Порушення зовнішнього дихання призводять до розладів газообміну в легенях, які можуть проявлятися у вигляді трьох основних синдромів: гіпоксії, гіперкапнії і гипокапнии.
У артеріальної крові в нормі міститься 95-98% HbО2, напруги-ня О2 (рО2) дорівнює 100 мм рт. ст. напруга СO2 (рСО2) одно 35- 45 мм рт. ст.
У клініці розрізняють три стадії розвитку гіпоксії.
Перша стадія - помірна гіпоксія. Хворі неспокійні, ейфорічни, рідше сонливі. Спостерігаючи-ється легкий ціаноз, дихання прискорене, роздуваються крила носа, пульс частий, артеріальний тиск помірно підвищений. У артеріальної крові міститься 89-85% HbО2, рО2 -70-55 мм рт. ст. (А. М. Чарний, 1947).
Друга стадія - глибока гіпоксія. Хворі різко порушено. Ціаноз, дихання прискорене, в акті вдиху беруть участь додаткові ди-хательних м'язи, пульс дуже частий, артеріальний тиск вище-но. У цій стадії можуть наступити судоми і кома. У артеріальної кро-ві 87-74% HbО2, рО2 -55-40 мм рт. ст. (А. М. Чарний).
Третя стадія - гіпоксична кома. Хворі без свідомості, рефлексії-сов немає. Різкий ціаноз, ритм дихання порушений, може спостерігатися періодичне дихання, артеріальний тиск різко падає, порушується серцева діяльність порушується і настає смерть. У артеріальної крові 40-30% HbО2, рО2 - 40-20 мм рт. ст. (А. М. Чорний).
Перша стадія - помірна гіперкапнія. Хворі перебувають у со-стоянні ейфорії, погано сплять. Шкірні покриви гіперемійовані, помірний-но збільшено потовиділення, дихання прискорене, бронхіальна секреція посилена, пульс частий, артеріальний тиск підвищений.
Друга стадія - глибока гиперкапния. Хворі різко порушено, агресивні. Шкірні покриви з ціанотичним відтінком, рясне пото-відділення. Вуглекислота в нормі є природним збудником для клітин дихального центру. Однак підвищення вмісту вугле- кислоти в артеріальній крові призводить до пригнічення дихального центру, внаслідок чого дихання стає рідкісним і поверхневим, порушується ритм дихання. Бронхіальна секреція різко посилена, пульс вище 160 ударів в хвилину, артеріальний тиск підвищений, збільшена кровоточивість тканин, зменшено мочеобразование.
Третя стадія - ацидотична кома. У хворих відсутні созна-ня і рефлекси. Шкірні покриви ціанотичні, артеріальний тиск різко знижений. Кома розвивається поступово і смерть настає від ос-тановки дихання або припинення діяльності серця.
При значній гипокапнии хворі мляві, сонливі, апатичні. Шкірні покриви бліді і сухі, артеріальний тиск знижений, пульс частий, реакція сечі лужна внаслідок посилення виділення нирками бікарбонатів. При гипокапнии розвивається газовий алкалоз, який може привести до спазму судин мозку.
Внаслідок зниження вмісту іонів кальцію в крові при нара-Стань газового алкалозу розвивається судомний синдром - тремор мімічної мускулатури, атетоз пальців, підвищення тонусу ди-хательних мускулатури (Н. Е. Буров, і ін.) Потім настає алкалотіческая кома, яка швидко призводить до смерті.
Основи реаніматології, під ред. В.А. Неговського, 1975р.
Ще статті на цю тему: