Отруєння калію перманганату (марганцівки)

Отруєння калію перманганату (марганцівки)
Перманганат калію (марганцівка) - є сильним окислювачем. Це свій-ство обумовлює антимікробну дію препарату, а також спо-можності знешкоджувати при отруєнні хімічні речовини. Пер-манганат калію застосовується в медичній практиці як антісеп-тическое засіб, для промивання шлунка при гострих отруєннях алкалоїдами (опій, морфін, стрихнін та ін.), Фосфором. При отрав-домлення кокаїном, атропіном, барбітуратами неефективний. Смер-кові доза при прийомі всередину становить 10 м

Патогенез і симптоми отруєння перманганатом калію (марганцівкою)

У патогенезі гострого отрав-лення істотне значення має припікаючу дію перманга-ната калію на слизові оболонки, що спостерігається при прийомі пре-Параті всередину або полосканні і спринцюванні міцними розчинами. Внаслідок прижигающего дії перманганату калію на слизу-стие оболонки шлунка і кишок виникає виражена диспепсія; можливі механічна асфіксія внаслідок набряку гортані і раз-витие шокового стану. Перманганат калію, всмоктуючись через слі-зистой оболонки, може надати токсичний вплив на функції центральної нервової системи, паренхіматозних органів '(печінка, нирки), матки (посилення скорочувальної діяльності), дихальних властивостей крові (переклад гемоглобіну в меттемоглобін).

Симптоми гострого отруєння марганцівкою при попаданні перманганату ка-лія всередину: темно-коричневе забарвлення і набряк слизової оболонки рота і глотки, сильне печіння в роті, різкий біль за грудиною (пі-щевод) і в животі. Точкові опіки від кристалів перманганату калію спостерігаються на шкірі обличчя, шиї, грудей.

Відзначаються кашель, нудота, блювота, пронос з домішкою крові, згодом - явища геморагічного коліту. Через набряку слизу-стій оболонки гортані можлива асфіксія з ціанозом, задухою. Після всмоктування можуть наступити рухове збудження, явле-ня по типу паркінсонізму (тремтливий параліч). Метгемоглобінемія характеризується компенсаторною задишкою і ціанозом.

При прогресуванні отруєння спостерігається судомний реакція, опіковий шок, гостра печінково-ниркова недостатність (токсичний гепатит, жовтяниця, анурія, уремія), геморагічний ко-літ, колаптоїдний реакція, бронхопневмонія. У вагітних може наступити аборт.

Перша допомога і лікування при отруєнні марганцівкою

Промивання шлунка (з одновремен-ним полосканням порожнини рота і горла) 2 л води, що містить 100 г 3% розчину перекису водню і 200 г 3% розчину оцтової ки-слоти. Діючи як відновник при наявності кислоти, перекис водню знешкоджує перманганат калію, попереджаючи образо-вання їдкого лугу і атомарного кисню. Всю процедуру слід повторювати до тих пір, поки промивні води повністю не забезпе-квіти. Слизові оболонки порожнини рота, ясен, мови додаткових-но протирають серветкою, змоченою тими ж розчинами у співвідношенні-ванні 1: 1. Паралельно дають випити 5% розчин тіосульфату натрію (1-2 склянки в перші півгодини). 74ожно здійснювати промивання Шлунка теплою водою з додаванням активованого вугілля (10- 15 г / л води), 1% розчином тіосульфату натрію. Після промивання шлунка призначають проносне - касторове масло.

Для зв'язування всмоктався марганцю вводять тетацин-кальцій (внутрішньовенно крапельно в разовій дозі 2 г) у фізіологічному розчині хлориду натрію або 5% розчині глюкози. Введення може бути повторено двічі з інтервалом не менше 3 ч. При важких від-равленіях здійснюють часткові обмінні переливання крові.

З метою зменшення явищ роздратування і набряку проводять ін-галяцію 2% розчином бікарбонату натрію у вигляді аерозолю, так-ють випити молоко, яєчні білки, слизові відвари, масляні емульсії, призначають холод на надчревную облаем ». З метою обезболівая-ня вводять під шкіру морфіну гідрохлорид, омнопон або промедол. При набряку гортані проводять трахеотомію, штучну вентиляцію легенів. Для профілактики кровотеч призначають хлорид або глю-Конате кальцію (10 мл 10% розчину). При явищах шоку вироб-дять переливання крові, плазми і їх замінників, вводять Гідрокор-тізона ацетат, судинозвужувальні засоби (норадреналіну гідро-тартрат, мезатон).

З метою попередження гострої ниркової недостатності осу-ють двосторонню паранефральную блокаду новокаїном. При судомах застосовують барбітурати короткої дії (гексенал, тіопентал-натрій).

Проводять інтенсивну вітамінотерапію: тіаміну хлорид (1 мл 2,5% розчину внутрішньом'язово), ціанокобаламін до 1000 мкг на добу-ки, піридоксину гідрохлорид (3 мл 5% розчину внутрішньом'язово), аскорбінову кислоту (500 мг з 20 мл 40% розчину глюкози внутрішньовенно ), ретинолу ацетат внутрішньом'язово (добова доза 50-100 тис. МО).

Для боротьби з метгемоглобінемією (різкий ціаноз) вводять вну-Трівені 5-6 мл 1% розчину метиленового синього, 30 мл 5% розчину аскорбінової кислоти, проводять часткове заміщення крові (див. С. 41), ранню антибіотикотерапію. При опіках слизових оболонок сечостатевих шляхів розчинами перманганату калію вироб-водять спринцювання і ванночки розчином перекису водню і ук-Сусне кислоти в співвідношенні 1: 1, розведеним в 4 рази водою.

Боротьбу з гострою серцево-судинною недостатністю (кол-Лапси), гострої печінково-нирковою недостатністю (токсичний ге-патіт, анурія, уремія)

Лікування гострих отруєнь, 1982 р

Ще статті про гострих отруєннях:

Схожі статті