Юридична служба повинна проконтролювати дотримання порядку укладання договору. Процес укладання договору складається з дій сторін, спрямованих на досягнення угоди між ними і складається з 2 обов'язкових стадій:
· Пропозиція укладення договору (оферта)
Прийняття пропозиції (акцепт)
Відповідно перша сторона називається оферта, а інша - акцептом.
Згідно ч.2 ст.402 ЦК РБ договір укладається шляхом направлення оферти (пропозиції укласти договір) однієї зі сторін і її акцепту (прийняття пропозиції) іншою стороною. ЮС повинна проконтролювати, щоб проект договору містив всі необхідні реквізити і всі істотні умови договору. У законодавстві не міститься перелік істотних умов договору. При підготовці проекту слід мати на увазі, що істотними є умови:
· Названі в законодавстві істотні.
· Названі в законодавстві, як необхідні і обов'язкові для даного виду договору.
· Що випливають із сутності даного виду договору.
· Щодо яких за заявою однієї із стогін д.б.н. досягнуто згоди.
У випадках, коли для сторони, до якої спрямована оферта укладення договору обов'язково (держ. Контракт, договір поставки для державних потреб). Ця сторона повинна направити іншій квиління повідомлення про акцепт, або про відмову від акцепту, протокол розбіжностей протягом 30 днів з дня отримання оферти. Сторона, що направила оферту і яка від іншої сторони, для якої укладення договору обов'язково повідомлення про його акцепт на інших умовах, вправі передати розбіжності, що виникли при укладенні договору на розгляд суду протягом 30 днів з дня отримання такого повідомлення або закінчення строку для акцепту.
Розглядаючи зауваження контракту, викладені ним в протоколі розбіжностей, юридична службадолжна:
· Звертати увагу на своєчасність його складання.
· Законність і вмотивованість запропонованих зауважень.
· Заперечення на них з боку структурних підрозділів підприємства, зацікавлених в укладанні договору.
Оскільки веденням роботи з укладання договорів займається і інші структурні підрозділи підприємства, юридична служба повинна проводити з працівниками цих підрозділів заняття щодо роз'яснення та застосування чинного законодавства, що регулює питання укладення та виконання договорів, інформувати працівників підрозділів про нове законодавство і відомчих нормативних актів, що належать до їх практичної діяльності.
Цивільне законодавство передбачає 2 способи зміни і розірвання договорів:
· По згоді сторін.
· В односторонньому порядку.
За загальним правилом зміна і розірвання договору можливе лише за згодою сторін. що є послідовною реалізацією принципу свободи договору.
Відповідно до п.2 ст.392 ГК РБ. якщо після укладення і до припинення дії договору прийнятий акт законодательтсва, що встановлює обов'язкові для сторін правила інші, ніж ті, які діяли при укладенні договору, його умови д.б.н. приведені у відповідність до законодавства, якщо інше не передбачено законодавством. В цьому випадку відбувається зміна договору за угодою сторін, але на виконання акта законодавства, який має пріоритет над договором.
Якщо самі сторони не внесли зміну в договір і не одна з них не зверталася з відповідними вимогами до суду, то замість такого, що суперечить законодавству умови договору сторонами повинна застосуються відповідна норма законодавства з моменту набуття нею чинності, якщо ця норма не є диспозитивною.
Зміна і розірвання договору в односторонньому порядку проводиться без згоди контрагента (інакше буде мати місце угоду сторін). При такому способі існує 2 форми зміни і розірвання договору:
· Одностороння відмова від виконання договору (звернення до суду не потрібно).
· Зміна і розірвання договору судом на вимогу одного боку (потрібне звернення до суду).
Відповідно до п.3 ст.420 ГК РБ одностороння відмова від виконання договору повністю або частково допускається тільки у випадках, передбачених законодавством або угодою сторін.
Правомірність односторонньої відмови однієї зі сторін м.б. предметом оцінки суду при розгляді інших штрафних санкцій та відшкодування збитків за невиконання.
Для односторонньої відмови достатньо повідомлення про це іншої сторони. Її згоду на зміну, розірвання договору, а також звернення з відповідними вимогами в госп. суд.
