Питання: Як з'явився вираз за милу душу? Про яку душі тут
йде мова?
Відповідь: Перш за все ми повинні відзначити, що вживається цей вислів за милу душу тільки в розмовній мові в значенні «з великим бажанням, з задоволенням, охоче; напевно, обов'язково, неодмінно ». І ми наведемо приклад з поеми С. Єсеніна «Ганна Снегина»:
Стара за милу душу
Оладок тобі напекла
Вважається, що цей вислів власне російське. А виникло воно, можливо, з іншого виразу, більш повного: зійде і ця за милу душу. Так говорили, втішаючи нареченого, коли він не міг взяти в дружини вподобану йому дівчину, тобто милу для нього душу.
За старих часів існував звичай, за яким наречену вибирали, як правило батьки. Вони засилали сватів, і під час сватання наречений міг навіть вперше побачити свою майбутню дружину, хоча часто наречену вибирали і з числа знайомих дівчат, тобто з того ж села, з якої був наречений. Але все одно рішення в цій справі брали батьки, і вони благослялі або ж не благословляли. Мабуть, звідси і пішов вислів зійде і ця за милу душу, яке згодом скоротилося і стало звучати просто - за милу душу.
Але походження цього виразу можна пояснювати і по-іншому. У цьому випадку воно могло бути утворено за існуючою в російській мові моделі. І прикладами можуть служити такі вирази: за так, за спасибі. Можливо, вже не одне слово, а ціле словосполучення (мила душа), яке ще й виступало в якості звернення, могло увійти до складу цієї конструкції з приводом за. Можливо, так і з'явився цей вираз за милу душу, яке стало воно вживатися із значенням - «щось робити охоче, із задоволенням», тобто тільки за одне ласкаве звернення - мила душа!
ДО ПОЧАТКУ РОЗДІЛУ ВЕРСІЯ ДЛЯ ДРУКУ