§ 38. Відповідно до загального правила (див. § 33) написання букв на місці ненаголошених голосних в приставках (крім пріставкіраз- / роз-, див. § 40) встановлюється шляхом перевірки словами і формами з тієї ж приставкою, в яких перевіряється голосний знаходиться під наголосом, напр .:
безвольний, бездарний, безтурботний, безглуздий (ср.бездарь, негідник);
заморозити, занести, замикати, записати (ср.запертий, запис);
перекинути, перекрутити, передати, перекласти, переписати (перепис, переданий, перебрехали);
віднімати, відмикати, відривати, відставити (відняв, відімкнув);
підкласти, підписати, підрізати, підступити (підпис, підступ);
пробігти, промахнутися, пропускати, прорватися, протерти (промах, пропуск, прорваний); прабабуся (прадід).
Примітка 1. Від слів з пріставкойпере- слід відрізняти слова з іншомовної пріставкойпері-, напр.: Перигей, перицентр (терміни астрономії), перикардит, перитоніт (медичні терміни), перископ, перипетія, перифраз іліперіфраза (філологічний термін, звідси глаголперіфразіровать, але ср .перефразіровать 'сказати, викласти інакше').
Примітка 2. На кінці іншомовних (латинських) пріставокультра- іекстра- пишеться непроверяемая букваа, напр.ультрареволюціонний, екстраординарний, екстраверт. Однак в словах з латинської пріставкойінтра- (интро-) розрізняються написання з букваміа в.о.. пор. напр., поширеність, інтрамолекулярних іінтроекція, інтроскопія, інтроверт.
§ 39. Пріставкіпрі-іпре-. Написання цих приставок підпорядковується загальним правилом; обидві приставки зустрічаються під наголосом: ср.прівязь, напад, призвук, присвист, прибув, доданий, покликаний іпрерванний, відданий. Застосування загального правила вимагає врахування різних значень цих приставок.
Приставка при- має наступні основні значення:
близькості, безпосереднього примикання до чого-н. напр. Примор'я, Прибалтика, прибережний, придорожній, прикордонний, Приуральському, Приволзький;
наближення, додавання, напр. прибігти, присунути, приробити, прилаштувати, приписати, прикупити;
неповноти дії, напр. відкрити, підняти, присісти, підбадьорити, пригасити;
доведення дії до певного результату, напр. приготувати, привчити, приголубити, присоромити, примирити, приміряти;
в дієсловах з суфіксами -ива- (-верба-), -ва- значення супутнього дії, напр.: засуджувати, пританцьовувати, приспівувати.
Приставка пре- в з'єднанні з прикметниками і говірками позначає високий ступінь якості, напр.: Предобрий, премилий, дуже неприємне, препротівним, спокійнісінько, більш ніж достатньо. У дієсловах пріставкапре- позначає дію, що виявляється у високому ступені (сповнитися, звеличувати, процвітати), або має значення, близькі до значень приставки пере- (перервати, переломлюватися, перепинити, зазнати). У таких словах, какпревисіть, пересититися, пренадлишок. пріставкапре- позначає надмірність, вихід за межі чого-н.
У деяких словах значення приставок пре- іпрі- не цілком ясно або їх виділення сумнівно, напр. зневажати, викладати, переслідувати, піднести, і здоровим, старий, привільних, придатний, пригожий, химерний, наказувати, привіт. Написання таких слів визначається в словниковому порядку.
Примітка 1. Розрізняються приставки в глаголахпреувелічіть, примножити і в складових пару, близьких за змістом глаголахпреуменьшіть іпріуменьшіть. Глаголипреувелічіть іпреуменьшіть з пріставкойпре- мають значення 'уявити що-н. в великих (менших) розмірах, ніж насправді '. Глаголпріумножіть означає 'ще більш помножити, збільшити', апріуменьшіть - 'дещо зменшити'.
Примітка 2. Різниться також написання інших близьких або співпадаючих за звучанням слів з пріставкаміпре- іпрі-, напр.: Перебувати (де) -прібивать (куди), зрадити (кого-що) -прідать (кому-чому), межа - межа, наступник - приймач, хресний батько; схилити (коліна, голову) іпреклоняться - прихилитися) 'нагнувши (нагнувшись), наблизити (ся), притулити (ся) до чого-н.'; переступити (що) -пріступіть (до чого), втілити (у що) -прітворіть (що) іпрітворіться; тимчасовий - приходить, зазнати - притерпітися, неодмінний - непридатний, преставитися - приставити, непорушний - докласти.
§ 40. Пріставкараз- (рас) / роз- (рос). Всупереч загальним правилом, в цій приставці на місці ненаголошеного голосного пишеться букваа, а під наголосом -о, напр.: Роздати (ср.роздал, розданий), розклад, розписка (розпис), розсипати, розсипати, розсипний (розсип), розливати, розливний (розлив), розшукувати, розшукової (розшук), розпалити (розпал), розпустити (розпуск), розіграти (розіграш).
