Що таке національний характер? Відомий в Китаї енциклопедичний словник Цихай (辞海), зокрема, повідомляє, що національний характер - "важлива складова частина особистості. В області поведінки і вчинків людини включає в себе відносно стійкі відмітні ознаки психіки, такі, як, наприклад, нерішучість, стійкість, малодушність і інші. Поступово формується і розвивається на фізіологічному базисі, в процесі суспільної практики. Внаслідок того, що конкретні життєві шляхи неоднакові, характер кожної людини може відрізнятися своїми особенн стями "[11]. Ван Сяньцзюй в своїй книзі "Національний характер російських: розкриваючи таємниці" використовує наступне визначення радянського вченого Е.А. Баграмова: "національний характер - це відображення в психіці представників нації своєрідних історичних умов її існування, сукупність деяких особливостей духовного обличчя народу, які проявляються в властивих його представникам традиційних формах поведінки, сприйняття навколишнього середовища і т.д. і які відображаються в національних особливостях культури , інших сфер суспільного життя "[3, с. 1].
Наскільки нам вдалося встановити, в Росії не так добре відомо, що думають в Китаї про національний характер російського народу. Тим часом, ми дуже сподіваємося, що погляд на свої характерні особливості з боку виявиться для російського читача цікавим. Метою даної статті є знайомство російського читача з китайським поглядом на російський національний характер. Матеріалом для даної статті послужили вчені спостереження наших китайських колег, а також наші власні спостереження за національним характером російського народу під час нашого перебування в Росії, а також під час спілкування з росіянами людьми в Китаї.
6,24% - "дуже близькою і дружньою";
36.47% - "близькою і дружньою";
46.9% - "звичайної, не більше близькою і дружньою, ніж інші";
4,1% - "не близькій і не дружній";
1,75% - "абсолютно не близькою і не дружній";
4,54% - "важко відповісти".
Серед причин, за якими китайці вибрали два останніх відповіді, називають такі: "Агресія Царської Росії в Китаї", "Потенційна небезпека Росії для Китаю", "Відсутність можливості бізнесу за певними правилами", "Презирство до китайців з боку російських", "Неефективність , з якої російські займаються справами "[3, с. 159].
На питання "Що є для Вас чином Росії?" 1010 осіб (18,45% відповіли "Путін", 977 осіб (17,84% - "Ленін і Сталін". Також серед відповідей були "Червона площа", "засніжена земля", "балет", "Велика Вітчизняна війна", "червоні зірки Кремля" і "білий ведмідь" [3, с. 159].
На питання про характер китайсько-російських відносин відповіді розподілилися наступним чином:
70,9% - "дуже хороші" і "хороші" ( "хороші" - 64,31%);
21.38% - «не хороші, але і не погані";
5.02% - "важко відповісти" [3, с. 159].
На питання "Що потрібно для подальшого розвитку китайсько-російських відносин?" послідували відповіді: "розвиток економічних і торгових відносин", "зміцнення співробітництва на міжнародній арені", "культурний обмін" і "зустрічі лідерів" [3, с. 159].
Деякі китайці вважають росіян своїми найулюбленішими іноземцями. У всьому Китаї багато людей старшого віку ще трохи пам'ятають російську мову, якою їх в дитинстві вчили в школі, принаймні російське слово "добре!" пам'ятають багато людей похилого китайці і навіть вважають, що слово "добре" має значення "здрастуйте!". Це калька з китайської мови, в якому слово "здрастуйте" вимовляється як "ні хао" (你好), що дослівно по-китайськи означає "ти хороший". На північному сході Китаю (中国 东北 Чжунго Дунбей) добре пам'ятають, що Радянська Червона Армія звільнила цю землю від японських окупантів. На одній з головних площ нашого міста Харбіна, площі Хунбо (红 博 广场 Хунбо Гуанчан) стоїть пам'ятник солдатам Радянської Червоної Армії. Після встановлення в Китаї Народної Республіки (1949 г.) Радянський Союз дружньому допомагав Китаю в розвитку економіки і технологій. Багато китайців добре знають твори російської літератури, такі, як вірші Пушкіна, "Пісню про Буревісника" (海燕 Хайянь) Горького, "Як гартувалася сталь" (钢铁 是 怎样 炼成 的 Ганті ши Цзеян ляньченде) Островського та інші. Але з іншого боку, багато ці твори стали для китайців настільки "своїми", що далеко не завжди вони асоціюються у них саме з Росією. На наше запитання, звертатися до студентів 1 курсу мовного факультету "Яких знаменитих діячів російської культури ви знаєте?" деякі студенти відповідають тільки: "Маркс і Ленін", хоча Маркс, звичайно, не був російським.
