Цікаво покопатися в смисловому складі цієї начебто нехитрій пісеньки. Ось що вдалося нарити в мережі і скомпілювати в щось більш-менш єдине ціле:
Аіцин, правильно «а МІЦ ін» паровоз - спочатку вираз означало «їхати на паровозі» або «їде паровоз». З'явилося воно в період, коли повз єврейських містечок почали ходити поїзди, які спочатку були в дивину, але поступово трансформувалося в «нічого особливого». А є й інша думка: А МІЦ ін паровоз - дослівно: іскра, жар в паровозі. За змістом можна перевести як «звичайний паровоз», щось банальне, звичайне, як всім відомий факт. Типу, ні для кого не секрет, що в 7-40 приходить паровоз.
Є і ще одна версія. Живим носієм «ортодоксального» тексту цієї пісні був Леонід Утьосов (в «дівоцтві» - Лейзер Йосипович Вайсбейн). «Сім-сорок», як будь-яка істинно народна пісня, має купу варіантів, особливо цікава остання рядок другого куплета у виконанні Утьосова: «Наш старий добрий Фрей, тобто Теодор» або «Наш славний доблесну Герціль Теодор». Так що ж в цьому рядку є що. «Фрей» (вільний - з їдишу) трохи пізніше перетвориться у «фраєра». А ось Теодор Герцль - особистість цілком історична, але для радянської пропаганди - кілька. еее. незручна. Тому що він - «їхній дідусь Ленін». Герцль не тільки «придумав» сіонізм і теоретично його обґрунтував, але і (можна сказати) практично втілив його в життя. Причому відбувалося це (ось нонсенс-то) там же (тобто - в Швейцарії) і тоді ж, коли Ульянов (ще не будучи Леніним) придумував своїх «більшовиків».
Ось такий не дуже-то і фантастичний екскурс вийшов.