І ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ
Життя, наука і культура в цілому вимагають від нас вдосконалення, енергійної любозна-ності, творчої уяви, допитливої думки, широкого кругозору і мудрості. Нам необхідно осягнути таємниці природи, соціаль-ної реальності, пізнати сакраментальні глу-біни людини, його співвідношення з миром, від-носіння людини до Бога.
Можна було б сказати, що філософія - це все єдиносущне, теоретична сердцево-на всій культури народів планети. Людина через початково мав допитливістю; саме бажання зрозуміти суть загадкового являло собою схильність до зародковому філософського раз-мислення.
Слово «філософія» буквально означало любов до мудрості. Людина відчуває духовну потребу в тому, щоб мати цілісне перед- дання про світ. Для людини важливо вирішення питань про те, що ж таке наш світ в цілому, яка його сутність, чи має він будь-який сенс і розумну мета, чи має якусь ціну наше життя і наші діяння, яка природа добра і зла і багато іншого .
Філософія дає систему, знання про світ як про ціле. Вона інтегрує наукові знання, беручи їх в найзагальнішому вигляді, і будує систему знання про світ як цілому, про ставлення людини до світу.
Таким чином, історично склався перед 'мет філософії, тобто коло її специфічних раз-делов і проблем, як теоретичних, так і прак-тичних. Її розділи диференціювалися організаційно і педагогічно. Всі ці раз-дели утворюють якесь едіноцельное освітньої-ня, складові якого тісно палітурки-ються один з одним.
Метою філософії є визначення чітких меж і зовнішні взаємодії між-ду частинами і частинками світу, розуміння їх внутрішнього зв'язку і єдності.
Філософія - це наука як певний вид емпіричного і теоретичного пізнання дійсності, що має справу з особливими поняттями, судженнями, висновками, принципу-ми, законами, гіпотезами, теоріями. Вони раз-Віва, піддаються критиці, відкидаються, уточнюються і т.п.
ХХ ст. насичений погрозами культурі, які несли з собою різні тиранічні режими (Гітлера, Піночета).
Гостро стоять проблеми масової культури, духовності. Все більшого значення приобрета-ють взаємодію, діалог, порозуміння різних культур.
Інтерес до питань теорії культури має глибокі практичні підстави, а це стиму-лювати розробку філософських проблем культури і привело до значного прогресу в цій області знання.
Явища культури вивчає безліч конк-ної наук - археологія та етнографія, історія і соціологія, мистецтво, мораль, релігія і т.д. Тут кожна наука створює певний перед- дання про культуру як предмет свого іс-проходження. Для археології культура связа-на з вивченням залишків предметів, в яких матеріалізовані результати діяльності людей минулих епох.
Етнографія займає-ся проявами культури того чи іншого народу в усьому її конкретному різноманітті і цілісність-ності.
Для історії мистецтва культура - це ху-дожественного діяльність людини і її ре-зультати. Тому образ культури в различ-них науках виглядає по-різному. Існує безліч світоглядних позицій і навіть різних підходів в рамках одного Світоглядні-ня, з яких розглядається культура. Куль-тура цікавить філософію як феномен суспільного життя в цілому. Тому важливо, що саме філософія може, відволікаючись від все-можливих деталей, поставити питання про те, що таке культура як така, яку роль вона гра-ет в розвитку людини і суспільства.
Термін «культура» латинського походжу-дення, і він спочатку означав звів-вання грунту. Мова терміна висловлював дуже важ-ву особливість культури: закладене в ній людське начало, акцентувавши увагу на єдності культури, людини і його діяль-ності.
Згодом слово «культура» отримало бо-леї узагальнене значення, і їм стали називати все створене людиною. І тут відображаються її суттєві риси. Існував такий принцип: там, де є людина, його діяль-ність, відносини між людьми, там є і культура.
Людина сприймає культуру виборець-но під впливом переваг, обумовлених багатьма обставинами.
Соціокультурна цінність філософії
Р. Декарт говорив, що тільки філософія відрізняє нас від дикунів і варварів, і кожен народ тим більше громадянськості і освічений, чим краще в ньому філософствують.
У цьому судженні вдало помічена социокуль-турна цінність філософської думки. Ні дикун, ні варвар в філософії не потребують, тому як дикун живе збиранням, а варвар - полюванням, а їх способу життя відповідає міфо-логізірованное свідомість.
Виробництво матеріальних благ кардиналь-но змінює людину і ставить його в принципо-но нове ставлення до природи. Пристосування до умов життя змінюється їх Перетворюва-ням, що тягне за собою заміну міросозер-цанія світоглядом.
Господарські і цивільні відносини хліборобів Давньої Греції, ремісників і торговців вимагали юридичних норм, ме-нявшіх культурне обличчя жителів Еллади. Вони критично оцінювали тих, хто невихований і не-утворений, не піднявся до усвідомлення себе як громадянина, що живе відповідно до зако-нами держави, таких людей вони називали варварами. Стародавні греки високо ставили за-мятія філософією, вважаючи, що в них - джерелом-ник освіченості і цивілізованості.
Світогляд не може базуватися на інтуїтивному осягненні світу, воно має потребу в розумінні природи, в її осмисленні з по-міццю понять.
Перші світоглядні поняття «світ» ( «космос»), «людина» ( «душа») і «бог» ( «світовий розум») припускають осмис-лені, логічні відносини.
Спираючись на досягнення науки, філософія оцінює наукові відкриття і дає їм світогляду зренческую і ціннісну оцінку. Вони повинні бути узгоджені з потребами і інтересу-ми суспільства, вписуватися в гуманістичні ідеали і робити людину більш щасливою.
Тому кажуть, що філософія - це пре-но узагальнене, теоретичне бачення світу. Вона відрізняється від релігійного світу сво-їй раціональністю, науковістю побудови і опорою на науку, а від наукового - тим, що є-ет собою узагальнене осмислення світового це-лого і ставлення людини до світу.
Філософський світогляд - це тео-ретические погляд на світ з позицій активного істоти. У свою чергу, воно усвідомлює як са-мого себе, так і те, з чим йому доводиться взаємо-діяти. Такі ідеї дозволяють людям свідомо орієнтуватися в світі та гро-ве. Специфіка: вони дозволяють гранично широко в рамках певної цивілізації сприймати події, що відбуваються і при цьому керуватися в своїх діях краеуголь-ними для даної цивілізації цінностями.
Філософія розвивається і одночасно володіє внутрішньою стійкістю, що робить її щодо самостійної по отноше-нию до культурно-історичного процесу.