Які ж риси російського національного характеру відзначають китайці?
Як сказав один з персонажів добре відомого в Китаї роману Ф.М. Достоєвського "Брати Карамазови": "Ні, широка людина, занадто навіть широка, я б звузив" [1, с. 113; 8, с. 154]. Мабуть, в першу чергу це сказано про російській людині. Російський національний характер викликає у китайців почуття загадкової широти і незрозумілості. Ван Сяньцзюй наводить у своїй книзі думку свого знайомого голландського журналіста: "У Росії ніколи не потрібно ставити питання" чому? "Причина проста: ви ніколи не отримаєте відповіді" [3, с. 143]. Але ми все-таки спробуємо поставити деякі запитання і дати на них відповіді. Так, Жун Цзе пише:
"Під час спілкування з багатьма російськими, у нас, в кінцевому рахунку, склалося враження, що їх емоційність містить в собі великий підйом і великий занепад, велику радість і велике горе.
І це породило у нас всілякі здивування:
- Як можливо, що ці російські в процесі бесіди з вами здатні то підняти крик, то раптово зменшити тон;
- як з ними домовитися про справу, адже вони говорять щось одне, то інше;
- як зробити, щоб вони завершували справи в обумовлений час, для них це так важко;
Російські і ми - східні люди, коли робимо спільну справу. Чому ж вони, як правило, демонструють перед нами почуття переваги, в той час як перед обличчям західних людей в їх поведінці, як правило, з'являються ввічливість і скромність?
Під час роздумів над цими питаннями мимоволі пригадуються слова російського поета Ф.І. Тютчева: "Умом Россию не понять, Міське землеборство ..." [5, с. 66].
Ці рядки широко відомі в Росії, і їх же цитує Ван Сянь-Цзюй в своїй книзі, в розділі під назвою "Таємнича незбагненність" [3, с. 143].
Але це тільки половина питання Жун Цзе. Чому ж російські відносяться до китайців з почуттям переваги?
Нам здається, що і тут ми можемо назвати причину. Нам не раз доводилося спостерігати, як спілкуються росіяни з представниками інших країн, і у нас склалося враження, що російські ставляться до іноземців приблизно так само, як самі іноземці ставляться до себе. Наприклад, японці поводяться манірно, але і більш ввічливо по відношенню один до одного, і російські як би дзеркально відображають їхнє ставлення до себе у своєму ставленні до них. Китайці ж звикли до дуже простому, неформальному обходження один з одним, і російські обходяться з нами так само, як ми самі з собою. Як нам здається, ось причина, по якій російські відносяться до китайців не тільки гірше, ніж до інших іноземців, а й гірше, ніж китайці до росіян.
Коли на початку 90-х років між двома нашими країнами знову почали розвиватися політичні та економічні відносини, першими китайцями, котрі приїжджали в Росію, були низькокваліфіковані робітники й дрібні торговці. Рівень культури цих людей був дуже низький, і, дивлячись на них, росіяни становили думка про всі китайців.
Це ще одна причина різниці у ставленні один до одного. Також слід розрізняти характер простого російського народу і характер російської інтелігенції. За нашими спостереженнями, в Росії існує більше, ніж в Китаї, відмінність характеру між інтелігенцією і простим народом. Російської інтелігенції чужі багато упередження простого народу. У своїй поведінці і навіть в російській мові інтелігентні люди в Росії в громадських місцях дуже відрізняються від простого народу. Інтелігенція в Росії - в основному, прекрасні і висококультурні люди.
