*) Середня відстань перевезення визначається діленням вантажообороту на обсяг перевезень.
При визначенні обсягу перевезень необхідно враховувати, що одні й ті ж вантажі (особливо в містах) можуть перевозитися кілька разів. Це викликано тим, що багато вантажі не завжди йдуть від місця виробництва безпосередньо до місця споживання. Наприклад, деякі будівельні матеріали для опоряджувальних, санітарно-технічних та електромонтажних робіт спочатку завозять на відповідні склади, а потім звідти їх розвозять по будівельним ділянкам. Найбільш часто бувають повторні перевезення при доставці промислових і продовольчих товарів в торговельну мережу. Ці товари, особливо при доставці їх залізничним, водним або повітряним транспортом, спочатку від станцій, причалів або аеропортів доставляють на торгові склади, де їх сортують, фасують, а потім вже розвозять в магазини.
Повторність призводить до того, що обсяг перевезень може бути більше фактичної кількості вантажу, виробленого або спожитого в даному місті. Вона визначається коефіцієнтом повторності Кповт. що є відношенням обсягу перевезень до фактично зробленому або спожитого кількості вантажу.
Наприклад. Для потреб будівництва необхідно привезти 15 тис. Т різних оздоблювальних і санітарно-технічних матеріалів, з яких 6 тис. Т перевозиться 1 раз, 5 тис. Т 2 рази, 4 тис. Т 3 рази. Обсяг перевезень вантажу при цьому складе 6,0 # 8729; 1 + 5,0 # 8729; 2 + 4,0 # 8729; 3 = 28 тис. Т, а коефіцієнт повторності Кповт = 28: 15 = 1,87.
Коефіцієнт повторності залежить від правильності організації доставки вантажу від місця виробництва до місця споживання і має в останні роки тенденцію до зниження.
Повторні перевезення викликають невиправдане збільшення народногосподарських транспортних витрат. Скорочення повторності перевезень - найважливіша народногосподарська задача. Воно може бути досягнуто за рахунок раціональних схем перевезень, в яких «перевалка» вантажу через склади або повністю виключається, або зводиться до мінімуму. Такими схемами є, наприклад: доставка будівельних деталей і конструкцій при монтажі будівель «з коліс»; доставка добрив за схемами: вагон - автомобіль - поле або завод = автомобіль - поле; доставка промислових і продовольчих товарів від виробників безпосередньо в торговельну мережу тощо
Залежно від тривалості періоду освоєння вантажообіг і обсяг перевезень буває вартовим, добовим, місячним, квартальним, річним.
Річний вантажообіг і обсяг перевезень, як правило, нерівномірно розподіляються по окремих місяцях і кварталах. Ці коливання обумовлені специфікою виробництва, що обслуговується автомобільним транспортом. Найбільш яскраво видно сезонність перевезень на прикладі сільськогосподарських вантажів, де різниця між літньо-осінніх і зимових періодами досягає значних розмірів.
Сезонність може бути викликана також кліматичних та дорожніми умовами даної місцевості (снігові замети, часткове або повне бездоріжжя в весняний і осінній періоди і т.д.).
Ступінь нерівномірності перевезень визначається коефіцієнтом нерівномірності # 951; н. рівним відношенню максимальних значень обсягу Qмакс перевезень і вантажообігу Рмакс до їх середнім значенням Qср і Рср за певний період часу:
Так, якщо в I кварталі перевезено 40 тис. Т і виконано 480 тис. Т # 8729; км, в II кварталі 47 тис. Т і 705 тис. Т # 8729; км, в III кварталі 62 тис. Т і 620 тис. т # 8729; км, в IV кварталі - 51 тис. т і 714 тис. т # 8729; км, то середні значення обсягу перевезень і вантажообігу за рік складуть:
Коефіцієнти нерівномірності відповідно дорівнюватимуть:
Нерівномірність вантажообігу і обсягу перевезень тягнуть за собою нерівномірне використання рухомого складу, що значно ускладнює роботу і може привести до невідповідності між потребами народного господарства в перевезеннях вантажів і можливостями перевізників в даній місцевості (економічному районі). Для усунення такої невідповідності доводиться залучати рухомий склад з інших районів при збиранні врожаю, збільшувати тривалість роботи на лінії і т.п.
Вантажним потоком (вантажопотоком) називається кількість вантажу в тоннах, наступного в певному напрямку за певний період часу.
