі діалектні слова схожі на слова російської літературної мови, але мають інше значення. Наприклад, слово «катувати» в літературній мові означає катувати, а в кубанській мови - питати. Слово «лаяться» в літературній мові має на увазі бурчання собаки, а в кубанському говірці - лаятися, сваритися.

Презентація на тему лекція 11 особливості кубанського говірки говір - засіб спілкування населення в

6 Діалектні назви територій усольє (заплава річки), яруга (великий яр), Падіна (низовина), веслування (насип через річку), баерак (глибокий яр), мочак (драглисте, нице місце), гряда (піднесена смуга суші в болоті , плавнях).

Презентація на тему лекція 11 особливості кубанського говірки говір - засіб спілкування населення в

7 Трудові процеси, традиційні знаряддя праці грабарка (подборная лопата), Громада (згрібати в купу), кирпилі (дерев'яні вила), притрусити (присипати), диркач (мітла), рубель (пристосування для прасування білизни).

8 Найменування житлових і господарських будівель дворище (садиба з прибудовами, обори), криниця (необладнаний колодязь, джерело), ​​Кутах (сарайчик, прибудова), мазанка (хата, обмазані глиною), Погребняк (місце, де розташований льох), рундук ( ганок зі сходами; дерев'яна скриня для зберігання зерна), халабуда (курінь, тимчасова споруда), горище (захід), стеля (схід) - горищне приміщення

Презентація на тему лекція 11 особливості кубанського говірки говір - засіб спілкування населення в

9 Назви одягу та взуття метелик (оборка на кофті), башлик (накидка у вигляді капюшона, що надівається поверх шапки), кожух (зимовий одяг з дубленої овчини з глибоким запахом), постоли (м'яка взуття з сиром'ятної шкіри), сувою (верхня довгий одяг ), спідница (нижня спідниця), чувьяк (легка шкіряне взуття), Бічура (легке взуття зі свинячої сиром'ятної шкіри).

10 Сімейні відносини, обряди і звичаї дружина (дружина), мати (матір), невістка (дружина сина або брата), Петрівка (Петров день), відвідувати (посипати зерном в житло на Новий рік з побажанням врожаю), батьківщина (сім'я, рідня ), свекруха (мати чоловіка), щедрівки (святоч-ва пісня, присвячена зустрічі Нового року).

11 Особливості вживання діалектів Один корінь, але інші суфікси або приставки (перебой -сбой, надголодь - впроголодь, заседка - засідка, годить - догоджати, впіймать - зловити, близнята - близнюки). Середній рід замінюється жіночим чи чоловічим (в віконця дивитися, рушників висів). Своєрідні закінчення і суфікси (итить, ходу, болить, яблук, кортшій).

12 Ставлення до говорам До кубанським говорам не можна ставитися як до мовної помилку або мовною непорозуміння. Слова, вдало використовуються, збагачують місцеву мова, роблять її соковитою, неповторною. Діалектні слова і говори через їх зв'язку з побутом і життям живлять літературну мову. Вмирання говорив веде до штампів в літературній мові, відкриває його для масових і невиправданих запозичень з іноземних мов, що в свою чергу спо-собствует непоправних втрат в нашому духовну спадщину.

Схожі статті