Одним з дуже важливих аспектів в роботі бухгалтерії будь-якого підприємства є заробітна плата. Від правильності її нарахування та повноти виплати багато в чому залежить мікроклімат на підприємстві і відношення до робочих обов'язків кожного співробітника, адже розмір одержуваної заробітної плати - прямо пропорційний якості праці найманих працівників. Тому, дуже важливо знати коли і як виплачувати співробітникам «кровні», крім цього бухгалтеру необхідно в терміни здати необхідні звіти в контролюючі органи, щоб ці виплати увійшли до трудового стажу працівників. Розберемося з тим як це правильно зробити.
Терміни виплати заробітної плати
Нарахування на заробітну плату
Тепер перейдемо власне до самої заробітної плати. Для того, щоб на підприємстві виплатити заробітну плату, бухгалтеру необхідно зробити необхідні утримання і нарахування податків. З'ясуємо, як і коли це робиться. У зв'язку з цим існує два основних поняття:
Нарахування на заробітну плату - це податок, який сплачує роботодавець. Цим податком обкладаються практично всі виплати найманим працівникам.
Утримання із заробітної плати
Утримання із заробітної плати - це податки, які утримуються з суми доходу виплачується працівникові, проте їх перерахування до відповідних бюджетів покладено на плечі роботодавця.
Таких податків з зарплати в нашій країні утримується два:
- ЄСВ - сума, яку працівник зобов'язаний сплатити до відповідних фондів, розглянуті вище, з будь-якого отримується на підприємстві доходу. Розмір цього податку має два значення 3,6% і 2%. Перша ставка застосовується до всіх доходів, що виплачуються працівникові на підприємстві, крім лікарняних, а друга, відповідно, тільки до суми оплати лікарняного листа.
- Податок на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) - податок, що стягується з доходів фізичних осіб і надходить до місцевого бюджету міста, селища, в загальному, того місця де зареєстровано підприємство. Якщо говорити про зарплату, одержуваної громадянами України, то його ставка буде дорівнює 15%. Інші нюанси тут ми не розглядаємо.
В особливих випадках, коли співробітники працюють на підприємстві мають особливі заслуги або є багатодітною матір'ю або батьком, розмір пільги з ПДФО для них може бути збільшений в 1,5 або 2 рази, з відповідним збільшенням гранично допустимого доходу. Пільга в будь-якому розмірі надається тільки за письмовою заявою співробітника в бухгалтерію підприємства.
Приклад розрахунку зарплати співробітника
Розглянемо умовний числовий приклад нарахування і виплати заробітної плати.
У цьому випадку механізм проведення нарахувань і утримань буде виглядати наступним чином.
Нарахування на зарплату:
Сума заробітної плати:
1500 * 37,26% = 558,9 грн.
Сума оплати лікарняного листа:
Утримання із заробітної плати:
Утримання із зарплати проводять за таким порядком, на початку утримується ЄСВ, а з решти суми ПДФО.
Сума заробітної плати:
ПДФО - 1446 * 15% = 216,9 грн.
Сума оплати лікарняного листа:
ЄСВ: 1000 * 2% = 20 грн.
ПДФО - 980 * 15% = 147 грн.
Таким чином перерахувавши всі необхідні податки роботодавець може виплатити Іванову на руки 2062,1 грн. (2500-54-20-216,9-147 = 2062,1 грн.)
1600 * 37,26% = 596,16 грн.
А утримання будуть виглядати наступним чином:
ПДФО: (1542,4-609) * 15% = 140,01 грн.
У такому випадку наш співробітник повинен отримати на руки 1402,39 грн. (1600-57,6-140,01 = 1402,39 грн.).
Нараховані та сплачені суми податків бухгалтерія повинна перерахувати на рахунки відповідних бюджетів або напередодні виплати зарплати, або в день її здійснення.
Які звіти по заробітній платі потрібно подавати?
Наприкінці розглянемо які звіти подаються до контролюючих органів у зв'язку з нарахуванням і виплатою зарплати (звітів до органів статистики торкатися не будемо).
Першим звітом є так зване Додаток 4. У ньому заповнюється інформація про повноту нарахування та утримання (в розрізі кожного співробітника) по ЄСВ. Такий звіт подається щомісяця до 20 числа місяця наступного за звітним в територіальне відділення Міністерства доходів і зборів. Цей же термін передбачений і для сплати цього податку (за умови нарахування зарплати за попередній місяць), незалежно від того виплачена вона на цю дату чи ні.
Другим звітом є форма 1-ДФ. Вона подається щокварталу протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу в регіональне відділення Міністерства доходів і зборів. У ній по кожному співробітнику вказується сума нарахованого та виплаченого доходу по кожному з видів окремо, а також суму утриманого та перерахованого ПДФО у зв'язку з виплатою такого доходу. Крім того, наводиться інформація про те, чи користується конкретний співробітник пільгою по ПДФО, а також про дату його прийому на роботу або звільнення.
За ненадання таких звітів або затримку в їх подачі передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу. Тому подавайте звіти вчасно і проблем з контролюючими органами буде набагато менше.
P.S. Замислюєтеся про оновлення столового приладдя? Зробіть вибір на користь столового срібла. Ексклюзив у вигляді срібні ложки з іменами можна знайти в інтернет магазині по посиланню.