Підприємство, як юридична особа, підлягає державній реєстрації в органах юстиції в порядку, встановленому законом про реєстрацію юридичних осіб. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Юридична особа вважається створеною з моменту його державної реєстрації.
Юридична особа діє на підставі статуту, або тільки установчого договору.
Установчий договір юридичної особи полягає, а статут затверджується його засновниками (учасниками).
В установчих документах повинні визначатися найменування юридичної особи, місце його знаходження, порядок управління його діяльністю.
Представництва та філії:
представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем його знаходження, яке представляє інтереси юридичної особи та здійснює їх захист;
філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем його знаходження та здійснює всі його функції або їх частину, в тому числі функції представництва.
Представництва та філії не є юридичними особами.
Кожне підприємство має виробничо-технічний паспорт, який конкретизує положення статуту. У паспорті містяться загальні відомості про підприємство (місцезнаходження, шляхи сполучення, рік заснування і перелік основної продукції, що випускається підприємством), зведені дані за показниками матеріально-технічної бази (площа, основні засоби, чисельність виробничого персоналу, дані про потужності, організаційному рівні виробництва) , відомості про енергетику та сантехніці, про очисні споруди, про склад підприємства (перелік цехів і господарств, які вони займали площі, дані про обладнання та обліковому числі працюючих в кожному підрозділі). Дається характеристика житлового фонду і культурно-побутових будівель.
До виробничо-технічного паспорта додаються: генеральний план підприємства, схематичний план місцевості, схема енерго- і теплопостачання, схематичні плани і розміри будівель, планування розташування устаткування в цехах, а також альбом фотографій основних промислових об'єктів підприємства.
Відомості, що містяться в паспорті, використовуються при розробці поточних і перспективних планів підприємства. Показники паспорта є динамічними і періодично коригуються.
Майно підприємства. Майно підприємства становлять його фонди і оборотні кошти, а також інші цінності.
Юридичні особи, крім фінансованих власників установ, відповідають за своїми зобов'язаннями всім належним їм майном.
Якщо неспроможність (банкрутство) юридичної особи викликана засновниками (учасниками), власником майна юридичної особи або іншими особами, які мають право давати обов'язкові для цієї юридичної особи вказівки або іншим чином мають можливість визначати його дії, на таких осіб у разі недостатності майна юридичної особи може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Реорганізація, ліквідація, неспроможність (банкрутство) юридичної ліца.Реорганізація юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) може бути здійснена за рішенням його засновників (учасників) або органу установчого особи, уповноваженої на те установчими документами.
Юридична особа вважається реорганізованим з моменту державної реєстрації речових новопосталих юридичних осіб.
Ліквідація юридичної особи тягне його припинення без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб.
Юридична особа може бути ліквідовано:
♦ за рішенням його засновників (учасників) або органу юридичної особи, уповноваженого на те установчими документами;
♦ за рішенням суду в разі здійснення діяльності без належного дозволу (ліцензії) або діяльності, забороненої законом, або з іншими неодноразовими або грубими порушеннями закону або інших правових актів, а також у випадках, передбачених Цивільним кодексом РФ.
Неспроможність (банкрутство) юридичної особи може бути проведена за рішенням суду, якщо воно не в змозі задовольнити вимоги кредиторів.
Визнання юридичної особи банкрутом судом тягне його ліквідацію.
Особливості створення, реорганізації і ліквідації підприємств (юридичних осіб), господарських товариств і товариств, виробничих кооперативів, державних і муніципальних підприємств регулюються Цивільним кодексом РФ і окремими законодавчими актами.
Виробничо-господарська діяльність. У сферу виробничо-господарської діяльності підприємства включаються процеси виробництва, відтворення і обігу. Процеси виробництва забезпечують реалізацію завдань підготовки і освоєння випуску нової продукції, виготовлення промислової продукції та виконання послуг, технічне обслуговування виробництва. Роботи по оновленню основних виробничих фондів, розширення і технічного переозброєння підприємств, підготовки та перепідготовки кадрів відносяться до процесів відтворення. Процеси обігу включають матеріально-технічне обслуговування і збут готової продукції.
Підприємства на основі вивчення кон'юнктури ринку, можливостей потенційних партнерів, інформації про рух цін організують матеріально-технічне постачання власного виробництва шляхом придбання ресурсів, здійснюваного як безпосередньо у споживачів, так і в організаціях оптової торгівлі, у посередницьких організацій, на товарних біржах.
Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності будуються на основі договорів. При цьому підприємства в своїй діяльності повинні враховувати інтереси споживачів, його вимоги до якості продукції, робіт і послуг.
Економічна діяльність. Підприємства, незалежно від форми власності на засоби підприємства та інше майно, діють на принципах господарського розрахунку. Господарський розрахунок, як відомо, означає, що підприємство має відшкодовувати грошові витрати на виробництво продукції за рахунок виручки від її реалізації та забезпечувати отримання прибутку. В умовах господарського розрахунку підприємство володіє повною економічною самостійністю. Воно здійснює набір працівників, набуває устаткування, сировину і матеріали, організовує виробничий процес, реалізує продукцію, має закінчену систему обліку та звітності з виявленням результатів господарської діяльності.
Підприємство реалізує свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, і в випадках, встановлених законодавством, - за державними цінами.
Трудові доходи кожного працівника залежать від його особистого трудового вкладу та кінцевих результатів роботи підприємства. Доходи регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються, форми, системи, розміри оплати праці та інших доходів працівників встановлюються підприємством самостійно на підставі контрактної системи.
Підприємства самостійно організовують фінансову діяльність. Вони мають право відкривати рахунок в банку для зберігання всіх грошових коштів і здійснення всіх видів грошових операцій, користуються банківським кредитом на комерційній договірній основі. Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток, амортизаційні відрахування, кошти, отримані від продажу цінних паперів, пайові та інші внески членів трудового колективу та інші надходження.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Кожне підприємство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, керуючись законодавством. Для реалізації цього права підприємства можуть створювати спільні з іноземними фірмами підприємства, зовнішньоторговельні фірми, укладати угоди про спільну наукову, виробничої і торгівельної діяльності з іноземними фірмами. Валютна виручка зараховується на валютний балансовий рахунок підприємства і може використовуватися ним самостійно. Частина отриманих коштів підприємство відраховує до республіканського і місцевого бюджетів.
Підприємство може самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги, а також заохочувати працівників організацій, що обслуговують трудовий колектив і не входять до складу підприємства.