Звичайно, якщо далі хочете залишитися на цій роботі, то починайте дуже уважно вивчати риси характеру і психологію Вашого начальника. Сам до пенсії був начальником, по молодості набив шишок і похитав нерви підлеглим. Тому-то раніше великими начальниками молодих працівників призначали вкрай рідко. До старості я вже знав риси характеру кожного працівника і вже знав, що потрібно зробити, що б моїм підлеглим на роботі було комфортно. Тому, коли йшов на пенсію, мої підлеглі сплакнули.
Погані стосунки з начальником бувають декількох порід:
а) він, гад, мене працювати змушує, так ще і вимагає що б робив як треба.
б) він хоче що б я працював як треба йому а не мені (графік, зміни, обсяг робіт)
Я тут працюю 15 років і можу собі вибрати грфік помягче і взагалі хто такий Петров він працює 3 міс ну подумаєш він 5 днів отпашет без зміни але я ж повинен на ін до бабусі з'їздити подумаєш величина а начальник не пускає.
в) він веде себе не так як хочу я
МИ ж з нею бивл і подругами поки її не підвищили, чому вона змінилася.
Ваша історія з цих?
Якщо немає не забувайте що начальник просто людина на якому лежить підвищена відповідальність
Або спробувати налагодити взаємини з керівництвом, або змінить роботу. Перший варіант актуальний, якщо Вам дуже подобається ця робота і немає гідної альтернативи. Рекомендую почитати книгу Михайла Литвака "Психологічне айкідо". Там наведено доступні техніки відходу від конфліктів.
Воювати з начальством і скаржитися на нього марно, на те воно і начальство. Або терпіти і чекати коли його звільнять або сам піде з посади, або взагалі не звертати на нього ніякої уваги, або йти.