З переходом у відання Міністерства юстиції Укаїни територіальні управління Федеральної служби виконання покарань придбали зовсім іншу якість: вони стали рівноправними учасниками відносин у регіонах поряд з УВС, прокуратурою, УФСБ і іншими правоохоронними органами при здійсненні оперативно-розшукової діяльності. Пункт 8 ст. 13 Федерального закону «Про оперативно-розшукову діяльність» визначає органи Федеральної служби виконання покарань Міністерства юстиції як «органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність».
Оперативні підрозділи органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має право проводити спільно з працівниками кримінально-виконавчої системи оперативно-розшукові заходи в слідчих ізоляторах кримінально-виконавчої системи.
Необхідно підкреслити, що без належної організації оперативно-розшукової діяльності неможливо здійснення таких найважливіших напрямків, поставлених перед кримінально-виконавчою системою, як:
- організація забезпечення правопорядку і законності в установах і органах виконання покарань, безпеки персоналу, посадових осіб і громадян, які перебувають на їх території, а також містяться в них засуджених;
- виявлення, розкриття, припинення і попередження готуються і скоєних в виправних установах злочинів і порушень встановленого порядку відбування покарання;
- сприяння у виявленні і розкритті злочинів, вчинених засудженими до прибуття до виправної установи;
- здійснення дізнання відповідно до кримінально-процесуальним законодавством.
Тому цілком закономірно, що Федеральна служба виконання покарань відповідно до законодавства Укаїни і покладеними на нього завданнями в числі інших функцій здійснює і організовує оперативно-розшукові дії в установах виконання покарань, вживає заходів щодо її вдосконалення, взаємодіє з оперативними, слідчими та іншими територіальними підрозділами органів внутрішніх справ у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті злочинів.
Відповідно до вимог ст. 84 ДВК Україна одним із завдань оперативно-розшукової діяльності у виправних установах є сприяння у виявленні і розкритті злочинів, вчинених засудженими до прибуття до виправної установи.
Відповідно до п. 6 Положення про ФСІНУкаіни даний орган здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими федеральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади суб'єктів Укаїни, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями та організаціями. Як повноважень ФСІНУкаіни даний нормативно-правовий акт називає в пп. 4 п. 7 організацію взаємодії територіальних органів ФСІНУкаіни з територіальними органами інших федеральних органів виконавчої влади, органами державної влади суб'єктів Укаїни, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, а також з громадськими та релігійними об'єднаннями.
Основною проблемою правового характеру в сфері правового регулювання взаємодії оперативних підрозділів в цілому і оперативних підрозділів УІС зокрема є явна недостатність і фрагментарність правових норм, що регламентують цей процес, як на федеральному, так і на відомчому (міжвідомчій) рівнях.
Особливості практичної реалізації оперативно-розшукової функції органів пенітенціарної системи конкретизовані і деталізовані у відомчих нормативних актах, в тому числі прийнятих спільно з іншими федеральними органами виконавчої влади. У цих нормативах для оперативних апаратів кримінально-виконавчої системи в числі інших сформульовані такі завдання, як:
- виявлення, попередження, припинення і розкриття злочинів; здійснення заходів щодо розшуку осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, безвісти зниклих громадян;
- забезпечення порядку і умов виконання покарань, безпеки засуджених, персоналу виправних установ та інших осіб;
- виявлення, розкриття, припинення і попередження готуються і скоєних злочинів у виправних установах правопорушень і порушень встановленого порядку відбування покарань;
- розшук засуджених, які вчинили втечу з виправних установ, а також засуджених, які ухиляються від відбування покарання; сприяння у виявленні і розкритті злочинів, вчинених засудженими до прибуття до виправної установи.
Успішне виконання цих завдань передбачає правильну організацію оперативно-розшукової діяльності і всемірне її вдосконалення.
