Мело, мело по всій землі
У всі межі.
Свічка горіла на столі,
Свічка горіла.
Як влітку роєм мошкара
Летить на полум'я,
Зліталися пластівці з двору
До віконної рами.
Заметіль ліпила на склі
Гуртки і стріли.
Свічка горіла на столі,
Свічка горіла.
На осяяний стеля
Лягали тіні,
Сплетіння рук, сплетіння ніг,
Долі сплетіння.
І падали два черевичка
З стуком на підлогу,
І віск сльозами з нічника
На плаття капав.
І все губилося в сніжній імлі
Сивий і білої.
Свічка горіла на столі,
Свічка горіла.
На свічку дуло із кута,
І жар спокуси
Здіймав, як ангел, два крила
Хрестоподібно.
Blizzards were blowing everywhere
Throughout the land.
A candle burned upon the table,
A candle burned.
As midgets in the summer fly
Towards a flame,
The snowflakes from the yard swarmed to
The window pane.
And, on the glass, bright snowy rings
And arrows formed.
A candle burned upon the table,
A candle burned.
And on the white illumined ceiling
Shadow were cast,
As arms and legs and destinies
Fatefully crossed.
Two slippers fell on to the floor
With a light sound,
And waxen tears dripped from the candle
On to a gown.
No object in the misty whiteness
Could be discerned.
A candle burned upon the table,
A candle burned.
A mild draught coming from the corner
Blew on the candle,
Seduction's heat raised two wings crosswise
As might an angel.