Оптична бистабильность - велика російська енциклопедія - електронна версія

ОПТИЧНА бістабільності, од-но з про-яв-ле-ний са-мо-воз-дей-ст вія све-та в не-ли-ней-них сис-те-мах з про-рат-ної свя-зв'язком , при ко-то-ром оп-ре-де-льон-ної ін-тен-сів-но-сті і по-ля-ри-за-ції па-даю-ще-го з-лу-че-ня -від-вет-ст-ву-ють два мож-ли-них ус-тій-чи-вих ста-цио-нар-них со-стоячи-ня по-ля про-шед-шей віл-ни, раз-ли -чаю-чих-ся ам-пли-ту-ду та / або па-ра-мет-ра-ми по-ля-ри-за-ції. Пе-ре-да-точ-ні ха-рак-те-ри-сти-ки та-ких сис-тем, оп-ре-де-ляю щие за-ві-сі-ність ста-цио-нар-них зна-че-ний ін-тен-сів-но-сті I пр. сте-пе-ні ел-лип-тич-но-сті ε пр і уг-ла на-кло-на φ пр гл. осі ел-лип-са по-ля-ри-за-ції про-шед-ше-го з-лу-че-ня від со-від-вет-ст-ву-ють ха-рак-те-ри-стик вхід-но-го з-лу-че-ня (I вх. ε вх. φ вх), що не-од-но-знач-ни та об-ла-да-ють яр-ко ви-ра-дружин-ни -ми гіс-ті-ре-зіс-ни-ми свій ст ва-ми. При-чи-ний віз-ник-но-ве-продукти не можуть-од-но-знач-но-сті пе-ре-да-точ-них ха-рак-те-ри-стик в не-ли-ней- них сис-те-мах яв-ля-ет-ся про-рат-ва зв'язок. Ес-ли фік-сі-ро-ван-ним зна-че-ні-ям I вх. ε вх. φ вх со-від-вет-ст-ву-ють два ус-тій-чи-вих ста-цио-нар-них со-стоячи-ня по-ля про-шед-ше-го з-лу-че-ня , то в оп-тич. сис-те-ме реа-лі-зу-ет-ся О. б. ес-ли біль-ше двох - оп-тич. муль-ти-ста-біль-ність.

У ка-че-ст-ве оп-ти-че-скі біс-та-біль-них уст-ройств ши-ро-ко ис-поль-зу-ють-ся: пас-сів-ні оп-тич. ре-зо-на-то-ри (ОР) з не-ли-ней-го се-дою, в ко-то-яких об-рат-ва зв'язок воз-ні-ка-ет за рахунок від-ра-же -ня від зер-кал; сис-те-ми з рас-пре-де-льон-ної про-рат-ної свя-зв'язком; оп-то-електро-трон-ні гинув-рид-ні сис-те-ми, в ко-то-яких об-рат-ва зв'язок осу ще ст-в-ля-ет-ся за рахунок управ-ле -ня па-ра-мет-ра-ми оп-тич. сере-ди еле-Тріч. сиг-на-лом з де-тек-то-ра про-шед-ше-го сві-то-по-го по-то-ка, та ін.

У 1964 ньому. фі-ЗІК Г. Ла-шер пред-ло-жив пер-вий біс-та-біль-ний-жек-ци-он-ний ла-зер на ар-се-ні-де гал-лія. Пер-ші екс-пе-ри-мен-ти по оп-тич. гіс-ті-ре-зи-су і О. б. в га-зо-вом ла-зе-ре з не-ли-ній-но по-гло-щаю-щей ячей-кой б-ви-пол-ні-ни ріс. фі-зи-ка-ми В. Н. Лі-сі-ци-ним і В. П. Че-бо-тає-вим в 1968. Тео-ре-ти-че-скі О. б. в пас-сів-них сис-те-мах впер-ші рас-смот-ре-на ріс. фі-зи-ком В. Н. Лу-го-вим в 1969 при ис-сле-до-ва-ванні рас-про-стра-ні-ня сві-ту че-рез ОР, в ко-то-ром на -хо-ді-лась сере-да з не-ли-ней-но-стю ра-ма-нів-ско-го ти-па.

Оптична бистабильность - велика російська енциклопедія - електронна версія

Оптична бистабильность в кільцевому оптичному резонаторі з нелінійної середовищем при незмінній поляризації хвилі, що розповсюджується.

В при-бли-же-ванні НЕ-з-мен-но-сті по-ля-ри-за-ції з-лу-че-ня, рас-про-стра-няю-ще-го-ся в ОР з Ні-ли-ней-го се-дою, мож-ли-але віз-ник-но-ве-ня НЕ-од-но-знач-ної за-ві-сі-мо-сті ін-тен-сів-но -сті про-хо-дя-щей віл-ни I пр від ін-тен-сів-но-сті вхо-дя-щей I вх (рис.). У цьому слу-чаї О. б. віз-ні-ка-ет при I 1

В об-щем слу-чаї рас-про-стра-ні-ня ін-тен-сів-но-го з-лу-че-ня в не-ли-ней-го се-де со-в-во-ж -так-ет-ся через ме-ні-ні-му його по-ля-ри-за-ції. Це про-ис-хо-дить да-ж при рас-про-стра-ні-ванні вздовж оп-тич. осі, ко-ли для через лу-че-ня ма-лій ін-тен-сів-но-сті по-ля-ри-за-ція не мен-ня-ет-ся в від-сут-ст-віє ги-ро-тро-ПІІ. При рас-про-стра-ні-ванні вздовж оп-тич. осі ви-со-ко-ін-тен-сів-но-го пло-ко-по-ля-ри-ри-ван-но-го з-лу-че-ня годину-то віз-ні-ка-ет по-ля-ри-за-ци-он-на не-ус-тій-чи-с. Ес-ли сере-да по-ме-ще-на в ЗР, то флук-туа-ції по-ля-ри-за-ції мо-гут на-рас-тать у вре-ме-ні. У ста-цио-нар-ном ре-жи-ме про-шед-шиї че-рез ЗР через лу-че-ня ока-зи-ва-ет-ся в од-ном з двох сім-мет-річ- них со-стоячи-ний, раз-ли-чаю-чих-ся зна-ком уг-ла по-по-ро-та ел-лип-са по-ля-ри-за-ції від-но-си-тель -но ис-хід-но-го на-прав-ле-ня і на-прав-ле-ні-му вра-ще-ня век-то-ра на-пря-дружин-но-сті елек-Тріч. по-ля. Еф-ФЕК-ти по-ля-ри-за-ци-он-но-го са-мо-воз-дей-ст вія зна-чи-тель-но ус-лож-ня-ють з-бра-дружин -ву на ри-сун-ке за-ві-сі-ність I пр (I вх). Для ка-ж-до-го I вх име-ет-ся не два, а кілька. зна-че-ний I пр і, сле-до-ва-тель-но, дек. со-стоячи-ний по-ля-ри-за-ції про-шед-ше-го ОР через лу-че-ня. Гра-ні-ці об-лас-тей ус-тій-чи-по-сти ста-цио-нар-них со-стоячи-ний по-ля весь-ма чув-ст-ві-тель-ни до з-ме -не-нию па-ра-мет-рів па-даю-ще-го з-лу-че-ня, ОР і не-ли-ней-го се-ди. При цьому в про-лас-ти НЕ-ус-тій-чи-по-сти мо-гут воз-ні-кати пе-ріо-дич. і хао-тич. ре-жи-ми через ме-ні-ня ін-тен-сів-но-сті і по-ля-ри-за-ції про-шед-ше-го з-лу-че-ня.

Схожі статті