неперіодичні видання

1. Непериодические видання. 4

2. Періодичні видання 8

Так, в залежності від матеріальної конструкції видання поділяються на книжкові, журнальні, газетні, листові. За знаковою природою інформації можна виділити текстові, нотні, картографічні, образотворчі.







Неперіодичні видання бувають однотомними і багатотомними. Багатотомні видання являють собою єдине ціле і за змістом, і за оформленням. Окремі томи позначаються самостійними номерами, а загальна кількість визначається заздалегідь

Періодичні видання - це газети, журнали, деякі збірники і бюлетені. Головна ознака періодичних через Сейчас-регулярність виходу з друку ( «періодика» -Грецька слово, що означає «знову настає», «повертається»).

Продовжувані видання виходять у міру накопичення ма-ла; кількість нумерованих випусків для кожного року непостійними-но. Продовжувані видання служать важливими джерелами наукової інформації по вузькоспеціальних питань. У них друкуються доповіді, повідомлення, статті та інші матеріали, які характеризують основні напрямки науково-дослідної роботи різних організацій і установ. Продовжувані видання виходять під загальними заголовками типу «Праці», «Вчені записки», «Вісник». Кожен випуск має свій порядковий номер. Наприклад, видаються «Праці» наукових організацій і установ, вищих навч-них закладів (інститутів культури).

Особливим видом видань є серія - сукупність видань, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читач-ським призначенням, що виходять під загальною назвою в однотипному оформленні. Серія може об'єднувати неперіодичні, періодичних-етичні та продовжувані видання.

Щоб добре розібратися в класифікації видань, зрозуміти і засвоїти ознаки, за якими вона здійснюється в видавничої та бібліотечно-бібліографічного практиці, корисно звернутися до додатка 1 «Основні види видань і їх відмінні особ-ності».

1. Непериодические видання.


За цільовим призначенням і характером інформації

Залежно від цільового призначення і характеру інформа-ції неперіодичні видання поділяються на офіційні, наукові, науково-популярні, навчальні, професійно-виробництв-ються, довідкові. Особливу групу складають спогади (мемуари) і щоденники.

Науково-популярні видання виходять великими тиражами, раз-нообразние за призначенням і змістом. Найбільше распростране-ня отримали науково-популярні видання: про досягнення, современ-них проблеми і перспективи розвитку науки, техніки, культури; з основ наук; з історії науки і техніки; в допомогу науково-технічного та художньої творчості; біографічні.

Навчальні видання містять відомості з будь-якої галузі науки, практичної діяльності, викладені в певній системі. До навчальних видань відносяться: навчальні програми; навч-ники; навчальні посібники; практикуми; навчально-методичні посібники; хрестоматії і книги для читання; наочні посібники. Навчальні з-дання - переважно галузеві за змістом. Вони предназ-початок школярам, ​​учні ПТУ і середнім -специальности навчань-них закладів, студентам вузів, молодим робочим.

Довідкові видання включають відомості наукового або прикладного-го характеру, систематизовані в порядку, зручному для їх швидкого знаходження. Найважливішими різновидами довідкових видань є: енциклопедії та енциклопедичні словники; словники; довідники; календарі, путівники та інші видання.

Енциклопедією називається однотомні або багатотомне справоч-ве видання, що містить в узагальненому вигляді основні відомості по одній або всіх галузях знання і практичної діяль-ності, викладені у вигляді коротких статей, які наводяться в алфавітному або систематичному порядку. За змістом енциклопеді-лопедіі можуть бути універсальними, галузевими, тематичними, персональними. Понад 70 років тому вийшов перший том Великої Радянської енциклопедії (Вікіпедія). З тих пір надруковано три изда-ня: 1-е-в 66 томах (1926-1947 рр.), 2-е - в 51 томі (1950 1958 рр.), 3-е-в 30 томах (1969-1978 м). У 1981 р до последне-му виданню окремим томом Вийшов алфавітний іменний покажчик. Третє видання Великої радянської енциклопедії, " 'як і друге, доповнюють щорічники. Універсальної є також Дитяча Енциклопедія, яка неод-нократно перевидавалася.

