Специфіка поручительства і забезпечується зобов'язання
За договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останнім його зобов'язання повністю або в частині (п. 1 ст. 361 ЦК України).
Найбільшого поширення набуло укладення договорів поручительств в забезпечення повернення кредиту, позики, рідше в забезпечення зобов'язань по оплаті товарів, робіт, послуг. Тим часом договір поруки може бути також укладений в забезпечення як грошових, так і негрошових зобов'язань, а також для забезпечення зобов'язання, яке виникне в майбутньому (п. 1 ст. 361 ЦК України).
Договір укладається між кредитором і поручителем (п. 1 ст. 361 ЦК України) в письмовій формі (ст. 362 ЦК України).
Крім того, часто поручителі забувають, що в силу положень ст 365 ГК РФ до поручителя, який виконав зобов'язання, переходять права кредитора по цьому зобов'язанню і права, що належали кредитору як заставодержателю, в тому обсязі, в якому поручитель задовольнив вимогу кредитора. Поручитель також вправі вимагати від боржника сплати відсотків на суму, виплачену кредитору, і відшкодування інших збитків, понесених у зв'язку з відповідальністю за боржника. Тобто виплативши борг, за винятком випадків, коли основний боржник - банкрут, зовсім не означає, що поручителю слід попрощатися з грошима. При погашенні боргу до нього переходять права кредитора та зберігається можливість задоволення порушених прав за рахунок заснованого боржника. Поручителя слід брати до уваги, що затягування з виплатою сприяє збільшенню сум виплат за рахунок збільшення відсотків і неустойок.
Незважаючи на те, що договором поруки може бути передбачено субсидіарну відповідальність поручителя, на практиці цей вид відповідальності, практично не використовується і поручителі несуть відповідальність солідарно з основними боржниками (ст. 363 ЦК України).
дорогі помилки
При наявності за зобов'язанням позичальника кількох поручителів (сопоручітелей) вони несуть відповідальність солідарно. Якщо з угоди між сопоручітелямі і кредитором не слід інше, сопоручітелі, обмежили свою відповідальність перед кредитором, вважаються забезпечили основне зобов'язання кожен у своїй частині (п. 3 ст. 363 ЦК України).
Стягуючи борг одночасно з основного боржника і поручителя необхідно пам'ятати, що стягнення боргу одночасно з боржника і поручителя здешевить судовий розгляд, але може негативно позначитися на термінах судового розгляду і списання заборгованості, в разі якщо і боржник і його поручитель є фактично неплатоспроможними. Так суперечки в судах загальної юрисдикції традиційно розглядаються довше ніж в арбітражі, а в разі якщо поручителем виступає фізична особа. то за стягненням боргу доведеться звертатися саме до суду загальне юрисдикції.
Наслідки поручительства для цілей списання дебіторської заборгованості
Також слід пам'ятати, що якщо однією з цілей виходу в суд є прискорення списання дебіторки, то спільне просужіваніе може виявитися далеко не завжди доцільне. Нагадаємо акт пристава про неможливість виконання, в більшості своїй дозволяє списати борг для цілей оподаткування. При наявності поручителя такий акт буде потрібно не тільки до основного боржника, а й по поручителю, до моменту отримання акта за обома боржникам списати борг не вдасться, навіть якщо фактично грошей отримати не вдається.
Специфіка обчислення строків
При наявності поручительства виникне специфіка і щодо обчислення строків позовної давності. Так навіть якщо термін позовної давності почнеться для обох боржників одночасно, закінчитися може по-різному. Зазначена особливість виникає, у всіх випадках наявності солідарної відповідальності і поручительство не є винятком. Так в разі якщо Ви направили претензію про прострочення оплати двом солідарним боржникам, може виникнути ситуація коли одні промовчав, а інший відповів. Ідеальним варіантом відповіді для продовження терміну давності буде відповідь в стилі «повинні, заплатимо, як тільки, так відразу!» За підписом директора. При наявності такої відповіді для першого термін позовної давності обчислюватиметься з дати платежу встановленої договором (п. Ст. 196 ЦК України), а для другого від дати отримання листа, в якому був визнаний борг (ст. 203 ЦК України). Таким чином, зобов'язання стане безнадійним, тільки коли закінчиться термін пред'явлення претензій до всіх боржників. Той факт, що до цього моменту встигне вийти на строк до одного з них, для цілей списання дебіторської заборгованості не впливає.