Історія ця сталася років 10 назад.Жілі ми з колишньою дівчиною в комуналці, і до нас в кімнату навпроти переїхав молодий чоловік нашого возраста.Било це 1го травня і ми збиралися йти на концерт на дах ЦУМу, ну і покликали йти з нами. на що він кінцево ж погодився. Прийшли, тусім, підтягуються ще друзі, і тут один (Макс) підходить до мене і каже:
-а як ось цього звуть і хто він такий?
-це наш новий сусід, а звуть його. млинець. начебто. зразок Паша.
Постояли подумали як дізнатися точно (перепитати щось ніяк адже) і вирішили що підійдемо і запитаємо що-небудь, ну типу як погода: план просто супер.Подходім значить і запитуємо акцентуючи на імені:
Він поварачівается до нас і ми такі радіючи.
-Як справи, як погода, як сам, з усіма познайомився?
- Так хлопці, все супер.
Ну і ОК. Стали дружити з Пашею спілкуватися, прібухівать, річки, сонце, літо. Все як у 20летній молодежі.Проходіт місяці 3-4, ми вже міцні друзі і весь час проводимо однією дружною компаніей.Сідім якось вночі у Пашки в гостях, в PS режімся, пивасик потягує і тут Паша задумливо так видає:
-Посон, а Чому ви мене Пашею кличете?
Макс аж поперхнувся
-Паху, ти на сонечку перегрівся что-ли?
а він витримавши паузу і так і не дочекавшись відповіді говорить (з паузою в словах)
-Хлопці, я ж не Паша. я ж. Ілля.
У кімнаті повисла гробова тиша, ми з Максом переглянулися згадуючи як так вийшло і заіржали. Потім виявилося що він теж не хотів нас поправляти, а тут зібрався з силами і запитав.
Треба відзначити що ми так і називаємо його Пашкой, він не ображається, і більш того, коли з ким то знайомиться то говорить:
-Дуже приємно, Ілля, але друзі називають мене Пашкой.
P.S. Чукча не письменник, за орфографію і стиль прохання сильно не штовхати
Друг мій, тег МОЄ)