Я тут і не тут, я скрізь і ніде.
У "Подорожі по Єгипту і Нубії", що належить до 1834-1835 років, А.Норов писав:
Стрибуни називає цю будівлю Мемноніум, (додаючи, що Греки називали Мемнона Ісмандіем), а Діодор, пам'ятником Озімандія, Єгипетського Геркулеса. Шамполіон прочитав, як він каже, в ієрогліфах Єгипетське назва цього храму: Рамессеіон т. Е. Будівля Рамзеса великого або Сезостриса, який є Геркулес або Озімандія єгиптян.
Озімандія присвячений один з найвідоміших сонетів романтизму
Percy Bysshe Shelley
OZYMANDIAS of EGYPT
I met a traveller from an antique land
Who said: -Two vast and trunkless legs of stone
Stand in the desert. Near them on the sand,
Half sunk, a shatter'd visage lies, whose frown
And wrinkled lip and sneer of cold command
Tell that its sculptor well those passions read
Which yet survive, stamp'd on these lifeless things,
The hand that mock'd them and the heart that fed.
And on the pedestal these words appear:
"My name is Ozymandias, king of kings:
Look on my works, ye mighty, and despair! "
Nothing beside remains: round the decay
Of that colossal wreck, boundless and bare,
The lone and level sands stretch far away.
Озімандія - Переклад В. Мікушевіча
Розповідав мені мандрівник, що в пустелі,
В пісках, дві кам'яні ноги стоять
Без тулуба з давніх пір понині.
У ніг - розбитий лик, чий владний погляд
Виконаний настільки глузливою гордині,
Що можна захопитися майстерністю,
Яке в таких серцях читало,
Ідеться живе в неживому.
І письмена волають з п'єдесталу;
«Я Озімандія. Я цар царів.
Моїй державі в світі місця мало.
Все руйнується. Немає нічого швидше
Пєсков, яким ніби не пристало
Навколо руїн зволікати з бігу днів ».
Озімандія (ІЗ ШЕЛЛІ) - Переклад Костянтина Бальмонта
Я зустрів подорожнього, він йшов з країн далеких
І мені сказав: далеко, де вічність вартує
Пустелі тишу, серед пісків глибоких
Уламок статуї розпалася лежить.
З напівстертих рис протягає гордовитий полум'я -
Бажання змушувати весь світ собі служити;
Скульптор досвідчений вклав в бездушний камінь
Ті пристрасті, що змогли столетья пережити.
І зберіг слова уламок статуї:
'Я - Озімандія, я - потужний цар царів!
Погляньте на мої великі діяння,
Владики всіх часів, усіх країн і всіх морів! '
Кругом немає нічого. Глибоке мовчання.
Пустеля мертва. І небеса над нею.
З тієї землі загадковою, античної,
Яка укладена у в'язниці століть,
Мені подорожній старий мовив притчу
Про двох ногах, стоять серед пісків.
І там невдалеке- в низині,
Під гнітом древніх братів блізнецов-
Простору, Вічної порожнечі, Століть
Нудиться гордий лик донині.
І крізь простір і століття
За вітром мчать його слова:
"Схиліться, слуги, переді мною!
Я - Озімандія, цар і бог землі людський! "
Кругом лише морок. і тиша.
Пустеля вічна без життя і тепла.
Мій вільний переклад. Роман Н.
Бугагага. А вільний переклад-то нітрохи не гірше Бальмонта.
Дійсно, нітрохи не гірше!)))
а мені найбільше сподобався переклад Брюсова)
Мені подорожній зустрівся, хто був в країні забутої.
У пустелі, - він сказав, - дві кам'яні ноги
Стоять без остова; поблизу них лежить, розбите,
Особа від статуї, зариті в піски.
Чоло і складка уст, вигнутих гордовито,
Свідчать, що їх творець знав глиб пристрастей і дум
І передати зумів сторіччя в грудях, що гине
Думка, рухайте їх, і їх живили розум.
Але п'єдестал ще зберігає слова: "схиляються!
Мені, Озімандія, назва - цар царів.
Мої справи, царі, побачите - і засмучуються! "
Немає більше нічого. Навколо великих каменів
Безмежжя, порожнеча, і тягнуться далеко
Безплідні піски, куди не гляне око.
Поезія - справа хороша, але давайте точніше. "Ye Mighty" - з великої літери, і єдине це число: "Поглянь на творіння мої, Могутній, і засмучуються!". До Бога звертається цей Озімендіас, на обличчі його презирлива посмішка холодного пріказа.Занімался він там забороненими справами, оживляв гіпотетичну мертву матерію, dead matter, створював мляві суті (lifeless things), анімовані їх (mocked) своєю рукою і підживлював їх енергією свого сердца.І в цих руїнах - тлін (decay), т . Е. зараза якась, т.к. пристрасті ці як би все ще живі.
За такі технології і по сей день лають стародавній Єгипет.
думаю цей варіант перекладу найвдаліший по епічності складу - хоч і білим віддає.
Назустріч подорожній мені з давньої йшов землі
І мовив: серед пісків - минулих днів руїна -
Стоять дві кам'яні ноги від велетня,
Лежить розбитий лик у поросі невдало.
Суворо стиснутий рот, посмішка гордої влади,
Твердить, як глибоко скульптор зрозумів пристрасті,
Що пережити могли збрехав їм мову,
Служила їм длань і серце - їх джерело.
А кругом підніжжя слова видно в граніті:
"Я - Озімандія, великий цар царів.
Погляньте на мої діяння і тремтіть! "
Кругом немає нічого. зотлілі мавзолей
Пустелею оточений. Гуляє вітер вільний
І стеляться піски, безмежних і безплідні.
А як ви оцінюєте цитату з цього твору в останньому фільмі про Чужих? Що хотів донести Рідлі Скотт?
тут-то все і скінчилося
Браво. Браво. Це, звичайно ж цілковитий конспирологический марення, що не має відношення до Єгипту. Але, Ви, майже ідеально описали сенс, який вкладає в ці рядки Девід, читаючи їх на тлі загибелі цивілізації Спейс-жокеїв (і "батьків" людства за сумісництвом) у фільмі "Чужий: Заповіт". Поезія - справа хороша, але давайте точніше. "Ye Mighty" - з великої літери, і єдине це число: "Поглянь на творіння мої, Могутній, і засмучуються!". До Бога звертається цей Озімендіас, на обличчі його презирлива посмішка холодного пріказа.Занімался він там забороненими справами, оживляв гіпотетичну мертву матерію, dead matter, створював мляві суті (lifeless things), анімовані їх (mocked) своєю рукою і підживлював їх енергією свого сердца.І в цих руїнах - тлін (decay), т . Е. зараза якась, т.к. пристрасті ці як би все ще живі.
За такі технології і по сей день лають стародавній Єгипет.
Ось, власне, і відповідь на Ваше питання:
А як ви оцінюєте цитату з цього твору в останньому фільмі про Чужих? Що хотів донести Рідлі Скотт?