Аналіз психологічної літератури з даної проблеми поки-зал, що дослідження психологів спрямовані на вивчення пробле-ми депривації, особливостей розвитку дитини, позбавленої роди-нізації піклування. У таких дітей відзначається швидка втрата по-будітельних мотивів до будь-якої діяльності, апатія, нижче-ня активності або навпаки - гіперактивність, яка часто вле-чет за собою відхід у кримінальний світ, зухвала поведінка в суспільстві, прагнення будь-якою ціною привернути до себе увага. Все це ускладнюється проблемами підліткового віку.
Пройшовши дитячий та підлітковий періоди в дитячих притулках, сироти вступають в досить складний, емоційно напружений період - виходять зі стін притулків і виявляються на порозі дорослими-лій життя. Це дає передумови до виникнення труднощів з-ціальної адаптації в новому для них навколишній світ.
Для системної психологічної діагностики несовершеннолет-них нами використовувався прилад "Актіваціометр АЦ-9К" (Ю.А.Ца-Гареллі). На рівні психофізіологічних властивостей досліджувалися такі параметри, як сила-слабкість, баланс нервових процесів і лабільність нервової системи. На рівні психічних процесів діагностували особливості мислення. Рівень психологичес-ких властивостей особистості випробовуваних в даному дослідженні перед- ставлен такими параметрами, як надійність в екстремальній си-туації, психоемоційна стійкість, здатність до саморе-регуляції психічних станів, а також особистісними факторами Р Кеттелла.
Дослідження сили-слабкості нервової системи (НС) за допомогою теппінг-тесту Є.П. Ільїна показало, що у випробовуваних виражена слабкість нервової системи (8,7 балів за 25-бальною шкалою). При-чому у хлопчиків слабкість НС виражена більше, ніж у дівчаток (10 і 6,7 балів відповідно). Таким чином, вихованці соці-ального притулку погано справляються з тривалими психічними навантаженнями, стресами і іншими негативними впливами на психіку. Вони більш уразливі, ніж діти з сильною нервовою системою.
Наступним етапом дослідження було вивчення балансу нервових процесів за допомогою кінематометріческой методики Е.П. Ільїна. Дані проведеного дослідження показали, що у маль-ків процес збудження кілька переважає над процесом гальмування (10,7 і 8,9 балів відповідно), що виражається в бурхливих емоційних реакціях на різні зовнішні і внутрішні-ня подразники, швидкому включенні в нову для них діяч-ність, контрастності емоційних проявів, в схильності до ризику. У дівчаток, навпаки, процес гальмування домінує над процесом збудження (10,4 і 8,1 бала, відповідно), що ха-рактерізует стриманість їх емоційних проявів, спосіб-ність швидко загальмувати ті чи інші свої дії.
На наступному етапі ми досліджували лабільність за допомогою методики КЧСМ, яка характеризує швидкість виникнення і припинення нервових процесів і є псіхофізіологічес-кою основою емоційності людини. Високі показники ла-мобільності випробовуваних (18 балів по 25-бальній шкалі) свиде-ність про високий рівень їх емоційності.
На рівні психічних процесів діагностували особ-ності мислення. Отримані результати показали, що для досл-туемих в рівній мірі характерні і емоційно-образне, і абстрактно-логічне мислення, і межполушарная зрівняні-вешенность.
Аналіз даних, отриманих при дослідженні надійності в екстремальній ситуації, показав, що у дітей-вихованців при-юта високий рівень психоемоційної стійкості в екстра-мінімальних ситуаціях (18,2 бала по 25-бальній шкалі). Показник надійності психомоторной діяльності в екстремальній ситуації, який прогнозує результативність дій, рухів в екстремальній ситуації, склав 14,6 балів, що трохи вище середнього рівня.
Результати емпіричного дослідження саморегуляції психо-емоційних станів показали, що випробовувані погано володіють технікою саморегуляції і це є додатковим джерелом їх напруженості (7,9 балів за 25-бальною шкалою). Кілька вище у них показники саморегуляції розумової діяльності (15,4 балів), причому у хлопчиків цей показник вище - 16,1, ніж у дівчаток - 14,7.
Стабільність, тобто відтворюваність результатів тестування при багаторазовому повторенні розглядається як компонент на-надійності в екстремальній ситуації. Показник стабільності в фонових умовах у випробовуваних (11,2 бала) вище, ніж в умовах екстремальної ситуації (8,1 бал).
Для дослідження психологічних властивостей особистості вико-вався підлітковий варіант опитувальника Р. Кеттелла (14PF). Полу-ченние емпіричні дані показали, що для всіх дітей, знахо-дящіхся в притулку, незалежно від статі, характерна емоційна нестійкість, нездатність керувати своїми емоціями, знаходити їм адекватне пояснення і реалістичне вираз (низькі оцінки фактора С), емоційна збудливість, постоян-ве занепокоєння, відволікання, підвищена реактивність на слабкі провокують стимули, виникнення бурхливих емоціо-нальних реакцій навіть з незначного приводу (високі оціню-ки фактора D), висока тривожність, пригніченість, схильний-ність різних страхів, недооцінка своїх можливостей, схил-ність до почуття провини і самозвинувачення (високі оцінки фактора О), низький самоконтроль поведінки, невміння організувати свій час і порядок виконання справ (низькі оцінки фактора Q3), а також висока напруженість, фрустрированность (високі оціню-ки фактора Q4). Для хлопчиків, які перебувають у притулку, характерна також підвищена вразливість, потреба в любові, уваги та допомоги з боку інших людей (високі оцінки фактора I), що не-самостійність, залежність, потреба в підтримці окру-лишнього, в їх схвалення, відсутність ініціативи і сміливості в ви-борі власної лінії поведінки (низькі оцінки фактора Q2). Низькі оцінки у дівчаток по фактору Н характеризує їх нестійкий-с- поведінки в умовах стресу, сором'язливість, обережність, стриманість в спілкуванні і вираженні своїх почуттів.
Тихонова Є.Г. Цагареллі Є.Б. к.псих.н. доц.