інженерні-нер-метал-Лургі, руко-по-ді-тель Державної податкової-ного-ного комі-тету з викорис-зо-ва-нию атом-ної енер-гии. Член-кор-ре-спон-дент Ака-де-ми Академії наук СРСР. Герой Соці-а-ли-сти-че-ського Праці (1953), Лау-Реате Ста-лін-ської пре-ми Академії (1942, 1951).
Васі-лий Семі-но-вич Еме-лья-нів народився 12 Лютого-раля 1901 року в родині пліт-ника в м Хва-Лин-ську Сара-тов-ської губер-нии. Потім його батько в поис-ках роботи пере-віз сім'ю в посе-лок Бала-хани під Баку. Тут Васі-лий Еме-лья-нів рабо-тал в 1914-1918 рр. рас-силь-ним на неф-ті-про-думці.
Батько, уви-дів у сина тягу до чте-нию, став поощ-рять його інте-рес до зна-вам, і Васі-лий зміг здати встуила-пі-тель-ний екза-мен на одне з двох біс-плат- них місць в пер-вом класі реаль-ного вчи-ліща в Сура-ха-нах, отли-чав-шимся висо-ким рівні пре-по-да-ва-ня, широ-тій навч-ної про-грами і тре -бо-ва-тель-но-стю до вчених-ні-кам. Його навчання опла-чи-вал вла-де-ник неф-ті-про-мис-лов Бен-кен-дорф.
Хоча у Васі-лія Еме-лья-нова рано віз-ник яскраво Вира-дружин-ний інте-рес до мате-ма-тику і есте-ного-ним нау-кам, пре-по-да-ва-ки до- гали йому раз-вити схил-но-сті і до гума-ні-тар-ним пред-ме-там. Він любив уроки исто-рии, ста-ра-кові изу-чал німець-кий і фран-цуз-ський мови. Він став писати вірші, кото-які після рево-лю-ції пуб-лі-ко-ва-лися в проф-со-юз-них газі-тах Баку.
Грома-дан-ська війна, в кото-рій Васі-лий Еме-лья-нів з 17 років при-понял актив-ве навчаючи-стіе, сра-жа-Ясь в отря-дах Бакин-ської когось Муни, що не уга -сила у нього тягу до зна-данням та дослі-до-ва-данням, раз-вив-шу-юся в реаль-ном учи-лище. Незабаром після уста-нов-ле-ня Рада-ської вла-сти в Баку в 1921 році він виїхав на навчання до Москви, в Гор-ву ака-де-мию. І хоча направ-Ляв-шие його бакинці рас-вва-ти-вали, що по вікон-ча-ванні навчання він вер-нется інженерні-ні-ром-неф-тя-ні-кому, В.С. Еме-лья-нів вибрав метал-ЛУР-енергію, кото-раю стала його основ-ної про-фе-сией на все життя.
Ще не закон-чив навчань-ного курсу ака-де-ми Академії, В.С. Еме-лья-нів в 1923 році вклю-чився в науч-ву роботу під керів-вод-ством про-фе-сора Н.П. Чижев-ського. Потім він став співро-ні-кому лабо-ра-то-рії елек-тро-ме-тал-ЛУР-гии. У цій лабо-ра-то-рії він при-ні-малий навчаючи-стіе в екс-пе-ри-мен-таль-них дослі-до-ва-ниях по ство-ня фер-ро-спла-вів.
Ізу-че-ня таємниць металу стало глав-ної стра-стю В.С. Еме-лья-нова.
1928-1931 рр. він рабо-тане закла-ду-ю-щим лабо-ра-то-рией ЦНДІ по тих-но-ло-гии махай-но-будів-е-ня, осту-ва-Ясь ассі-стін-те кафедри електро- тро-ме-тал-ЛУР-гии Мос-ков-ської гір-ної ака-де-ми Академії.
