Це вірно. Як і доконнік - правильний варіант перенесення.
Вступні зауваження. При розташуванні тексту на сторінці (друкованої, машинописної, рукописної) нерідкі випадки розбіжності кінця рядка зі знаком пробілу, через що виникає необхідність розриву буквеної ланцюжка, що відповідає слову. Такий розрив позначається знаком переносу (рискою). Щоб зменшити незручності, що виникають у зв'язку з цим при читанні тексту, вводяться правила перенесення. В основу правил переносу покладено складової принцип. Однак в ряді випадків враховується і членування слова на значущі частини.
§ 211. Не дозволяється залишати на рядку або переносити в наступний рядок одну букву. Напр. не можна переносити: а-кація, акація-я.
§ 212. Не дозволяється залишати на рядку або переносити в наступний рядок буквенную ланцюжок, що не містить голосної букви. Напр. не можна переносити: cm-вол, нд-лід, цін-тр, тре-ст.
§ 213. Чи не дозволяється відділяти від попередньої приголосної літери ь та ь. Правильні переноси: од-езд, коли-цо, перь-ями, буль-он; не допускаються переноси: від-'езд, кол-ьцо, пер-ьямі, бул-ьон.
§ 214. Чи не дозволяється відділяти перенесенням букву й від попередньої голосної букви. Правильні переноси: рай-он, виття-на, стій-кий; не допускаються переноси: ра-йон, по-йна, сто-йкій.
§ 215. Чи не дозволяється відділяти голосну букву від попередньої приголосної букви, якщо ця згодна - не остання буква приставки. Правильні переноси: чу-дак, ка-хв, до-мій, ша-лун, ба-лик, пле-нером, пле-тінь, по-Років, хо-мяк, бі-рюк; не допускаються переноси: чуд-ак, кам-ін, бір-юк і т. п.
Якщо ж приголосної закінчується приставка, а за нею йде голосна буква, перенесення відповідно до цього правила можливий, але можливий і такий перенос, який відповідає членению слова на значущі частини. Допускаються, напр. не тільки переноси бе-заварійний і Беза-варійной, ра-зоружіть і разо-ружіть, по-дучіть і поду-чить, але і без-аварій-ний, раз-зброї, під-вчити.
Примітка. Якщо після приставки, що кінчається згодної буквою, слід буква и, то допускається тільки перенесення після голосної букви: ра-зиграть або рази-грать.
§ 216. Розбиваються перенесенням подвоєні приголосні, що входять в корінь або утворюють стик кореня і суфікса, напр. жуж-жати, мас-са, кон-ний, весен-ний, рус-ський. Не допускаються переноси: жу-жжать, ма-сса, ко-ний, вазі-нній, ру-країнськ або русс-кий.
Однак після приставок подвоєні приголосні при перенесенні можуть не розбиватися; можливі, напр. переноси з-жжённий, по-сваритися і сож-жённий, пос-сваритися.
§ 217. Група неоднакових приголосних букв в середині слова, що входять в корінь або утворюють стик кореня і суфікса, може бути розбита перенесенням будь-яким чином, напр. се-стра, сес-тра і сісти-ра; це-нтральний, цін-тральні і цент-рольний; ро-дження і пик-дення; де-тство, дет-ство, дитяч-тво і детст-во; шу-мний і шум-ний.
Якщо ж в групі приголосних частина належить приставці або якщо вся група починає другу частину приставочного слова, переважно враховувати членування слова на значущі частини. Перевага переноси: під-бити, під-кинути, при-слати, від-країни. Допустимі переноси: по-дбіть, підбивши-росити; прис-лать; отс-Тран і отст-поранити.
§ 218. На стику частин складного або складноскороченого слова можливі тільки такі переноси, які відповідають членению слова на значущі частини, напр. авто-причіп, ле-со-степ', ново-введення, двох-атомний, трьох-грамовий, пя-ти-грамовий, спец-одяг, спец-храни, сан-вузол, гос-имущест-во, дет-ясла.
§ 219. Не підлягають перенесенню: а) абревіатури, що пишуться (повністю або частково) прописними буквами, напр. ДОСААФ, ЮНЕСКО, КамАЗ; б) графічні скорочення, напр. б-ка, ж.-д. р / рах; в) написання, що представляють собою поєднання цифр і закінчень слів, напр. 20-й, 365-й.
Тоді треба заглиблюватися в процес розподілу на склади. Чи є він однозначним? І чим визначається: тільки літерним, або також морфемним складом слова? Адже склади типу "під" і "про" мають право на існування. я не завжди точно знаю, де проводити кордон, особливо якщо поспіль йдуть кілька приголосних. Тут я прочитала, що закони перенесення останнім часом стали більш демократичними. - DocentI 25 Серпня '12 о 13:44
Сучасні правила перенесення (за фактом використання професійними коректорами) не настільки суворі. Шкільний довідник неабияк застарів.
Якщо орієнтуватися на Лопатина, то імперативними є лише параграфи 211-215 і 219. Все інше (216-218) де-факто носить рекомендаційний характер. Мало того, що виклад досить заплутане, не відразу зрозумієш, так вони ще й не покривають всіх випадків. Крім того, ділити слово на морфеми - це теж не така проста справа, не варто його ставити на чільне місце при формулюванні вимог до перенесень. Тим більше, коли текст на 99% оформляється програмно, де вже комп'ютер таким тонкощам навчити.
Перенесення по-доконнік безумовно правильний.
відповідь дан 25 Серпня '12 о 14:58