Старовинне, очевидно тюркське слово ТОРБА підходить якнайкраще. Вона ж сумка для вівса. Торба - необхідний атрибут для коняра. Кінь в наморднику з вівсом може, не відволікаючись, насититися цінних для неї продуктом. Хоча в давнину такі торби одягали коням ще з економії, щоб нагодувати цим кінським "енергетиком" конкретно свого коня, а не ділити корм з чужими.
Для відповіді на це питання підійде слово торба. Слово торба багатозначне:
- так називали полотняний мішок або торбу
- цю назву носила і мішок з вівсом, який надягали на морду коня
- писана торба, носитися такий торбою, що означає звертати увагу чогось, що такої уваги зовсім не заслуговує.
Слово прийшло в українську мову з тюркського, мабуть, спочатку воно означало найпростіший і звичайний предмет домашнього вжитку, який є в кожному дворі для господарських потреб.
У мене два варіанти відповідь і обидва слова - "пятібуквенние".
Перший варіант - той, який вже тут є, це ТОРБА - слово тюркського походження, означає назва полотняного мішка, який прикріплюють перед мордою коня (вішають на голову), тварині навіть нахилятися до землі не потрібно, щоб підкріпитися.
Друге слово - САКВА - але це предмет спорядження, в якому перевозили зерно, пріторачівая його до сідла.
Варіант відповіді "торба" виглядає більш імовірним.
