3.1. Особливості карти.
Карта, основою якої є картографічне зображення, має ряд особливостей:
- математичний закон створення - використання спеціальних картографічних проекцій, що дозволяють перейти зі сферичної поверхні Землі на площину в певному масштабі;
- закономірність зображення різних елементів за допомогою прийнятих умовних знаків;
- генералізація зображуваних об'єктів;
- системність зображення елементів і зв'язок між ними;
- познавательность і інформативність карти з геометричною точністю в географічній системі координат;
- оперативність застосовуваних практичних рішень за допомогою карти (навігація, дорожнє будівництво, освоєння території та ін.);
- статичність образу при зображенні динамічних процесів.
3.2. Елементи карти.
Основними елементами карти є: математична основа, картографічне зображення, елементи додаткових характеристик і оснащення.
Математичною основою карт є геодезична основа, картографічна проекція і масштаб.
Перехід з поверхні земного еліпсоїда на площину здійснюється за певними законами, що дозволяє зберігати форму географічних об'єктів, положення яких визначається їх координатами (широта, довгота). Розміри земного еліпсоїда в різних країнах прийняті неоднозначно, тому координати пунктів опорної геодезичної мережі в різних країнах мають неоднакове значення.
Масштаб карт - це відношення відрізка довжини на карті або плані до його горизонтальної проекції на поверхні земного еліпсоїда. Державні топографічні карти України створюються в масштабах 1: 1 000 000 і крупніше. Вони представляють єдиний стандартний набір - масштабний ряд: 1: 1 000 000 - 1: 10 000.
Математичною основою топографічних карт є опорна геодезична мережа, проекція, масштаб, разграфка, рамка і номенклатура. На топографічних картах і планах сферичність Землі практично не враховується, їх масштаб постійний.
На дрібномасштабних географічних картах, де зображуються великі території, масштаб непостійний і це необхідно враховувати, особливо ближче до полюсів, коли паралелі мають різну довжину. На картах зазвичай вказується головний масштаб.
Оснащення - це позначення за рамкою карти, які включають легенду, назва карти, масштаб, координатну сітку, схему відміни магнітної стрілки і зближення меридіанів, разграфку сусідніх листів, вихідні дані (дата і місце видання, організація, тираж та ін.). Ці дані часто називають зарамковим оформленням.
Карти можуть містити також елементи додаткової характеристики території. карти-врізки, профілі, графіки, діаграми, фотографії і малюнки, пояснювальні тексти та ін.
3.3. Компонування карти.
Розміщення самого картографічного зображення, назви карти і зарамкового оформлення називається схемою мапи. Для оптимальної компоновки карти доводиться використовувати безліч факторів: проекцію карти, форму зображуваної території, її орієнтування щодо рамки, необхідність показу суміжних територій, розмір легенди, розміщення карт-врізок, додаткових графіків, діаграм та ін.
Написи на картах включають назви, термінологію, літерні та цифрові характеристики, що дозволяють додатково характеризувати зображувані об'єкти. Використовуються такі види написів:
- топоніми (державні географічні назви);
- терміни (поняття, що відносяться до картографічних об'єктів);
- пояснювальні написи (характеристики об'єктів), які діляться на кількісні і якісні.
Особливе значення надається вибору картографічних шрифтів: чіткість читання на кольоровому тлі, компактність, розміри та ін.
Залежно від графічних параметрів шрифти ділять на групи:
- за нахилом букв (прямий курсив, похилий вліво, вправо);
- по ширині букв (вузькі, нормальні, широкі);
- по товщині букв (світлі, напівжирний, жирні);
- по необхідності підкреслення.
Об'єкти, що відносяться до різних елементів карти, підписуються різними шрифтами. На топографічних картах шрифтами виділяють типи населених пунктів. Особливе значення надається кольором: гідрографія - блакитним, рельєф - коричневим, лісові масиви - зеленим. Написи повинні розташовуватися так, щоб не закривати умовних знаків і, по можливості, не перетинати контури. Написи споруд лінійного типу розміщуються паралельно або уздовж осі. Написи для полігонів розміщуються по плавною кривою уздовж великої осі контуру. При створенні карт важлива правильна транскрипція географічних назв.