Норми міжнародного права
Міжнародно-правове регулювання праці є регламентування за допомогою міжнародних угод держав (багатосторонніх і двосторонніх договорів) та інших міжнародно-правових засобів питань, пов'язаних із застосуванням найманої праці, поліпшенням її умов, охороною праці, захистом індивідуальних та колективних інтересів працівників.
Формальним вираженням такого регулювання є норми (стандарти) праці, закріплені в актах, прийнятих ООН, МОП, регіональними об'єднаннями держав в Європі, Америці, Африці, на Близькому Сході, а також в двосторонніх угодах різних держав.
Згідно ч. 4 ст. 15 Конституції України загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори України є складовою частиною її правової системи, причому міжнародні договори, підписані та ратифіковані Україною, мають пріоритет перед національним законодавством (серед ратифікованих Україною міжнародних актів, що містять норми праці, найважливішими є пакти про права людини ООН, 49 конвенцій і Протокол, прийняті МОП, Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод).
Певна частина Міжнародного кодексу праці, яка втілює загальновизнані норми і принципи міжнародного права, а також конвенції та інші міжнародні акти по праці, які ратифіковані Україною, набувають значення внутрішнього українського закону і повинні застосовуватися судами та іншими державними органами безпосередньо, нарівні з внутрішнім законодавством. Більш того, якщо міжнародним договором Укаїни встановлено інші правила, ніж передбачені внутрішнім українським законом, то застосовуються правила міжнародного договору. До цього слід додати закріплене в Конституції України (ч. 3 ст. 46) право кожного відповідно до міжнародних договорів Укаїни звертатися в міждержавні органи по захисту прав і свобод людини, якщо вичерпані всі наявні всередині державні засоби правового захисту.
В даний час можна виділити наступні основні напрямки впливу міжнародних трудових стандартів на українське трудове право:
- пряме застосування міжнародних актів у разі їх ратифікації Україною;
- включення міжнародних норм в текст українських законів;
- реалізація положень ратифікованих і ратифікованих міжнародних актів шляхом видання відповідних актів внутрішнього законодавства.
Міжнародні норми праці слід розглядати як найважливіше джерело українського трудового права, який розширює права громадян, відкриває нові перспективи розвитку вітчизняного трудового законодавства, приведення його у відповідність з загальноцивілізаційними світовими стандартами. Значна роль міжнародних трудових норм в консолідованості нашого трудового законодавства, запобігання зниження досягнутого рівня правових гарантій, в активізації правотворчої діяльності законодавця.
Споживання пам'яті: 0.5 Мб