Далі - ряд невеликих загальних спостережень за російськими людьми.
1) Як пише Ван Сяньцзюй, російські володіють видатними природними здібностями і величезними прихованими творчими силами [3, с. 33-43]. Дійсно, в російських людях відчувається прихована сила, і деякі китайці навіть сприймає її як джерело небезпеки. Якщо ця сила проявляє себе, то російські здатні на грандіозні подвиги в праці і на війні. Однак тут наші національні характери розходяться. Російські працюють, в цілому, менше, ніж китайці, але більш якісно, ніж вони. Китайці ж працюють куди більше, але гірше, ніж російські. Стикаючись з труднощами або з несправедливістю, росіяни зазвичай не відступають, але можуть вступити в суперечку і в боротьбу, наполегливо наполягаючи на своєму. Якщо для китайця потрібні для цього зусилля, то російські беруть силу звідкись зсередини самих себе і можуть моментально перетворитися в справжніх воїнів. Всі ми пам'ятаємо приклад Павла Корчагіна. Приблизно так само російські ведуть себе і в житті.
2) Оскільки в Китаї релігійних людей не так вже й багато, особливо серед молоді, то китайці вважають, що росіяни - більш релігійні люди. Так вважають, наприклад, Ван Сяньцзюй [3, с. 56-67] і У Юймін [9, с. 53-55]. Ван Сяньцзюй навіть говорить про російською "глибокому месіанське комплексі" (弥赛亚 情结 深 місайя цінцзе шень). Однак в повсякденній поведінці православних російських релігійність помітна куди слабкіше, ніж, наприклад, в поведінці китайців-християн. У китайських підручниках можна прочитати, що російський національний характер сформований православ'ям, але навряд чи можна сказати, що в повсякденному житті російські твердо слідують Біблії. Це не дивно. Адже ми знаємо, в російських підручниках теж говориться, що китайський національний характер сформований конфуціанством, в той час як в повсякденному спілкуванні китайці рідко демонструють норми "Лунь Юя". Мабуть, вплив православ'я на російських, як і конфуціанства на китайців настільки глибоко, що представляє собою філософську проблему. Не випадково саме російські філософи дуже глибоко пояснювали православне походження російського національного характеру [10, с. 80-84]. Загалом можна сказати, що православ'я для російських являло собою той базис, який змінювався під впливом конкретних історичних умов.
3) Ставлення до злочинців в Росії абсолютно інше, ніж у нас. Про цю тему багато говорять в Китаї, але вона нечасто стає предметом уваги китайських дослідників російського національного характеру. У Китаї існує термін "три страху" (三 怕 сань па), які чекають китайців в Росії - це поліція, прикордонний контроль та скінхеди (光头党 гуантоудан) [3, с. 156-158]. Рівень злочинності в Росії вище, ніж в Китаї. Китайцям дивно, що в Росії кожен день телебачення показує фільми зі злочинцями, вбивствами і насильством. Російські злодії і хулігани мають свою музичну культуру, чого не було в Китаї. Пісні злочинців передають по радіо і по телебаченню. Центральні новини російського телебачення докладно повідомляють про загибель знаменитих злодіїв, причому навіть раніше, ніж новини з уряду. Коли ми їдемо в Росію, нас докладно інструктують про те, щоб ми не виходили на вулицю в темний час доби. Майже в кожному російською магазині сидить охоронець у військовій формі, іноді зі зброєю. В історії Китаю теж були періоди, коли спостерігалася висока злочинність, але це був час дуже низького рівня життя. Тепер же, коли рівень життя китайців зростає, злодіїв стає менше. Рівень життя в Росії не нижче, ніж у Китаї, але на зниження злочинності цей факт чомусь не впливає. Те, що в Росії така висока злочинність, має і зворотну сторону. Російська поліція набагато жорсткіше китайської. Мені і моїм китайським колегам в Росії не раз доводилося стикатися з цим, коли у нас російські поліцейські без приводу перевіряли документи. Були випадки, коли з одного мого колеги поліцейські намагалися взяти великий штраф за те, що він перейшов вулицю в недозволеному місці, але його врятувало хороше знання російської мови. А з іншого, який знав мову гірше, взяли штраф за те, що викинув сигарету повз урни, хоча самі росіяни постійно так роблять. Це все жахливо. Але з іншого боку, в Росії, на щастя, відсутні деякі специфічні китайські злочину, наприклад, крадіжка дітей. Ми з колегами, будучи в гостях у російських друзів, були здивовані, що вони відпускають свого шестирічного дитини без нагляду гуляти на вулицю.
