У цьому розділі ми зупинимося на найбільш, мабуть, дискусійною проблеми, проблеми, гаряче обговорюваною протягом всієї історії проективної техни- кі˸ ставлення проективних методик до несвідомого психічного.
Чи можна проникнути в несвідоме психічне, використовуючи проектні методики? Займаючись пошуком відповіді на це питання, згадаємо для початку клас- сических визначення проекції, заглянувши, наприклад, в''Енціклопедію псіхоана- ліза''˸''Проекція - це захисний механізм, який використовується несвідомої сфе- рою "Я", за допомогою якого внутрішні імпульси і почуття, неприйнятні
6.4. Несвідоме і проектні методики 30 9
в цілому для особистості, приписуються зовнішньому об'єкту і тоді проникають в з- знання, як змінене сприйняття зовнішнього міра''.
Механічно переносячи розроблене в психоаналізі розуміння проекції на сутність процесу, який реалізується в проективних методиках, можна вважати їх одним із способів проникнення в несвідоме. Таке перенесення псіхоана- литического тлумачення проекції на проектні методики лежить біля витоків міцно вкоріненого в умах багатьох психологів думки про те, що одна з важ- кро особливостей проектного підходу - ᴇᴦο спрямованість на обнаруже- ня несвідомих особливостей, рис особистості. Ця думка визначало від- носіння до проективного підходу у вітчизняній психології, всіляко уникають дослідження неусвідомлюваних форм психічної активності через''ідеологіче- ської несостоятельності'' фрейдовского вчення. Критика проективних методик найчастіше ковзала по поверхні, наївно асоціюючи їх з психоаналізом. Подальші, більш широкі трактування явища проекції і супутні їм дослідження часто залишалися непоміченими і практично не впливали на сформовані уявлення.
Сказане стосується не тільки до робіт радянських психологів. За кордоном і сьогодні, навіть в працях відомих психологів, проектні методики розглядають ваются як спрямовані на вивчення несвідомого. Цьому в чималому степе- ні сприяло і те, що багато клініцистів на Заході, що навчалися роботі з проектними методиками в 1940-і і 1950-і рр. були виховані в традиції по- відхилень психоаналізу і широко використовували ᴇᴦο для інтерпретації резуль- татів своїх досліджень. Насправді ж, як пише Дж. Екснер (Ехпег,
1986), лише поодинокі проектні методики розроблялися в опорі на пси хоаналіз.
Ліндсей (Lindzey, 1961, р.
Пропонований випробуваному стимул, незважаючи на всю ᴇᴦο невизначеність, носить об'єктивний характер (''пятно'', сюжет і т. П.), Володіє певними особливостями, що включаються, як ми вже знаємо, суб'єктом в створений образ або ситуацію. Наприклад, при інтерпретації таблиці V методики Роршаха (за формою зображення нагадує кажана з розгорнутими крилами) біль-шинство психічно здорових обстежуваних порівняно легко встановлюють схожість зображення з наявними в досвіді чином кажана. Подібні інтерпретації до певної міри знеособлені і є в основному показу- телями реалістичності сприйняття, в них немає проекції.
Читайте також
У цьому розділі ми зупинимося на найбільш, мабуть, дискусійною проблеми, проблеми, гаряче обговорюваною протягом всієї історії проективної техніки: ставлення проективних методик до несвідомого психічного. Чи можна проникнути в несвідоме психічне. [Читати далі].