Огляд практики розгляду спорів у справах за участю іноземних осіб, розглянутих арбітражними

Президія Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації, розглянувши Огляд практики вирішення спорів у справах за участю іноземних осіб, і відповідно до статті 16 Федерального конституційного закону "Про арбітражних судах в Російській Федерації", інформує арбітражні суди про вироблених рекомендаціях.

голова
Вищого Арбітражного Суду
Російської Федерації

1. Арбітражний суд суб'єкта Російської Федерації вправі розглядати справи за участю іноземного відповідача, якщо представництво іноземної особи знаходиться на території Російської Федерації.

2. Арбітражний суд вправі розглядати підвідомчий йому змагання з участю іноземного особи при наявності угоди сторін спору про передачу розбіжностей на розгляд третейського суду в тому випадку, якщо позов пред'явлений в належний арбітражний суд суб'єкта Російської Федерації; відповідач не заявить клопотання про передачу спору в третейський суд до своєї першої заяви щодо суті спору або до винесення арбітражним судом першого рішення.

3. Юридичний статус іноземної особи підтверджується випискою з торгового реєстру країни походження або іншого еквівалентного доказу юридичного статусу іноземної особи відповідно до законодавства країни його місцезнаходження, громадянства або постійного місця проживання.

4. Арбітражний суд приймає як докази офіційні іноземні документи за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами Російської Федерації.

5. Арбітражний суд має право приймати іноземні офіційні документи без консульської легалізації, якщо останнє передбачено двосторонньою міжнародним договором і документи супроводжено їх завіреним перекладом на російську мову.

6. Арбітражний суд приймає іноземні документи без їх легалізації у випадках, передбачених Гаазької конвенції, що скасовує вимоги легалізації іноземних офіційних документів (1961 г.).

7. Вручення судових документів іноземної боці, що у суперечці, проводиться арбітражним судом через орган виконавчої влади Російської Федерації, зазначений в міжнародному договорі за участю Російської Федерації.

8. Арбітражний суд при розгляді спору, що випливає з зовнішньоекономічної угоди, вживає заходів до встановлення застосовного права на основі міжнародного договору, якщо сторони при укладенні контракту не підпорядкували угоду певного правопорядку.

9. Арбітражний суд, розглядаючи спір, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, робить вибір застосовного права на основі міжнародного договору і національного закону.

10. Арбітражні суди при винесенні рішень застосовують договори Російської Федерації з іноземними державами про уникнення подвійного оподаткування.

11. Арбітражний суд при вирішенні спору застосовує звичаї у сфері міжнародної торгівлі, використовуючи формулювання "Інкотермс", якщо сторони домовилися про це при укладенні зовнішньоекономічного контракту.

12. Витрати, пов'язані з конвертацією валюти при сплаті держмита в рублях при розгляді господарських спорів між організаціями держав-учасниць СНД, слід розглядати в якості збитків, що виникають додатково через невиконання відповідачем основного зобов'язання.

13. Іноземні особи, які не мають рублевих рахунків і представництв на території Російської Федерації, сплачують державне мито за допомогою належно уповноважених представників-резидентів, що мають рублеві і валютні рахунки.

14. Арбітражний суд звертає стягнення на грошові кошти іноземної юридичної особи, що знаходяться на рахунку в російському банку, якщо інше не передбачено міжнародною угодою і національним законодавством.


* У міжнародних договорах щодо усунення подвійного оподаткування за участю Росії можуть встановлюватися й інші терміни - понад 6, 12, 24 місяців.
** В даний час діє редакція "Інкотермс-90".