Велику цінність представляють краєзнавчі енциклопедії (наприклад, Сибірська Радянська Енциклопедія, «Москва», «Ленінград» та ін.). Прикладом персо-нальної є «Лермонтовська енциклопедія».

Енциклопедичні словники бувають універсальними і газузі-вимі. Радянський Енциклопедичний Словник (СЕС) вперше виданий в 1980 р і за кількістю статей майже не поступається Вікіпедія. У ньому вміщено схеми і карти. До 100-річчя виходу першого видання (1890 г.) перевиданий «Енциклопедичний словник» Брок-Гауза і Ефрона. Видаються також галузеві енциклопедичні словники. Наприклад, «Кіно. Енциклопедичний словник »(М. 1986), Книгознавство. Енциклопедичний словник »(М. 1982),« Література-ний енциклопедичний словник »(М. 1986) і ін.

Словник - довідкове видання, що містить впорядкований пере-чень мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, знаків) з короткими їх характеристиками або перекладом на іншу мову. Широке поширення отримали тлумачні, термінологи-етичні, лінгвістичні, біографічні словники, словники псевдо-німов громадських діячів, вчених, письменників, діячів культу-ри і мистецтва, етимологічні словники, словники мови письменників та ін. Розумні словники допомагають правильно вживати слова. Термінологічні словники служать для роз'яснення термінів, понять, що відносяться до будь-якої галузі знання в цілому або до певної її області (наприклад, термінологічний словник «Бібліотечна справа». М. 1986). У деяких термінологічних словниках даються також біографічні довідки про діячів, работав-ших в даній області знання. Біографічні словники включають све-дення про життя, працях громадських і політичних діячів, вчених, винахідників, митців. Такі словники особливо корисні при вивченні історії науки і культури.







Календарі знайомлять читачів з найбільш важливими подіями і датами, які відзначаються в певному році. У деяких з них даються консультації вчених і фахівців з питань політики, історії, мистецтва, сільського господарства і т. Д. ( «У світі прекрасного», «Сільський календар»). Путівники по музеям, виставкам, пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю видатних людей, крім свого основного призначення, можуть служити прекрасним доповненням до підручників з історії, литерату-ре, до книг біографічного характеру.

До довідників можна віднести збірники крилатих слів, афоризмів, висловів, літературних цитат (наприклад, неодноразово видавався збірник «Слово о, книзі»).

За складом текстів і структурі:

За цією ознакою виділяються моноиздания (видання окремих творів), збірники, вибрані твори, зібрання творів.

Моновидання містить тільки одне закінчений твір. Моновидання - наймасовіший і найбільш поширений вид видання.

2. Періодичні видання


Періодичні видання є одним з основних засобів масової інформації. Періодичних видань в нашій країні ви-ходить безліч, і кожне зі своєю позицією, зі своїми погляду-ми.

Відповідно до Закону про пресу право на установу перио-дических видань надається Радам народних депутатів та іншим державним органам, громадським організаціям (політичним партіям, масовим рухам, в тому числі народним фронтам, профспілкам, жіночим, ветеранським та дитячим організаціям, добровільним товариствам , творчим спілкам, різним фон-дам, асоціаціям та ін.), а також трудовим колективам і окремих-ним громадянам, які досягли 18-річного віку.

До періодичних видань відносяться газети, журнали, періодичних-етичні збірники, деякі бюлетені.

Періодичність виходу газет різна: щоденні, що виходять кілька разів на тиждень, щотижневі. Щотижневими являють-ся «Літературна газета», «Економічне життя». Газети бувають центральними (загальноросійськими) і регіональ-ними (обласними, міськими, районними). За змістом - універсальними, галузевими. Певна направ-ленность газет пояснюється і тим, хто є їх засновником. У всіх газетах родинні за характером і тематикою матеріали об'єднуються і друкуються під певними заголовками - рубриками - на постійних місцях сторінки (смуги).

В останні роки з'явилося багато цікавих газетних видань. Великою популярністю у читачів користуються такі тижневики, як «Аргументи і факти», «Московські новини», а також газети, засновниками яких є асоціації незалежних журналістів, різні фонди, народні фронти, об'єднання (наприклад, «Довіра», «Цілком таємно», «Пошук», «Сибірська газета», «Репортер», «Сім з плюсом», «Коммерсант», «Діловий світ», «Час пік» і ін.).