§ 41. На кінці приставок і прийменників, що закінчуються на приголосний або складаються тільки з одного приголосного, перед сполученнями приголосних в деяких випадках з'являється безударнийголосний, що передається на листі буквойо, напр.: Зігнути (ср.сгібать), увійти, увійду, увійшли ( входити), віддерти (одлатаю, віддирати), підіслати (підсилати), обірватися (обриватися, обрив), розібрати (розберу, розбирати, розбір), розігнатися (розженуся, розганятися), підіб'ю (підбити), розвину (розвинути), зітру ( стерти), відімруть (відмерти); без усього (пор. без грошей), в усьому (в новому), в мені (в нас), зі своїми (з нами), переді мною, наді мною (перед вами, над вами), до всякого (до вас). Такий безударнийголосний приставок перевіряється в ударній позиції в формах пасивних дієприкметників бавовняні. вр. деяких дієслів (зігнутий, підісланий, обірваний, розібраний), а також в деяких говірках, напр.: вчасно, сослепу.
Ненаголошені голосні в суфіксах
§ 42. Відповідно до загального правила (див. § 33) написання букв на місці ненаголошених голосних в суфіксах встановлюється шляхом перевірки словами і формами з тим самим суфіксом, в яких перевіряється голосний знаходиться під наголосом.
Приклади суфіксів з перевіряються голосними (в дужках даються перевірочні слова). Суфікси з буквойі:
-ик: винуватець, розумнику щорічник (старий, бешкетник, дощовик);
-нік: подорожній, двірник, корівник, цінник (грибник, квітник, льодовик);
-щик: атомник, морозивник (взуттьовик, комірник);
-ик (а): журналістика, лінгвістика, космонавтика, педагогіка (похідні тіпапедагогіческій, лінгвістичний), автоматика, символіка, конкретика (похідні тіпасімволіческій);
-иц (а): улюблениця, ведмедиця (співачка, тигриця), шкірка (водиця);
-ин (а): баранина (осетрина, свинина), тріщина, подряпина (зморшка);
-інк (а): бісеринка (ікринки), лукавинка (хитринка);
-ішк- (зі зменшено-зневажливим значенням): платьішко, сарайчик, шінелішка (рушницю, будиночок, злодюжка);
Буква -і є також суфіксом прислівників, оканчівающіхсяна скі, -цький, -ьі: братськи, творчо, молодецьки, по-французьки, по-котячому (злодійськи, по-чоловічому).
Суфікс з буквою и:
-иш: підкидьок, знайда (малюк, здоровань).
Суфікси з буквою про:
-ость: сміливість, радість (злість - єдине перевірочне слово);
-від (а): краса, строкатість, широта (форми мн. ч.: краси, широти);
-ок: підліток, начерк, обрубок (гравець, движок);
-ов-: апельсиновий, берегової (сосновий, дубовий, полотняний);
-овск-: дідівський, шекспірівський (старечий, дніпровський):
Примітка. Про співвідношення дієслівних суфіксів-ова- і-ива- см. § 61.
Буква -о є також суфіксом прислівників: сміливо, швидко, щодня (далеко, добре, свіжо). в тому числі і з пріставкамів-, за-, на-: вліво, направо, насухо, начорно, заново, запросто (наголо, заодно).
Примітка. Після м'яких парних приголосних, шиплячих, ц іj в таких суффиксах вместоо пишеться буквае, напр.: Свіжість, злидні, Ігорович, ящичок, ножовий, тюлевий, ситцевий, бойовий, магнієвий (відбій, магній), уралмашевской (отУралмаш), Далівський (від Даль), межувати, сумувати, незграбно, щиро. Те ж в словах, утворених від невідмінюваних іншомовних імен і прізвищ на-і, напр.: Вердіївський, руставеліевскій (отвердить, Руставелі), Генріевіч (по батькові від іменіГенрі).
Суфікс з буквою а:
-арь: пекар, лікар, орач (дзвонар, бунтар).
Буква -а (-я) є суфіксом прислівників з пріставкамідо-, з-, с-: досита, Досина, здавна, ліворуч, праворуч, знову (догола, здалеку, сповна). а також перших наречних елементів в складових прикметників тіпаізжелта-червоний, синьо-чорний, що позначають відтінки кольору.
Суфікси з буквою е:
-еніj- (в словах на-ение): впорядкування, крахмаленія (збільшення, розподіл);
-ец: улюбленець, щасливець (сміливець, дурень);
-ЄСТВ (о): нікчемність, витонченість, свято, тожество (устар. ктождество), речовина (р. мн.веществ, похідні: речовинний, тожественни);
-Енн (ий) (суфікс дієприкметників): спрямований (ображений);
-ейш-: один з найкрасивіших, дуже цікавий (найніжніший, цілковитий);
-її (перевіряється перша буква): красивіше, цікавіше (повніше, сильніше);
-ЕР- (суфікс числівників): четверо, п'ятеро (похідні тіпачетвёрка, п'ятірка);
-ЕР- в основах непрямих відмінків і форм мн. ч. словмать ідочь: матері, дочки (дочірній).
Буква е є також суфіксом прислівників з пріставкамів- іна-: коротко, новиною, незабаром, напоготові (цілком, начорно, нарівні).
Букви е в.о. (про можлива тільки після твердих согласнихг, к, х) пишуться в суфіксі прикметників і прислівників-еньк - / - оньк-: старенький, чистенький, слабенький, швиденько; легенький ілёгенькій, поганенький і поганенький; перевірка: прислівники тіпахорошенько, легенько, тихенько. Так само (з букваміе в.о. відповідно після согласнихш їх) пишуться суфікси-yoшеньк- і-yoхоньк- в прикметників і говірками тіпабелёшенькій ібелёхонькій, полнёшенькій іполнёхонькій, радёшенек ірадёхонек, точнісінько, ранёхонько іранёшенько.