2.1. Предмет, методи і завдання рекреаційної географії
Дослідження рекреаційних проблем в сучасних умовах прискорили процес виявлення специфічного об'єкта наукового пізнання і формування на його основі предметної сутності нової географічної дисципліни - рекреаційної географії.
Рекреаційна географія - область географічної науки, яка вивчає закономірності формування, функціонування та поширення територіальних рекреаційних систем, які складаються з природних і культурних комплексів, інженерних споруд, які використовуються для рекреації, а також з обслуговуючого персоналу, органу управління та рекреантів.
Рекреаційна географія займається дослідженням територій рекреаційних систем, розробкою принципів організації рекреаційного господарства та основ рекреаційного природокористування. Територіальна рекреаційна система - це географічна система, яка складається з взаємопов'язаних підсистем: природних і культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління та, врешті-решт, відпочиваючих (рекреантів), характеризується функціональною і територіальною цілісністю.
Підсистема "природні і культурні комплекси" виступає в якості ресурсів і умов задоволення рекреаційних потреб. Природні і культурні комплекси володіють певною ємністю стійкістю, комфортністю, різноманіттям, привабливістю.
Підсистема "інженерні споруди" забезпечує з одного боку, звичайну життєдіяльність відпочиваючих і обслуговуючого персоналу, а з іншого задоволення специфічних рекреаційних потреб рекреантів. Вони характеризуються за допомогою показників ємності, комфортності, надійності інженерно-будівельних та експлуатаційних характеристик (норм, які відображають технологію їх створення та експлуатації).
Функція підсистеми "обслуговуючий персонал" спрямована переважно на обслуговування рекреантів.
Орган управління стежить за оптимальним співвідношенням між усіма підсистемами, для чого він повинен отримувати інформацію про властивості і ємності підсистем, наявність матеріальних і фінансових резервів.
Рекреаційна географія виявляє закономірності: формування, динаміки, розвитку, різноманіття, поширення територіально-рекреаційних систем (ТРС); їх морфологічної структури; територіальної диференціації та інтеграції; внутрішніх взаємозв'язків (структур), що обумовлюють цілісність ТРС; зв'язку між ТРС; взаємодії ТРС з іншими географічними системами; прогнозує: спонтанні (самовільні) і цілеспрямовані дії; розробляє: систему методів пізнання.
2.2. Основні поняття рекреаційної географії
До основних понять рекреаційної географії належать перш за все такі, як вільний час, відпочинок, рекреація і туризм. Вільний час - необхідна умова розвитку рекреаційного процесу і є частиною неробочого (вільного від виробничої діяльності) часу. Сьогодні вихідний складається з чотирьох груп: 1) час для поїздки на місце роботи; 2) час для задоволення природних потреб (сон, харчування, особиста гігієна); 3) час для домашньої роботи і побутових потреб; 4) час для фізичного, інтелектуального розвитку та відпочинку, який і є, по суті, вільним часом.