На початку 30-х рр. В.С. Еме-лья-нова коман-ді-ро-вали в Гер-ма-ня по про-грамі науч-ного обміну для изу-че-ня елек-тро-ме-тал-ЛУР-гии і фер-ро-спла- вов. Вме-сте з І.Т. Тево-ся-ном і дру-шими метал-ЛУР-гами він рабо-тал на заво-дах Круппа і дру-гих перед-прі-я-тиях Гер-ма-ванні, глав-ним обра-зом в місті Ессен. Під час пре-б-ва-ня в Гер-ма-ванні він ста-ра-кові осваемие-і-вал нові для нього при-еми раз-лівкі стали, а також мето-дику про-з-вод-ства висок ко-ка-че-ного-них метал-лов, кото-які в той час не изго-тов-ля-лись в СРСР. Робота на метал-ЛУР-гі чого ских заво-дах Гер-ма-ванні поз-по-лила В.С. Еме-лья-нову не тільки дізнатися неве-до-мий перш тех-но-ло-енергію про-з-вод-ства, а й зрозуміти мно-гое про свій ствах раз-лич-них метал-лов, про кото -рих мало було напи-сано в тео-ре-ти-че-ської літератур-ра-турі. Заодно він освоїв мето-дику ство-ня раз-лич-них фер-ро-спла-вів.
Хоча при-хід наці-стов до вла-сті в Гер-ма-ванні в 1933 році при-вів до гори до-ти-ва-ню, а потім пре-кра-ще-ня про-грами науково-тех-ні- че-ського обміну з СРСР, бога-тий науч-ний і про-з-вод-ного-ний досвід, напів-чен-ний рада-ськими метал-ЛУР-гами на гер-ман-ських заво-дах, був викорис -ЗО-ван на нових метал-ЛУР-гі чого ских перед-прі-я-тиях, створений-них в роки пер-вих рада-ських п'яти-ле-ток. Раз-пра-цю-тан-ний В.С. Еме-лья-но-вим тех-но-ло-гі чого ський про-процес про-з-вод-ства фер-ро-мар-ганці був поло-дружин в основу про- єкта Запо-пик-ського заводу фер-ро-спла-вів.
У травні 1933 року B.C. Еме-лья-нова призначають-чилі тих-ні-чо-ським дирек-то-ром тільки що побудувати-ен-ного фер-ро-сплав-ного заводу в Челяев-бін-ську. Глав-ному інженерні-Неру заводу і дру-гим спе-ци-а-ли-стам при-йшлося вни-ма-кові изу-чати весь ланцюжок тих-но-ло-гі чого ського про-процесу, перш ніж домогтися того, що в 1936 році коли-че-ство шлюбу сни-зи-лось до міні-мума, а завод став виконан-няти план. Як тех-ні-чо-ський дирек-тор B.C. Еме-лья-нів жваво откло-кался на раціо-на-ли-за-тор-ські пред-ло-же-ня інже-ні-рів і робо-чих і спо-соб-ство-вал впрова-ре-ня їх в про-з-вод-ство.
У 1937 році B.C. Еме-лья-нів пере-йшов на роботу в Москву на поса-ність заме-сти-теля началь-ника Глав-ного управ-ле-ня по науково-дослі-до-ва-тель-ським рабо-там Нар-ко -Мат обо-рон-ної про-мис-льон-но-сті. Тут глав-ним направ-ле-ням його дея тель але сті стали питання ство-ня нових видів броні. B.C. Еме-лья-нову при-хо-ді-лось не раз дока-зи-вать пра-Віль-ність своїх і під-дер-жи-ва-е-мих їм тих-ні-чо-ських рі-ний то на полі-гон-них досл-та-пах, то на сові-ща-пах, в-во-дів-шихся І.В. Ста-ли-ним в Кремлі. Так, він пред-ло-жив изго-тав-ли-вать тан-ко-ві вежі не сварок-кою, а литтям. Резуль-тати полі-гон-них досл-та-ний доку-зали пра-Віль-ність його ідеї. Вже після початку війни, в 1942 році за навчаючи-стіе в раз-ра-лення литих веж для тан-ков Т-34 B.C. Еме-лья-нів напів-чіл Ста-лін-ську пре-мию.
У 1940 році B.C. Еме-лья-нів був призначають-чен заме-сти-ті-лем пред-се-да-теля Комі-тета стан-дар-тов при РНК СРСР. Ця робота поз-по-лила йому озна-ко-митися з про-дук-цією самих раз-лич-них про-з-ництва.