4) До торгівлі росіяни теж ставляться інакше, ніж китайці. Багато починаючі китайські бізнесмени і торговці дивуються, чому у них не виходить торгувати в Росії дешевим товаром. Китайці шукають, де купити подешевше, але росіяни не такі. Росіяни люблять якісний товар, і низька ціна для них - показник поганої якості. Тому китайські товари їх часто не влаштовують. Торгуються російські теж не так, як китайці. У Китаї зазвичай вважається, що продавець і покупець повинні назвати свою ціну і поступово зійтися на середині. Російські ж починають наполягати на своїй ціні, тиснути на китайського продавця і навіть можуть грубити йому і хизуватися силою. Китайські торговці, бачачи це, теж починають вести себе непоступливо. Але головне, вони приймають таку поведінку за жадібність, яку російським часто приписують китайці [3, с. 156].
5) Як вже говорилося, російські спочатку можуть здаватися підозрілими людьми, дивитися недовірливо, проте придивившись до вас, вони виявляються здатні на саму теплу і віддану дружбу. Російські при знайомстві далеко не відразу запросять вас в гості, але якщо запросять - вони покажуть феноменальне гостинність. У росіян немає звичаю, приходячи в гості, дарувати подарунки: вважається, що забезпечити гостей їжею повинен господар. Китайців приємно дивує те, що зовні суворі російські насправді виявляються дуже веселими людьми з чудовим почуттям гумору. У Росії незнання анекдотів вважається поганим тоном. Розповідати анекдоти вміють практично все люди. Росіяни можуть косо дивитися на незнайомих китайців на вулиці, але опинившись з ними за одним столом, охоче відкриваються і кажуть тости за дружбу наших країн. Те, що росіяни п'ють дуже багато горілки - правда. А пива росіяни п'ють не так багато. Жінки нерідко курять. З алкоголем в громадських місцях йде боротьба. Наприклад, проносити горілку і навіть пиво в гуртожиток, де ми жили, було суворо заборонено. Якщо пити пиво на вулиці, поліція теж може взяти штраф.
6) Росіяни дуже охайні. У російських містах чисто приблизно на тому ж рівні, що і в Сянгані. Дуже чисто в громадських місцях, наприклад, в гуртожитках. Якщо, на думку росіян, ви сміття або виглядаєте неохайно, вони тут же починають дивитися на вас косо і гідне осуду, а іноді безцеремонно говорять вам про це. Коли російські друзі приходили до нас в гості в гуртожиток, вони, входячи в кімнату, весь час хотіли зняти взуття. Росіяни, як чоловіки, так і жінки, часто користуються дорогими одеколонами.
8) Те, що говорять в Китаї про російською комплексі льоду і снігу (冰雪 情 结 бінсюе цінцзе) - теж правда [6, с. 50-53]. Російські намагаються добре одягатися взимку, особливо в Сибіру, де мороз доходить до 40 градусів, вони охоче гуляють по морозу, займаються зимовими видами спорту. У Росії дуже популярні лижі, ковзани, біатлон, фігурне катання і хокей. У морозні вечори діти можуть одні, без батьків, довго кататися на лижах, санках і ковзанах. Комплекс льоду і снігу сприяв формуванню російського характеру, твердого, суворого, але веселого і пустотливого. Таким чином, ми сподіваємося, що наведені факти виявилися цікаві для російського читача, і наша скромна робота буде сприяти подальшому розвитку взаєморозуміння і дружніх відносин між китайським і російським народами.
China-INC.ru - інформаційно-аналітичний портал про Китай
статтю прочитали: 7017 чоловік