Передумови перебудови.
Йшлося зовсім не про те, щоб змінити систему - існуюча впол-не влаштовувала правлячі верхи. Систему цю прагнули лише приспосо-бити до нових - насамперед міжнародним - умовам.
Навпаки, у початковому проекті перебудови в главу кута ставилася технологія, а не людина - їй приділялася незрозуміла роль "людського фактора".
Перші реформи.
Причини кризи, що настала в економіці, треба шукати в потворною структурі народного господарства країни і відсутності серйозних стимулів до праці. Усе це варто помножити на серйозні помилки в управлінні, допущений-ні на початку перебудови.
Спочатку, на XVII З'їзді КПРС питання ставилося пра-вильно: повернути виробництво обличчям до споживача й активізувати людський фактор. Але як домогтися поставленої мети? Горбачов через брав цілком марксистський метод - метод проб і помилок.
Спочатку було "прискорення" - наївна спроба за допомогою ідеологи-чеських і призовів до "кожного на своєму робочому місці" змуситипроржавілі господарський механізм крутитися швидше. Але одними вмовляннями було не обійтися: на випуск товарів народного піт-ребления була задіяна тільки одна сьома частина основних про-виробничих фондів. І уряд затіяв малу індустріалізацію - для того, щоб в кінцевому підсумку модернізувати відсталу легку про-промисловість. Все це, однак, закінчилося провалом уже на першому етапі: мільярдні госкапвложения в базові галузі безвісти раст-ворілісь в загальному бедламі - нового обладнання, матеріалів, тих-нологій легка промисловість так і не дочекалася.
Тоді скоротили закупівлю ширвжитку і кинули валютні кошти на закупівлю техніки за кордоном. Результат - мінімальний. Частина обору-нання так і залишилася на складах і під відкритим небом - нестача виробничих площ. А то, що вдалося врешті-решт смонті-ровать, раз у раз давало відмови. Цілі потокові лінії простоювали через неправильну експлуатацію, відсутності запчастин, низької ка-пра сировини.
Нарешті зрозуміли, що при відсутності стимулів у виробників ні-чого в економіці не повернеш. Вирішили дати підприємствам госпрозрахункову самостійність. Але обмежена воля обернулася лише правом безконтрольної витрати державних коштів і призвела до здуття цін, скороченню обсягів виробництва і різкого зростання де-грошової маси в наявному обігу.
Зростання заробітків при цьому ніяк не вплинув на вихід кінцевої піт-ребітельской продукції, оскільки гроші виплачувалися не тільки виробникам товарів, але і всім іншим без винятку.
Втрати народного господарства від реформ Горбачова зростали. рублів. Друге дихання до соціалізму так і не прийшло - почалася агонія.
Реформа виборчої системи. Перший і Другий З'їзди.
Коли вiдкрився Перший З'їзд народних депутатів, багато хто покладав на нього свої надії на краще життя. Але, як і багатьом надіям на-шего народу, їм не судилося виправдатися. Перший З'їзд називають зараз "грою в демократію", якою він, власне, і був. До Другого З'їзду інтерес людей вже помітно вщух. Народу вже стало ясно, що не можна одним чарівним махом зробити життя кращим. Реформа виборчої системи є справою необхiдною, але конкретного, насущного вона народу дала небагато.
Перший президент.
Обрання Горбачова на посаду Генерального секретаря ЦК КПРС зовсім не було визначено розстановкою політичних сил. Був, за визнанням самого Михайла Сергійовича, і інший кандидат. Але в результаті прихованої, недоступною простому смертному апаратної гри перемогу здобула саме його команда.
Природно, Горбачову потрібно було зміцнитися при владі. А для
Однак «звалити» Лігачова на партійній арені виявилося не так-то просто, і Горбачову врешті-решт довелося створювати альтернативні структури у вигляді Верховної Ради та З'їзду народних депутатів, щоб тримати в постійній напрузі. У сидінні на двох стільцях відразу Горбачов знайшов для себе виграти: партократів завжди можна було налякати демократами, а демократів - славою КПРС.
Нарешті, на XVIII з'їзді завдання було виконано: Горбачов остаточно підім'яв під себе партаппарат, який навіть змирився з переходом до ринку і втратою європейських колоній. Але виявилося, що боротьба за владу не закінчена, навпаки - вступає в нову стадію. Ініціативу перехопили демократи на чолі з Б. М. Єльциним.
підсумки перебудови
Тепер торкнемося питання, безпосередньо пов'язаного з економічними підсумками перебудовами і тією економічною обстановки, яка була безпосередньо після неї.
Перед новою незалежною Росією стояли дуже праця Цінні та масштабні завдання. Першочерговою і самою на-суті була економічна реформа, покликана ви-вести країну з кризи і забезпечити росіянам достой-ний рівень життя. В економіці для цього бачився єдиний шлях - перехід до ринкових методів хо-подарювання, пробудження підприємницької іні-ціатіви приватних власників.
Треба було продовжити процес формування сво-Бодня демократичного суспільства, успішно початий «перебудовою». У країні вже була реальна свобода слова, виросла з політики «гласності», складаючи-лась багатопартійна система, проводилися вибори на альтернативній (з декількох кандидатів) основі, по-з'явилася формально незалежна преса. Але зберігалося переважне становище однієї партії - КПРС, фактично зрослася з державним апаратом. Радянська форма організації державної влади не забезпечувала загальновизнаного поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову її вет-ві. Було потрібно реформувати державно-політи-чний систему країни, що виявилося цілком під силу новому російському керівництву.
висновок
Розглянувши основні економічні та політичні перетворення в епоху перебудови, можна переступити до розгляду її підсумків і результатів, чого домагався Горбачов, і що в реальності ми отримали.
Розглянемо спочатку проблеми перебудови з точки зору приватної власності номенклатури або бюрократичної машини радянської держави. Тобто для чого потрібна була перебудова номенклатурі і що в дійсності вона отримала?
Найбільш активна частина ліберально-демократичної інтелігенції або так звані «виконроби перебудови» в більшості своїй це були люди, так чи інакше пов'язані з владою.
Ну і, нарешті, зовсім очевидним став характер номенклатурно - антиноменклатурної революції, коли всі побачили, що саме но-номенклатури (і її «дочірні загони» начебто так званого комсомольського бізнесу) раніше інших збагатилася в ході розподілу собственнос-ти. Отримали права громадянства терміни «номенклатурна приватизація», «номенклатурний капітал (капіталізм)», «номенклатурна де-демократами».
ВИКОРИСТОВУВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Єгор Гайдар «Держава і еволюція».