Після початку війни Комі-тет стан-дар-тов був овва-ку-і-ро-ван в Бар-Наулі, але B.C. Еме-лья-нів недовго побув там. На початку осені 1941 року B.C. Еме-лья-нів, осту-ва-Ясь фор-мально на роботі в Комі-тет стан-дар-тов, напів-чіл нове заду-ня. Йому був брешу-чен ман-дат за під-пі-сом І.В. Ста-ліна, гла-сів-ший, що він, Еме-лья-нів Васі-лий Семі-но-вич є-ється Уполу-но-мо-чен-ним Державної податкової-ного-ного Комі-тета Про-ку на заводі по про-з-вод-ству тан-ков і що на нього «воз-ла-га-ється зо-зан-ність негайно забезпе-пе-чить пере-ви-пол-ні-ня про-грами по про- через вод-ству кор-пу-сов тан-ков ».
Тим часом на Уралі-ському заводі, на кото-рий був коман-ді-ро-ван B.C. Еме-лья-нів, тільки почи-нался мон-таж обо-ру-до-ва-ня для тан-ко-вого про-з-вод-ства. У звичайні-них умо-вах такої мон-таж дол-дружин був зайняти чотири-шість міся-ців. Він пішов до мон-таж-ні-кам і об'єк-яс-Ніл їм: «Німці під Моск-вої. Потрібні танки. Нам потрібно точно знати, коли буде смон-ти-ро-ван цех ». Мон-таж-ники попро-сили два-дцять хвилин на раз-миш-ле-ня. Коли B.C. Еме-лья-нів до них вер-нулся, їх брі-га-дир ска-зал: «Рас-по-ря-ді-тесь, щоб нам кілька лежачи-ков поста-вили. Спати не при-ся, відпоч-хать будемо, коли НЕ смо-жем дер-жати в руках инстру-менти. Ска-житі, щоб їжу з сто-ло-вой нам теж сюди діставши-лялі, а то ча-мени багато поті-ря-ється. Якщо зро-ла-ете, що про-сім, то мон-таж закон-чим через сем-на-дцять днів ».
Осо-зна-ня смер тель ної загрози, навис-шей над стра-ної, заставши-ляло не тільки тру-диться з виключним видом-чи-тель-ним фізкабінет-че-ським напря-же-ням, а й спо -соб-ство-валі вис-шей мобі-ли-за-ції думки. При вдосконалення-шен-ство-ва-ванні про-з-вод-ства і кон-струк-ції танка осо-бою вни-ма-ня обра-щалі на сла-бие місця, кото-які обна-ру-жи ва-лися в ході бою-вих дей-тей. На завод при-йшло пові-ще-ня, що німці мали инструк-цію: «Стре-лять в місце стику вежі з кор-пу-сом!». При попа-да-ванні сну-ряд закли-ні-вал вежу, і вона не могла вра-тися. За пред-ло-же-нию B.C. Еме-лья-нова, перед баш-ній закріпити-пили бро-ні-ші деталі осо-бій форми, відпрацьовано-жав-шие сну-ряд, але поз-по-Ляв-шие вежі вра-тися.
В кінці війни B.C. Еме-лья-нів вер-нулся до роботи в Комі-тет стан-дар-тов СРСР, ставши сну-чала заме-сти-ті-лем, а потім перед-се-да-ті-лем комі-тету.
Тепер, коли опуб-ли-ко-вано стільки мате-ри-а-лов про дея тель але сті рада-ської раз-ведкі з видобутку атом-них сек-ре-тов США, созда-ється впе-чат -ле-ня, що рада-ським вчених-ним осту-ва-лось лише смон-ти-ро-вать бомбу по гото-вим чер-ті-жам. Чи не пре-умень-Шая заслуг само-від-вер-дружин-них бой-цов тай-ного фронту і Зару-беж-них дру-зей нашої країни, треба врахувати, що ство-ня атом-ного кричу-жия в СРСР було не тільки свя-зано з рас-даху-ством сек-РЕТА кон-струк-ції атом-ної бомби, але потре-бо-валі також ство-ня нових мате-ри-а-лов і нових тех-но-ло -гі-че-ських про-цес-сов, нових при-бо-рів і нових стан-ков, прин-ци-пі-ально нових отрас-лей науки і тех-ніки, цілих отрас-лей про-з-вод -ства.