Різновидом газетних видань є дайджест. Це своєрідний збірник витягів із найцікавіших публікацій вітчизняних і зарубіжних газет (наприклад, «24 години», «Дайдо-жест» і ін.). Їх періодичність різна: одні виходять Ежен-но, інші - два рази на місяць і т. Д.

Наукові журнали є джерелами новітньої інформації про хід та результати наукових досліджень в різних областях. Їх читачі - вчені та фахівці високої кваліфікації. За своїм змістом журнали можуть бути загальнонауковими і газузі-вимі. Загально журнали: «Доповіді Академії наук Росії», «Известия Академії наук Росії», а галузеві: «Питання економі-ки», «Питання історії», «Радіоелектроніка» і багато інших.

Професійно-виробничі журнали видаються для різних груп читачів. Для фахівців-практиків виходять науково-виробничі журнали з усіх галузей знання. Вони допомагають зміцнити зв'язок науки з виробництвом або певної областю практичної діяльності. За змістом вони газузі-ші або тематичні ( «Землеробство», «Тваринництво», «Судно-будова», «Гірський журнал», «Фізика в школі», «Біологія в школі», «Література в школі» та ін.).

Для робочих різних професій і спеціальностей, наприклад, робочих якоїсь однієї галузі промислового або сільськогосподарського виробництва, видаються масово-виробничі журнали (наприклад «Будівельник», «Машинобудівник», «Енергетик», «Сільський механізатор» і ін.). Головне їхнє завдання-сприяє-вать поширенню і впровадженню передового досвіду. Ці журнали в більшості своїй галузеві. Для працівників бібліотек теж видається фаховий журнал - «Бібліотекар» (заснований в 1923 р).

Науково-популярні журнали відіграють дуже важливу роль в пропо-Ганді політичних і наукових знань серед широких кіл читать-лей. Великими тиражами виходять такі журнали, як «Здоров'я», «Наука і життя», «Вокруг света» і ін. Інтерес для книголюбів представляє журнал «Слово» (раніше називався «В світі книг»).

Бюлетені - в більшості своїй офіційні видання. У них публікуються тексти нових законодавчих актів і постанов, нормативні та інші документи, що регламентують суспільні відносини.

Центральні галузеві видавництва

Центральні галузеві видавництва випускають твори друку з якої-небудь однієї або декількох родинних галузях знання. Друкована продукція цих видавництв різноманітна за видами, змістом і цільовим призначенням. Кожне таке іздательст-во, як правило, готує відповідно до свого профілю наукові, науково-популярні, професійно-виробничі, довідкові книги, а також журнали та інші друковані матеріали.

Регіональні видавництва випускають друковану продукцію різних видів і різного цільового і читацького призначення на мовах корінних національностей, а також російською та іншими мовами.

ВИСНОВОК


Зміни, що відбуваються в російському суспільстві, вимагають і вдосконалення книговидавничої справи. У 1987 р. видавництва були переведені на нові методи господарювання, засновані на господарському розрахунку і самофінансуванні. Певний розвиток у видавничій справі отримує найбільш прогресивна модель хозрас-подружжя - оренда. В останні роки були створені два науково-виробниц-дарських об'єднання - «Поліграфія» і «Російська книжкова па-лата», організована галузева соціологічна служба. Її головне призначення - забезпечити регулярну зворотний зв'язок між читача-ми - споживачами друкованої продукції та видавцями.

Галузева соціологічна служба координує свою діяч-ність з Всесоюзним товариством «Книга», Державної Між-відомчої бібліотечної комісією при Міністерстві культури РФ, провідними бібліотечно-бібліографічними центрами країни, науковими установами АН РФ і ін.

Важлива роль у вдосконаленні видавничої справи отво-диться бібліографії, бо книга сьогодні дуже потребує розумної і по-сучасному організованою пропаганді. Вирішення цього завдання, так само як і проблеми розвитку читацьких інтересів, неможливі без участі бібліотекарів і бібліографів.

література

2 Періодичні, що продовжуються і серійні видання об'єднують в особливу групу - серіальні видання.







Схожі статті