що чим (лат. paganus, ідолопоклонники), скверни, оскверняти, пакостити, робити нечистим, гадить, огажівать; бруднити, бруднити. Чи не погань цього посуду помиями. Собака погань, а кінь не погань посуду. Собака поганим рилом, кішка шерстю. Чи не в уста погане, а з вуст, скверни людини. Розкольники не дають поганити посуду, не дають їсти з неї іновірців. -ся, жнив. і возвр. Що хорошого, поганого в гній. В піст не поганих, не скоромься. Миша молоко споганить. Споганить в пост, обмолочено, оскоромитися. Дитина споганить, обмарал, Огад. Поганий, бридкий, мерзенний, капосний, поганий;
* | нечистий, по вірі, або за звичаями, повір'ями;
* | язичницький, що відноситься до ідольства, до шанування кумирів; нехристиянський, нехрещений, бусурманський, або іновірські взагалі;
* | півд. поганий, поганий.
* | Все, чого не можна їсти, що шкідливо, як поганий гриб, або заборонено звичаєм, як погана конина. Поганий цебер, куди зливають помиї або бруд. Погана яма, помийна. З поганим не пов'язує, з нечистим, з дияволом. Погана трава, - зілля, Раскольни. тютюн. До чистого погане не пристане. Тим море не погано, що пси набереться. Погане судно і в багатому будинку не осудно. Чи не великий цвіркун, та погань горщик. І у цигана душа не погана. Поганіще пор. ідолище, капище, кумирня, ідольськими божниця. Поганчівий, хто і що погани. Погань дружин. гидоту, скверна, гидота, гидота;
* | гад, в знач. миші, щури. З погани НЕ тріснеш, з чистоти НЕ воскреснеш. Поганець, поганка, поганий чоловік нечистий. Поганці заробітчани, парашнікі. Вона, поганка, оскоромитися. Ах, поганка кішка, напрокуділа!
* | Поганець, бусурман, некресть, язичник, тощо.
* | Поганка, поганий гриб, пск. твер. погашка Архан. поганець.
* | Поганка, всякий поганий, отруйний або неїстівний гриб.
* | Качка нирок, Colymbus, неїстівна, пропахла рибою.
* | півд. лихоманка. Поганин чоловік. старий. і зап. поганець, особ. кумірнік, язичник, некресть. Поганський, язичницький, або нікчемний. Поганський поруганье церков. І моляться вони поганські, що не творячи хреста. Поганиш чоловік. поганиш, пск. поганець, поганин;
* | брудний, бридкий людина або тварина;
* | гриб поганка. Погани дружин. якість поганого, капость. Поганство пор. Стан або загальне абстрактне властивість всього поганого; нечестя, нечестивість, поруганье святині; гидота, гидота, гидота, скверна; нехрістіанство, язичництво, бусурманство. Поганствовать, жити, звертатися, перебувати в поганство. Поганщік чоловік. -щіца дружин. хто погань що-небудь. Поганік пск. твер. поганець, особ. хто їсть погане, напр. зайців, раків. мині і ін.
* | Поганік, -ница, поган пск. гад, плазуни; змія.
Тлумачний словник Даля - (Даль В.І. Тлумачний словник живої великоросійської мови. Спб. 1863-1909.)
Читайте також в тлумачному словнику Даля:
ПОГАРАТЬ => погача ПОГАРАТЬ. ПОГАРОВАЛІ. Погача.
ПОГАЧІВАЙТЕ => погашати ПОГАЧІВАЙТЕ. Погашати.
ПОГАЩІВАТЬ => ПОГВАРДЕЙСКІ ПОГАЩІВАТЬ. ПОГВАЗЖІВАЕТ. ПОГВАРДЕЙСКІ.