Виходячи з мавши-шихся у них све-де-ний про раду-ському науч-ном, тих-ні-чо-ському і про-мис-льон-ном потен-ци-но, аме-ри-кан-ські иссле- до-ва-ки Джон Ф. Хоге-рон і Ел-су-орт Рей-монд опуб-ли-ко-ли в 1948 році в жур-налі «Лук» ста-ма «Коли Рос-ця матиме атом-ву бомбу ». Ста-тя вен-ча-лась виводи-будинок: «1954 рік, мабуть, є-ється самим ран-ним зро-ком, до кото-рому Рос-ця смо-жет. про-з-ве-сти доста-точно експлу-то-ня для того, щоб вона могла створити атом-ве кричу-жиє ». Однак усі-лія рада-ських вчених-них, інженерні-ні-рів, тих-ні-ков і робо-чих опро-ки-нулі цей про-гноз; пер-ше успішний-ве досл-та-ня рада-ського атом-ного кричу-жия РДС-1 відбутися у-я-лось в авгу-сте 1949 року.
В ході досл-та-ня РДС-1 B.C. Еме-лья-нів отпра-вився з груп-співай спе-ци-а-ли-стов, щоб заме-рить уро-вень випала-де-ня радіо-ак-тив-них облог-ков від атом-ного вибуху по міру про-хо-де-ня радіо-ак-тив-ного хмари від Семи-па-ла-тин-ського полі-гону на схід. Шлях почали з епі-цен-тра вибуху, а тому на дно машин були поло-дружини тол-стие листи свинцю. Щоб не ство-вать паніки серед насе-ле-ня, комис-слово було «закон-спи-ри-ро-вана» під виглядом групи вра-чий, изу-чав-ших рас-про-стра-ні-ня бру -метою-леза серед живіт-них. У міру уда-ле-ня від місця вибуху радіо-ак-тив-ність на землі швидко падала, однак вона збереженні-ня-лась в пото-ках віз-духу, пере-ме-щав-шихся на схід. Незабаром ці потоки були дослі-до-вани аме-ри-кан-ськими спе-ци-а-ли-стами, кото-які об'єк-явили, що в СРСР був про-з-ве-ден атом-ний вибух. Лише після цих заяв-ле-ний було опуб-ли-ко-вано заяв-ле-ня ТАСС, в кото-ром при-зна-вався факт цього подію-ку.
За навчаючи-стіе в ство-ванні РДС-1 В.С. Еме-лья-нів був винагороджу-ден орді-ном Леніна.
У 1950 році В.С. Еме-лья-нів защи-тил дис-сер-та-цію, напів-чив вчених-ву сте-пень док-тора тих-ні-чо-ських наук. Після досл-та-ня в авгу-сте 1953 року пер-виття в світі рада-ської тер-мо-ядер-ної бомби йому було при-сво-ено зва-ня Героя Соці-а-ли-сти-че-ського праці. У тому ж році B.C. Еме-лья-нів був обраний чле-ном-кор-ре-спон-ден-те АН СРСР по Отде-ле-нию тих-ні-чо-ських наук (метал-ЛУР-гія).
Після орга-ні-за-ції Мін-середовищ-маша в 1953 році B.C. Еме-лья-нів був призначають-чен на поса-ність началь-ника науково-тех-ні-чо-ського управ-ле-ня міні-стер-ства, а в 1955 році - заме-сти-ті-лем міні- стра середовищ-нього махай-но-будів-е-ня.
У той період рада-ські дослі-до-ва-ня в обла-сті ядер-ної фізики та викорис-зо-ва-ня ядер-ної енер-гии напів-чали все-світ-ве при-зна-ня. Вме-сте з вид-ними дослі-до-ва-ті-лями в цій обла-сті Д.І. Бло-хін-це-вим. А.П. Вино-гра-до-вим. Д.В. Ско-бель-ци-ним і дру-шими В.С. Еме-лья-нів при-понял навчаючи-стіе в відбутися у-яв-шейся в авгу-сте 1955 року пер-виття Женев-ської кон-фе-рен-ції по про-бле-мам світ-ного викорис-зо-ва -ня атом-ної енер-гии. Осе-нью того ж року він відпр-вився в Нью-Йорк на сес-сю Гені-раль-ний ассам-блеі в якост-стве науч-ного рада-ника деле-га-ції СРСР в зв'язку з обгово-де-ням питання про між- ду-на-род-ном співро-ні-чо-стве в світ-ном викорис-зо-ва-ванні атом-ної енер-гии.
Раз-ві-тя меж-ду-на-род-них свя-зей нашої країни затруд-ня-лось засік-ре-чен-но-стю робіт по атом-ної енер-гии. У той же час раз-ві-тя науки насто-я-кові тре-бо-валі интен-сів-ного меж-ду-на-род-ного обміну науч-ной і тих-ні-чо-ської інфор-ма єю по питан-сам ролі атом-ної енер-гии, типах ядер-них реак-то-рів для атом-них стан-цій, викорис-зо-ва-ня радіо-ак-тив-них з-то-пов в світ-них цілях, збе-ні-ня ядер-них відх-дов і т.д.