Законодавство України визначає такі напрями реалізації оперативно-розшукових функцій оперативними службами кримінально-виконавчої системи:
- попередження і розкриття злочинів та правопорушень з боку засуджених;
- сприяння оперативним службам МВДУкаіни у виявленні і розкритті раніше скоєних злочинів особами, які у виправних установах;
- використання всього арсеналу сил, засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, а також можливостей оперативних та кінологічних служб органів внутрішніх справ для виявлення каналів надходження в місця позбавлення волі наркотичних і психотропних речовин, а також осіб, причетних до таких злочинів;
- виявлення членів терористичних і екстремістських організацій і припинення їх злочинних намірів;
- контроль і відстеження всіх змін в кримінально-злочинному середовищі, взаємовідносин її лідерів;
- організація розшуку засуджених, які вчинили пагони з виправних установ, а також засуджених, які ухиляються від відбування покарання у вигляді позбавлення волі;
- оперативне обслуговування підрозділів внутрішніх військ, які займаються охороною та конвоюванням засуджених.
Слід зазначити, що хоча оперативні підрозділи Федеральної служби виконання покарань наділені, як і ряд інших суб'єктів ОРД, повноваженнями щодо здійснення всіх без винятку ОРЗ, з урахуванням специфічних умов функціонування вони наданим правом не користуються, а в ряді випадків і не можуть користуватися.
Інакше кажучи, зазначені ОРЗ не можуть проводити оперативні підрозділи, які не є спеціалізованими підрозділами, службами та органами як всередині, так і міжвідомчої компетенції. Недотримання даного обмеження може розглядатися як перевищення посадових повноважень (ст. 286 КК РФ).
Відповідно до Закону України «Про установах та органах, які виконують кримінальні покарання у вигляді позбавлення волі» та Кримінально-виконавчого кодексу Укаїни (ст. 77) ОРД здійснюється в виправних установах, тобто в колоніях-поселеннях, виховних колоніях, лікувальних виправних установах, виправних колоніях загального, суворого і особливого режимів, в'язницях, а також в слідчих ізоляторах щодо засуджених до позбавлення волі, залишених у СІЗО для виконання робіт з господарського обслуговування.
Оскільки коло об'єктів, щодо яких в слідчих ізоляторах оперативні підрозділи УІС права проводити ОРЗ, обмежується в основному обвинуваченими (підозрюваними), а також особами, залишеними в СІЗО для виконання робіт з господарського обслуговування, законодавець закріпив право проведення оперативно-розшукових заходів в СІЗО УІС оперативними підрозділами всіх без винятку суб'єктів ОРД, але тільки спільно з працівниками кримінально-виконавчої системи. Дане положення обумовлює взаємодію органів суб'єктів ОРД, здійснюване в рамках міжвідомчих нормативних правових актів або угод.
Крім іншого, це пов'язано з тим, що, згідно зі ст. 157 Кримінально-процесуального кодексу України проведення ОРЗ стосовно осіб, які проходять по кримінальних справах, прийнятим слідчим до виробництва, повинно здійснюватися тільки за його дорученням тими співробітниками оперативних підрозділів, які виявили злочин і виконують оперативне супроводження розслідування.
Відповідно оперативні підрозділи УІС вправі проводити ОРЗ стосовно осіб, які утримуються під вартою, тільки спільно з співробітниками оперативних підрозділів органів, що виявили злочин і які отримали доручення слідчого, керівника слідчого органу, органу дізнання або ухвала суду у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Однак це не обмежує їх повноваження щодо виявлення, припинення і попередження злочинів, що готуються і скоєних під час утримання під вартою, а також злочинів, скоєних до взяття під варту і не пов'язаних з розслідуваним справою.
Важливо відзначити, що порушення кримінальної справи і доручення слідчого, керівника слідчого органу, органу дізнання або ухвала суду, будучи підставами для проведення ОРЗ, не містять обмежень для проведення. Безумовно, виконання приписів Кримінально-процесуального кодексу України є обов'язковим і для суб'єктів ОРД, але ці моменти регламентують не оперативно-розшукову, а кримінально-процесуальну діяльність в рамках розслідування кримінальної справи.
