При вчиненні особою декількох злочинів відповід-повідно підвищується як суспільна небезпека вдосконалення-шенних злочинів, так і суспільна небезпека особи, їх вчинила.
Якщо особою Вчинено два і більше злочини, то з-відповідально це веде до ускладнення правильної кваліфі-кації цих злочинів і призначенням за них покарань.
Одиничне (єдине) злочин за своїм складом мо-же бути:
Під простим (єдиним) злочином розуміється вдосконалення-шення особою одного злочинного діяння, вчиненого з однією формою вини, що утворює один склад переступив-лення і кваліфікованого за однією статтею КК. Наприклад, ч. 1 ст. 139 КК «Вбивство», ч. 1 ст. 141 КК «Вбивство, вдосконалення-шенное в стані афекту», ч. 1 ст. 144 КК «Заподіяння смерті з необережності» і багато інших.
Види єдиного складного злочину:
а) продовжуваний злочин;
б) триває злочин;
в) складений злочин;
г) злочин з альтернативними діями (без-дією);
д) злочин, що характеризується наявністю додаткового-них тяжких наслідків.
Під продовжуємо злочином розуміється такий злочин, яке складається з ряду тотожних діянь, спрямованих до однієї мети і об'єднаних єдиним умислом. Наприклад, крадіжка частинами особою, яка працює на заводі холодильників, деталей з метою збирання холодильни-ка в домашніх умовах і подальшого їх продажу. Початком продовжуваного злочину вважається вчинення особою першого з тотожних дій, а закінченням злочину - момент скоєння останнього злочинного діяння або момент його припинення.
Під триваючим злочином розуміється злочин, що здійснюється протягом тривалого часу і свя-занное з тривалим невиконанням покладених на особу обов'язків або порушенням заборон, встановлених за-коном, під загрозою кримінального переслідування.
Під складовим злочином розуміється злочин, яке складається з двох або кількох дій, кожне з яких окремо є самостійним злочином.
Під злочином з альтернативними діями (без-дією) розуміється злочин, об'єктивна сторона якого містить кілька альтернативних діянь, з-вершать хоча б одного з них утворює склад конкретно-го злочину.
Під злочином, що характеризується наявністю додат-Передачі тяжких наслідків, розуміється злочин, що складається ніби з двох діянь, одне з яких характе-ризуется настанням тяжких наслідків.
Від єдиних складних злочинів слід відрізняти мно-жественная злочинів.
Під множинністю вчинення злочинів поні-мається вчинення винною особою декількох гро-венно небезпечних діянь, кожне з яких утворює само-самостійний склад злочину і кваліфікується за самостійною статтею або частиною статті. При множествен-ності злочинів одне і те ж особа вчиняє два або більше злочини. При множинності злочинів враховуються тільки ті з них, які тягнуть за собою уго-ловного відповідальність.
Виділяють наступні форми множинності: - сукупність злочинів; - рецидив злочинів.
11.2. повторність злочинів
В силу ст. 41 КК повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачений-них однієї і тієї ж статтею Особливої частини КК.
Злочин не визнається повторним, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від уго-ловний відповідальності або судимість за цей злочин було погашено або знято в установленому законом порядку.
11.3. сукупність злочинів
Розрізняють реальну і ідеальну сукупність.
При реальній сукупності кожне із злочинів, що входять у цю сукупність, відбувається самостійним суспільно небезпечним діянням або бездіяльністю. Між-ду цими діяннями завжди існує певний, навіть, можливо, дуже незначний проміжок часу. У реальної сукупності один злочин є пер-вим, наступне за ним другим і потім наступним. На-приклад, винна особа вчиняє спочатку розбій (ч. 1 ст. 207 КК), а потім вбивство (ч. 1 ст. 139 КК).
Ідеальну сукупність необхідно відрізняти від конку-ренції кримінально-правових норм.
На відміну від ідеальної сукупності, коли особа з-вершает два або більше діяння, кожне з яких утворює самостійний склад злочину, при конкуренції кримінально-правових норм одне й те саме діяння підпадає під дей-ствие двох або більше кримінально-правових норм. Наприклад, отримання хабара посадовою особою охоплюється ДІСП-зіціей ст. 430 КК «Одержання хабара», так і ст. 424 КК «Зло-вживання владою або службовими повноваженнями». По відношенню до отримання хабара (ст. 430 КК) зловживаючи-ня владою або службовими повноваженнями (ст. 424 КК) є загальною нормою, оскільки вона охоплює всі слу-чаї зловживання посадовими повноваженнями, крім передбачених ст. 430 КК - тобто спеціальною нормою.