У сферу його дея тель але сті вхо-дили атом-ні стан-ції, роботи по викорис-зо-ва-нию радіо-ак-тив-них з-то-пов в народ-ном госпо-стве, а також між-ду-на-род-ні зв'язку атом-ної науки і тех-ніки. В.С. Еме-лья-нів воз-глав-вав рада-ські деле-га-ції по питан-сам співро-ні-чо-ства в атом-ної енер-гии, вхо-дил до складу ряду пра-ви-тель-ного -них деле-га-ций, воз-глав-Ляв-шихся Н.С. Кришт-ще-вим, і при-понял саме актив-ве навчаючи-стіе в ство-ванні Між-ду-на-род-ного агент-ства по світ-ному вико-зо-ва-нию атом-ної енер-гии (МАГАТЕ). 28 травня 1959 року В.С. Еме-лья-нів був призначають-чен чле-ном Ради управ-ля-ю-чих МАГАТЕ від Рада-ського Союзу.
У той період під керів-вод-ством Мін-середовищ-маша і ГУІАЕ особливо интен-пасивного ство-ва-лась екс-пе-ри-мен-таль-ва база ядер-ної енер-ге-тики в стра-нах соці -а-ли-сти-че-ського табору. Прак-ти-че-скі за 4 роки в 9 стра-нах були побудувати-єни досвід-ні ядер-ні реак-тори і осу-вин-льон їх пуск.
Дру-гаю група про-блем каса-лась раз-ві-ку заради-а-ци-он-ної тех-ніки і тих-но-ло-гии, а також при-ме-ні-ня заради-о-нук -Чи-дів і іони-зи-ру-ю-чих випромі-че-ний в народ-ном госпо-стве і міді-цине. У 1958 році поста-нов-ле-ням пар-тії і пра-ви-тель-ства перед ГУІАЕ була постав-лена задача зна-чи-тельно рас-ши-рить про-з-вод-ство з-то-пов і соеди-ні-ний з них, а також джерелом-ні-ков випромі-че-ня. Для цього на Заводі № 817 (ПО «Маяк») був побудований завод радіо-ак-тив-них з-то-пов, пер-вая оче-гу кото-рого була вве-дена в екс-плу-а-та- цію в 1960 році.
Пред-се-да-тель ГКІАЕ В.С. Еме-лья-нів в той період при-ла-гал багато усі-лий для рас-ши-ре-ня свя-зей між инсти-ту-тами ГКІАЕ і орга-ні-за-ци-ями країн Содра-ж- ства. Так, серед мате-ри-а-лов, пере-дан-них в руки дослі-до-ва-ті-лей зару-беж-них країн, фігу-ри-ро-вал експлу-то-ний у вигляді мета- чи-че-ських злитий-ков, уран раз-лич-ного про-га-ще-ня, торій і його соеди-ні-ня, три-тий тощо.
У самий напря-дружин-ний період роботи Державної податкової-ного-ного комі-тету В.С. Еме-лья-нів був отстра-нен від обя-зан-но-стей пред-се-да-теля і пере-ве-ден заме-сти-ті-лем руко-по-ді-теля ГКІАЕ. Пред-се-да-ті-лем Держ-ко-мі-тета 14 Лютого-раля 1962 був призначають-чен А.М. Пет-ро-сьянц.
Посту-нів-ле-ням СМ СРСР від 23 сен-тября 1963 року ство-ються посто-ян-ні комис-сі Ради Еко-но-мі-че-ської вза-і-мо-по-мощі (РЕВ), в тому числі посто-ян-ва комис-ся РЕВ по викорис-зо-ва-нию атом-ної енер-гии в світ-них цілях. В.С. Еме-лья-нів призначають-ча-ється заме-сти-ті-лем руко-по-ді-теля.
