похідні нітрофурану

Нітрофурани мають антимікробну дію по відношенню грам позитивних та грам бактерій, вони також згубно діють на мікроорганізми, стійкі до антибіотиків і сульфаніламідів. До нітрофуранам може вироблятися стійкість бактерій, але вона настає значно повільніше, ніж при застосуванні сульфаніламідів, стрептоміцину, пеніциліну. Лікувально-профілактичну дію нитрофуранов проявляється при пуллороза-тифі і сальмонельозі птахів і худоби, кокцидіоз, маститах, ендометритах, гнійних ранах.

Фурацилин. Жовтий або зеленувато-жовтий дрібнокристалічний порошок гіркого смаку, мало розчинний у воді (1 4200), але розчинний в лугах. Випускають в порошку, таблетках по 0,1 і 0,02 г для зовнішнього вживання і у вигляді 0,2% -ної мазі на вазеліні. Зберігають в закупорених банках з темного скла в прохолодному місці.

Застосовують для лікування ран шкіри і м'яких тканин, черевної порожнини, пролежнів, виразок, флегмон, маститів, кон'юнктивітів, травм рогівки, шлунково-кишкових хвороб телят, поросят, курчат. Призначають у вигляді порошку або водної суспензії. Водний розчин концентрації 1: 5000 готують наступним чином: до 500 мл кип'яченої гарячої води додають 0,1 г фурациліну або до 100 мл води - одну таблетку фурациліну масою 0,02 г. Для приготування спиртового розчину в концентрації 1: 1500 к 150 мл 70 % -ного спирту додають 0,1 г фурациліну. Фураці-линів мазь в концентрації 1: 500 готують, додаючи до 0,1 г фурациліну 10 мл касторової, вазелінового масла або риб'ячого жиру, потім через 10-20 год до цієї суміші додають ще 40 мл касторової олії або риб'ячого жиру. Водні та спиртові растзо-ри застосовують місцево у вигляді крапель, зрошень, тампонів, пов'язок. При маститах у корів в молочну цистерну вводять 25- 100 мл водного розчину фурациліну (1: 5000). При шлунково-кишкових хворобах поросятам і телятам фурацилін дають всередину 2-3 рази на день 3-5 днів поспіль.

Дози: поросятам 0,05 г; телятам 0,1 м

Фуразолідон. Кристалічний порошок жовтого або зеленувато-жовтого кольору, злегка гіркого смаку; практично не розчиняється у воді, дуже мало розчинний в 95% -ному спирті. Зберігають за списком Б.

Діє антимикробно на грампозитивні і грам-негативні мікроби, на трихомонади.

Застосовують при сальмонельозі телят і поросят в дозі 3-4 мг на 1 кг живої маси 3 рази в день 4-5 днів поспіль; при пуллороза і кокцидіоз курчат 5-7 г на 1000 голів з кормом 5-7 днів поспіль. При пуллороза курчат хорошу лікувальну дію надає фуразолидон в дозі 2 г в поєднанні з 1 г хлортетрациклина. Це кількість препарату призначають на 1000 голів 2 рази в день 8-10 днів поспіль. При сальмонельозі каченят дають на кожні 1000 голів 2-3 г фуразолидона 1 раз в сутщЯ 8-10 днів поспіль.

У господарствах, неблагополучних по пуллороза і сальмонели зу птахів, фуразолідон рекомендується для профілактики: ципляШ там, каченята, гусенята і індичатам в перші 10 днів життя егЛ дають в дозах 1,5 мг на одну голову або 1,5 г на 1000 голів з картаючи мом 2-3 рази на добу. При захворюванні індичок тифом фуразо-1 Лідон призначають з розрахунку 0,04-0,06% ваги сухого корму. Фу-1 разолідон у вигляді 1-5% -ної суспензії на вітамінізованому рибь-1 ем жирі або водному 1% -ому розчині аквітани можна вводити в порожнину матки для лікування ендометритів у корів.

Фуразолін. Жовтий порошок, важко розчинний у воді (1: 3000), легко розчинний в органічних розчинниках.

Действуе т антимикробно на грампозитивні і в мень- шей міру на грамнегативні бактерії. При пероральному вве-І деніі добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту; в мо-1 че виявляється в невеликих кількостях.

Застосовують при ранової інфекції, бронхопневмонії, ро- жисть запаленні, септицемії, остеомієліті, ентеритах.

Дози всередину. телятам 0,1 г; поросятам-сосунам 0,1-0,2 г; курям 0,003-0,004 г. Призначають 2 рази на день 5-7 днів поспіль.

Діє антимикробно на стафілококи, стрептококи, кишкову паличку, сальмонелу, збудники бактеріальної дизентерії. Із шлунково-кишкового тракту всмоктується швидко і досить повно.

Застосовують переважно при хворобах сечових шляхів, коли вони не піддаються лікуванню іншими прот-ми засобами, сечокам'яної хвороби норок.

Дози всередину (на 1 кг живої маси): телятам і поросятам 2-5 мг; курям 2-3 мг. Призначають 2-3 рази на день 4-5 днів поспіль. У період застосування фурадонина рекомендується призначати тваринам вітаміни (нікотинову кислоту, тіаміну бромід).

Фурагин. Мелкокристаллический nqpoinoK оранжевого кольору, мало розчинний у воді і спирті. Випускають в порошку і таблетках по 0,05 г. Зберігають за списком Б.

Діє антимикробно на деякі грампозитивні та грамнегативні бактерії, а також на мікроорганізми, стійкі до антибіотиків і сульфаніламідів. Виділяється з сечею (до 6% введеної дози).

Застосовують всередину при хворобах сечових шляхів (гострі і хронічні пієлонефрити, цистити, уретрити). Місцево у вигляді розчинів використовують для промивання та спринцювання піхви, для лікування гнійних ран, опіків, кон'юнктивіту, кератитів.

Дози всередину (на 1 кг живої маси): великій рогатій худобі і коням 2-3 мг. Призначають 2 рази на день 6-8 днів поспіль.

Фурагин розчинний. Червоний порошок, гіркого смаку, мало розчинний у воді (1: 500); водні розчини мають жовтий колір.

Застосовую т внутрішньовенно для швидкого створення лікувальної концентрації препарату в крові при гострих захворюваннях, зокрема викликаних стафілококами, кишковою паличкою, стрептококами. Ефективний при сепсисі, ранових інфекціях, анаеробної інфекції, бронхопневмонії, хворобах сечових шляхів, сальмонел-лезе, пуллороза-тифі курчат, колибактериозе курей, респіраторному микоплазмозе.

Дози внутрішньовенно (у вигляді 0,1% -ного розчину): телятам 150-200 мл; коням 500-600 мл. Призначають 1 раз в день 3 5 днів поспіль; всередину: телятам 0,25-0,3 г; поросятам-сосунам 0,03-0,05 г; курчатам 2-3 мг, курям 15-20 мг.

← похідні 8-оксихіноліну

Сульфаніламідні препарати →

Схожі статті