Для вивчення вантажопотоків складають шахові (косі) таблиці (табл. 2.2.5), в яких дають відомості про кореспонденцію (грузообмене) між грузообразующими і грузопоглощающими пунктами. Графічно вантажопотоки можуть бути представлені у вигляді епюр вантажопотоків (рис. 1.2.8). При цьому фактичне криволінійне рух вантажу, що перевозиться рухомим складом за існуючими на даній місцевості шляхах сполучення, замінюють прямолінійним.
Пункт відправлення вантажу
Пункт призначення вантажу
Кількість розташованих вантажу
АБ = 10 км; БВ = 20 км; ВГ = 30км; ГД = 40 км (стрілки показують напрямки перевезень)
Епюру вантажопотоків складають у такий спосіб. Спочатку відкладають в певному масштабі довжину одного або декількох ділянок, на яких здійснюються перевезення. Потім перпендикулярно до цієї лінії відкладають в певному масштабі кількість вантажу з урахуванням відстаней перевезень: в першу чергу вантаж, який перевозиться на пункти отримання, найбільш віддалені від пункту відправлення. Відправними даними для складання епюри є відомості шахової таблиці і схема розташування грузообразующих і грузопоглощающих пунктів.
Епюра має пряме (за яким слід найбільшу кількість вантажу) і зворотне напрямку руху. Ставлення вантажопотоків а прямому і зворотному напрямках називається коефіцієнтом нерівномірності вантажопотоків за напрямками.
Площа кожного прямокутника на епюрі вантажопотоків є вантажообіг в тонно-кілометрах даній ділянці. Площа всієї епюри є вантажообіг (в тонно-кілометрах) всієї лінії, на якій відбуваються перевезення)
Загальний обсяг перевезень (в тоннах) визначається як сума всього відправленого або всього отриманого вантажу:
Середня відстань перевезення lгр (в кілометрах)
Таким чином, з епюри вантажопотоків можна визначити: кількість вантажу, що відправляється з кожного пункту; кількість вантажу, що прибуває в кожен пункт; кількість вантажу, що проходить транзитом через кожен пункт; обсяг перевезень на кожній дільниці і на всій лінії; вантажообіг на кожній дільниці і на всій лінії; середня відстань перевезень вантажів.
Крім того, епюра вантажопотоків допомагає виявляти нераціональні зустрічні перевезення, тобто перевезення однакового вантажу в зустрічних напрямках.
Наприклад, для пунктів, показаних на рис. 1.2.8.а) вантажообіг між якими характеризується даними табл. 1.2.5, епюра вантажопотоків має вигляд, наведений на рис. 1.2.8.б)
Прямим напрямком є напрямок АТ, так як
Кількість вантажу, що відправляється з кожного пункту, так само:
Загальна кількість вантажів по відправленню
Кількість вантажу, що прибуває в кожен пункт дорівнюватиме:
Коли грузообразующіе, а особливо грузопоглощающими пункти, мають невеликі обсяги перевезень і вантажообіг, то для вивчення вантажопотоків і оперативного планування перевезень доцільно об'єднувати (агрегувати) їх в мікрорайони. Мікрорайон - ділянка території, на якому розташовано кілька грузообразующих і грузопоглощающих пунктів.
При це необхідно враховувати наступні положення:
територія мікрорайону повинна мати проїзди, що допускають безперешкодний рух рухомого складу по мікрорайону;
на території мікрорайону повинні бути відсутніми перешкоди, що виключають можливість проїзду з однієї ділянки на іншу без виїзду з даного мікрорайону;
площа мікрорайону в залежності від конкретних умов міста може бути різною - від 1 до 4 км 2;
кордони не повинні проходити через територію підприємств;
конфігурація мікрорайону повинна визначатися конкретними умовами;
центр мікрорайону повинен визначатися в залежності від середньозваженої відстані перевезення по усім, хто знаходиться на його території пунктам.
1. Що таке класифікація вантажів?
2. Для чого використовується тара і як вона класифікується?
3. Що таке контейнер і в чому ефективність його застосування?
4. Який порядок маркування вантажів?
5. Що таке пакетні перевезення вантажів?
6. Що таке вантажопотоки і вантажообіг, і які методи їх вивчення?
7. Чим викликана нерівномірність і повторність перевезень?