Зміна і розірвання договору судом на вимогу одного боку можливо з таких підстав:
1. істотне порушення договору другою стороною;
2. істотна зміна обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору;
3. інші випадки, передбачені ГК, іншими актами законодавства або договору.
Істотним визнається порушення договору однією зі сторін, яке тягне за собою для іншої сторони така шкода, в результаті якого вона в значній мірі позбавляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору.
Зміна обставин визнається істотним, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би укладений або був би укладений на значно відрізняються умовах.
Істотна зміна обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору, може служити підставою для його зміни або розірвання, якщо інше не передбачено договором або не випливає з її суті. Можливість зміни і розірвання договору в цьому випадку повністю залежить від волі сторін, які можуть включити в нього умови, що виключають перегляд всіх положень договору або його розірвання при будь-якій зміні обставин, яким би воно істотно не було.
Питання про приведення договору у відповідність з істотно змінились, або його розірвання вирішується за угодою сторін. Якщо сторони не досягли такої угоди застосовуються правила п.2ст.421 ГК РБ:
Договір м.б. розірвано. а з підстав, передбачених п.4ст.421 ГК РБ. змінений судом на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
· В момент укладення договору сторони виходили з того, що такої зміни обставин не відбудеться.
· Змінені обставини викликані причинами, які заінтересована сторона не могла подолати після їх виникнення при тому ступені сумлінності та обачності, яка від неї була потрібна, за характером договору та умовами цивільного обороту;
· Виконання договору без зміни його умов настільки порушило б відповідність договору співвідношення майнових інтересів сторін і спричинило б для зацікавленої сторони така шкода, що вона в значній мірі втратила б того, на що мала право розраховувати при укладенні договору.
· З істоти договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до угоди постачання товарів, як правило, проводиться шляхом укладення між постачальником і покупцем прямих договорів, а також за допомогою посередницьких фірм інших організацій, що забезпечують постачання товарів і надають послуги щодо встановлення господарських зв'язків між постачальником і покупцем.
Сторони мають право укладати договори поставки через систему товарних ринків, товарних бірж, ярмарків, аукціонів та інших ринкових структур.
Інакше йде процес формування госп. зв'язків з постачання товарів для держ. потреб в розрізі їх виду, території і постачальників і до 1 травня року, що передує поставці, пред'являють їх регульованим органам інших держав Співдружності за погодженою формою і номенклатурою в частині взаємних поставок.
1. При необгрунтованому ухиленні постачальника-монополіста від укладення гос.контракта на поставку товарів для гос.нужд постачальник сплачує гос.заказчіку штраф в розмірі вартості товарів, визначеної в проекті контракту (ч.2 ст.113) - м.б. змінений.
2. При невиконанні умов гос.контракта за обсягом, терміну поставки або оплати товарів для гос.нужд винний виплачує неустойку в розмірі 50% вартості недопоставлених товарів (ч.1 ст.123) - м.б. змінений.
3. За поставку товарів, які не відповідають стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або іншим обов'язковим вимогам до якості, обумовленим в гос.контракте і договорі поставки, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару. За період, протягом якого кількість неякісного товару покупцеві не заповнюється, стягується неустойка в розмірі 50% вартості неякісного товару. (Ч.3 ст.123) - м.б. змінений.
- За недопоставку або непостачання товару згідно з умовами договору постачальник сплачує покупцеві неустойку (штраф) у розмірі 10% вартості непоставленого або недопоставленого товару. (П.91 Положення) - не м.б. змінений.
- При поставці товару не в асортименті постачальник сплачує неустойку (штраф) у розмірі 10% вартості непоставленого товару в асортименті. (П.92 Положення) -не м.б. змінений.
- Якщо поставлений товар не відповідає за якістю стандартам, інший нормативно-технічної документації, зразкам (еталонам) або інших умов договору, а також якщо поставлений некомплектний товар, постачальник сплачує покупцеві неустойку (штраф) у розмірі 25% вартості неякісного або неукомплектовані товару. (П.99 Положення) - не м.б. змінений.