Якось почув, як доктор педагогічних наук говорить психолога: - Це інститут педагогіки, а не психології, - не забувайте де ви перебуваєте.
Хто ж такі психологи? Як їх розпізнати? З якого віку можна ставати психологом?
Психолог - це водолаз людських душ. Вся його діяльність прихована від поверхневого погляду, іноді на великій глибині, але результат завжди значний. хоч і не всіма може бути оцінений по достоїнству.
Щоб оцінити психолога - потрібно самому бути психологом.
Суспільству необхідно дати психологічну освіту. І починати потрібно зі школи. Діти добре орієнтуються в психологічних тонкощах поведінки, навіть дорослих людей.
Б. Таранов наводить цікавий приклад. Учень третього класу говорить іншому:
- Ти знаєш, Вітька такий дурень, яких мало? Хочеш покажу?
- Вітя, іди сюди. Ось тобі дві монети. Одна 10 копійок, а інша п'ять, - візьми одну.
Вітя бере п'ять коп.!
- Ну, тепер переконався? - Бере що більше, - говорить він.
Той підходить до Віті і каже: - Ти що не розумієш, що за 10 коп. можна отримати дві монети по п'ять коп.?
- Так я то розумію, але тільки якщо буду брати 10 коп. то він перестане показувати мою дурість. А я на ньому заробив вже один рубль 20 коп.
Кожен педагог спочатку повинен бути психологом, а тільки потім педагогом.
Кожному класу потрібен свій психолог і головний психолог школі.
Основним завданням психолога в класі має бути виявлення прихованих інтелектуальних здібностей учнів і їх розвиток на протязі всіх років перебування в школі.
Кожен учень класу повинен мати уявлення про психологію розвитку особистості і бути "функціонально грамотним", компетентним, тобто вміти застосовувати свої знання і здібності в життя. Елементи прикладної психології повинні знайти собі місце в загальноосвітній школі, а випускник школи не повинен бути псіхолухом.