Зі сказаного, а також з самого тексту ФЗ «Про ОРД» випливає, що в разі отримання органами, які здійснюють ОРД, певної інформації (про ознаки підготовлюваного, що здійснюється або досконалого протиправного діяння, а також про осіб, його готують, вчиняють або вчинили, якщо немає достатніх даних для вирішення питання про порушення кримінальної справи; про події або дії (бездіяльності), що створюють загрозу державній, військовій, економічній або екологічної безпеки Укаїни; про осіб, які переховуються від органів Свідомість, слідства і суду або ухиляються від кримінального покарання), вони мають право проводити будь-які ОРЗ виходячи з міркувань доцільності їх проведення.
Проведення ОРЗ оперативними підрозділами УІС не обмежується територією установ, що виконують покарання у вигляді позбавлення волі. Це випливає з інших повноважень органів суб'єктів ОРД, зокрема, щодо забезпечення ними власної безпеки, здійснення розшуку осіб, які вчинили втечу з виправних установ, засуджених, які ухиляються від відбування позбавлення волі, а також зі збору даних, необхідних для прийняття рішень про допуск до участі в оперативно-розшукової діяльності або про доступ до матеріалів, отриманих в результаті її здійснення.
Ще раз підкреслимо, що положення ФЗ «Про ОРД», будучи загальними для всіх суб'єктів ОРД, не відображають специфіку діяльності, яка визначається їх компетенцією і колом вирішуваних завдань.
Так, п. 6 ст. 13 закону Укаїни «Про установах та органах, які виконують кримінальні покарання у вигляді позбавлення волі» встановлено обов'язок установ, які виконують покарання, в межах своєї компетенції сприяти органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Причому наказано це не тільки оперативним підрозділам, а й усім іншим службам виправних установ в межах їх компетенції.
ФЗ «Про ОРД» (ст. 10) надає право оперативним підрозділам ФСІНУкаіни для вирішення завдань, покладених на них законом, створювати і використовувати інформаційні системи, а також заводити справи оперативного обліку.
Під справами оперативного обліку (далі - ДНЗ) розуміються спеціальні накопичувачі інформації для збору і систематизації документів, що містять дані про осіб і фактах, які мають оперативний інтерес, відомості (матеріали), що відображають підстави, умови, плани, організацію, тактику і результати проведення ОРЗ в метою вирішення завдань ОРД.
Ведення ДОУ забезпечує можливість здійснення відомчого контролю та прокурорського нагляду за ОРД, додержання підстав і умов проведення ОРЗ, необхідних обмежень, а також встановлення гарантій захисту від свавілля державних органів. Зокрема, добування оперативно значимої інформації в ході ОРЗ, пов'язаних з обмеженням конституційних прав громадян, передбачених ст. 23 (ч. 2) і 25 Конституції Укаїни, можливо лише за судовим рішенням і при наявності відповідної інформації (ч. 2 ст. 8 ФЗ «Про ОРД»), яка накопичується і зберігається в ДОУ. Ведення останніх виступає однією з гарантій дотримання конституційних прав громадян, і в зазначених випадках стають предметом судового контролю.
ФЗ «Про ОРД» в ст. 10 прямо встановив, що органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, для вирішення завдань, покладених на них законом, можуть створювати і використовувати інформаційні системи, а також заводити ДОП, що передбачає наявність вибору у вирішенні заводити відповідну справу чи ні.
Названі підрозділи здійснюють ОРД не тільки на території виправних установ, а й поза їх межами. Однак в цих випадках вони діють, як правило, у взаємодії з іншими органами, які здійснюють ОРД і обслуговуючими певні об'єкти або ділянки місцевості.