Оперативно-розшукова діяльність - вид діяльності, здійснюваної гласно і негласно оперативними підрозділами державних органів, уповноважених на те цим Законом (далі - органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність), в межах їх повноважень шляхом проведення оперативно-розшукових заходів з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини і громадянина, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави від злочинних посягань.
Завданнями такої діяльності є виявлення, попередження, припинення і розкриття злочинів, а також виявлення і встановлення осіб, їх підготовляють, які роблять чи вчинили; здійснення розшуку осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від кримінального покарання, а також розшуку безвісти зниклих; добування інформації про події або дії (бездіяльності), що створюють загрозу державній, військовій, економічній, інформаційній чи екологічну безпеку Укаїни; встановлення майна, що підлягає конфіскації.
При цьому в силу закону принципами оперативно-розшукової діяльності (далі ОРД) є законність, повагу і дотримання прав і свобод людини і громадянина, а також, в силу специфіки ОРД, принципи конспірації, поєднання гласних і негласних методів і засобів.
Принцип законності означає, що правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять Конституція Укаїни, закон про ОРД, інші федеральні закони і прийняті відповідно до них інші нормативні правові акти федеральних органів державної влади.
Органи (посадові особи), які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, при проведенні оперативно-розшукових заходів повинні забезпечувати дотримання прав людини і громадянина на недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю, недоторканність житла і таємницю кореспонденції.
Не допускається здійснення оперативно-розшукової діяльності для досягнення цілей і рішення задач, не передбачених цим Законом.
Особа, яка вважає, що дії органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, призвели до порушення його прав і свобод, має право оскаржити ці дії до вищестоящого органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, прокурору або до суду.
Особа, винність якого у скоєнні злочину не доведена у встановленому законом порядку, тобто по відношенню до якого в порушенні кримінальної справи відмовлено або кримінальну справу припинено у зв'язку з відсутністю події злочину або у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину, і яке має в своєму розпорядженні фактами проведення в щодо його оперативно-розшукових заходів і вважає, що при цьому були порушені його права, має право витребувати від органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, відомості про отриманий ньому інформації в межах, що допускаються вимогами конспірації і виключають можливість розголошення державної таємниці. У разі, якщо буде відмовлено в наданні запитаних відомостей або якщо зазначена особа вважає, що відомості отримані не в повному обсязі, воно має право оскаржити це в судовому порядку. В процесі розгляду справи в суді обов'язок доводити обґрунтованість відмови в наданні цій особі відомостей, в тому числі в повному обсязі, покладається на відповідний орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність.
З метою забезпечення повноти і всебічності розгляду справи орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний надати судді на його вимогу оперативно-службові документи, що містять інформацію про відомості, в наданні яких було відмовлено заявнику, за винятком відомостей про осіб, впроваджених в організовані злочинні групи , про штатних негласних співробітників органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, і про осіб, що надають їм сприяння на конфіденційній основі.
У разі визнання необгрунтованим рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, про відмову в наданні необхідної інформації заявнику суддя може зобов'язати зазначений орган надати заявнику відомості, передбачені частиною четвертою цієї статті.
Органам (посадових осіб), які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, забороняється:
1) проводити оперативно-розшукові заходи в інтересах будь-якої політичної партії, громадського і релігійного об'єднання;
2) приймати негласне участь у роботі федеральних органів державної влади, органів державної влади суб'єктів Укаїни і органів місцевого самоврядування, а також в діяльності зареєстрованих в установленому порядку і незаборонених політичних партій, громадських і релігійних об'єднань з метою здійснення впливу на характер їх діяльності;
3) розголошувати відомості, які зачіпають недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю, честь і добре ім'я громадян і які стали відомими в процесі проведення оперативно-розшукових заходів, без згоди громадян, за винятком випадків, передбачених федеральними законами;
4) підбурювати, схиляти, спонукати у прямій або непрямій формі до вчинення протиправних дій (провокація);
5) фальсифікувати результати оперативно-розшукової діяльності.
При порушенні органом (посадовою особою), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб вищестоящий орган, прокурор або суддя відповідно до законодавства Укаїни зобов'язані вжити заходів до поновлення цих прав і законних інтересів, відшкодування заподіяної шкоди.
Порушення цього Закону при здійсненні оперативно-розшукової діяльності тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством Укаїни.
Нарешті, принципи конспірації, ТА ІНШИХ МЕТОДІВ регламентуються нормативними актами, які видають в межах своїх повноважень органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність відповідно до законодавства Укаїни.