Одночасним-аме з меж-ду-на-род-ної діяль-тель-но-стю В.С. Еме-лья-новий не пре-кра-вав науч-ной роботи. З 1948 року він став вести пре-по-да-ва-тель-ську і науково-дослі-до-ва-тель-ську роботу в Мос-ков-ському інженерні-нерно-фізкабінет-че-ському инсти-туте (МІФІ ), де був закла-ду-ю-щим кафед-рій. У 1956 році три мате-ри-а-ло-вед-че-ські кафедри (спец-ме-тал-ЛУР-гии, спец-ме-тал-ло-ве-де-ня, фізики твер-дого тіла) були об'єк-оди-нени в оди-ву кафедру, кото-рую В.С. Еме-лья-нів воз-глав-вав до 1984 року. З 1984 року і до послід-них днів життя Васі-лий Семі-но-вич був про-фе-со-ром кафедри метал-ЛУР-гии і метал-ло-ве-де-ня МІФІ. Під керів-вод-ством В.С. Еме-лья-нова в лабо-ра-то-рії при кафедрі чистих метал-лов стали напів-чать уні-каль-ні зразки ред-ко-зе-мель-них еле-мен-тів, створений-них шляхом їх кри -сталь-ли-за-ції в вакуум-розум-ної середовищі.
Одночасним-аме раз-ра-ба-ти-ва-лись кон-струк-ції про-мис-льон-них реак-то-рів для напів-че-ня пла-стіч-ного цир-ко-ня, реа- чи-зо-ван-ні потім на Мос-ков-ському заводі полі-ме-тал-лов і Чепец-ком меха-ні-чо-ському заводі в м Гла-зове. Йодид-ний метод став при-ме-тися і для про-з-вод-ства титану, гаф-ня, хрому та вана-Дія. Іто-гом робіт по йодид-ної метал-ЛУР-гии, створений-ної в СРСР по іні-ци-а-ви платника В.С. Еме-лья-нова, яви-лось ство-ня атом-них під-вод-них човнів з тита-но-вими кор-пу-самі і дві-га-ті-никами з цир-ко-ня, бал-ли -сті-че-ських ракет, кос-мі-че-ських аппа-ра-тов і обі-та-е-мих орбі-таль-них стан-цій.
Зани-ма-Ясь нау-кою, В.С. Еме-лья-нів нико-гда не заступники-кался в рам-ках про-фе-сио-наль-ний дея тель але сті. Він обла-дав огром-ний любо-зна-тель-но-стю і спо-соб-но-стю увле-каться самими раз-лич-ними пред-ме-тами. Він захопився Вира-щі-ва-ням роз і на дачі створив кол-лек-цію цих каприз-них коль-тов. Він довго був пристрасті-ним соби-ра-ті-лем гри-бов і до позд-неї осені їздив у відомого-ні лише йому гриб-ні місця.
Однак після сво-його відходу з поста заме-сти-теля перед-се-да-теля ГКІАЕ В.С. Еме-лья-новий не пре-кра-тил актив-ної діяль-тель але сті. Він про-дол-жав вести науч-ні дослі-до-ва-ня і пре-по-да-вал в МІФІ, активно співро-ні-чал в Вис-шей Атте-ста-ци-он-ної комис-сі і науч-ном раді Державної податкової-ного-ного комі-тету з питань науки і тех-ніки. Його авто-ри-тет в світі вчених-них-атом-щі-ков і його обшир-ні меж-ду-на-род-ні зв'язку спо-соб-ство-вали того, що під час 4-ї Женев-ської кон-фе-рен-ції по питан-сам викорис-зо-ва-ня атом-ної енер-гии, відбутися у-яв-шейся в 1967 році, він був обраний її пред-се-да-ті-лем.
Одночасним-аме він участ-по-вал в меж-ду-на-род-ної загально-ного-ний дея тель але сті вчених-них. Він був актив-ним чле-ном Рада-ського комі-тету захисту миру і раз-лич-них загально-ного-них орга-ні-за-цій, виступила-пав-ших за розору-же-ня. У 1966-1988 рр. В.С. Еме-лья-нів був пред-се-да-ті-лем Коміс-сі АН СРСР по науч-ним про-бле-мам розору-же-ня, чле-ном Держ-ко-мі-тета СМ СРСР по науці і тех-ніку.
В.С. Еме-лья-нів при-ні-малий навчаючи-стіе в Пагу-ош-ському дві-же-ванні вчених-них. На еже-рік-них кон-фе-рен-ціях в рам-ках цього дві-же-ня про-ис-хо-дил пошук виходу з мно-гих ост-яких миро-вих про-блем, кото-які або зайшли в глухий кут, або не вос-прі-ні-ма-лись загально-ного-ним мені-ням як акту-аль-ні.
література
