Люблячий мовчання перебуває поблизу Бога і Його ангелів, і в вишніх місце його. Господь каже, що Він тоді збереже дороги свої ти вважаєш, - коли ти сам будеш зберігати уста свої (див. Прип. 13: 3) (прп. Антоній Великий. 89, 59-60).
Преславне справу зберігати мовчання, наслідуючи Господа, Який зберігав мовчання, не дивлячись на сан Ірода (прп. Антоній Великий, 89, 105).
Бережи уста свої, та чесним буде перед тобою ближній твій. (Прп. Авва Ісая. 89, 327).
Зберігання вуст захоплює розум до Бога, якщо мовчати з розумом. (Прп. Авва Ісая, 89, 350).
Якщо полюбиш мовчання, то будеш любимо багатьма (прп. Єфрем Сирин. 30, 161).
Мовчання юному той же, що вуздечка коню, а лукавство впаде в біди (прп. Єфрем Сирин, 30, 203).
За трапезою має мовчати. Люби мовчання, коханий, щоб перебувало в тобі благоговіння (прп. Єфрем Сирин, 31, 294).
Будемо мовчати, коли має, щоб дізнатися користь безмовності (прп. Єфрем Сирин, 31, 626).
Люби мовчання, щоб совість була в тебе, як учитель (прп. Єфрем Сирин, 31, 631).
Не знаєте, який дар Божий - мовчання! Як добре не мати необхідності в усякому слові, але користуватися свободою, інше обирати, а іншого уникати і бути для себе скарб-хранителем і слова і мовчання! Кожне бо Боже слово за своєю природою гнило і удобоколеблемо і через супротивні йому слова не має свободи: а слово про Бога - тим паче, чим вище зраджує, тим сильніше ревнощі і важче небезпека. Але що ж ми, страхіття, на що можемо покластися, на думку чи, на слово чи, на слух чи, коли від всіх трьох належить небезпека? Бо осягати розумом важко, зобразити словами неможливо, а знайти очищений слух найважче (свт. Григорій Богослов. 14, 196).
Блаженна та життя, в якій уста беззаконня, як якесь джерело бруду, назавжди замкнені і людського життя більше не будуть оскверняти смородом! (Свт. Григорій Ніський. 19, 54).
Іноді мовчання корисніше слів, іноді слово корисніше мовчання (свт. Іоанн Златоуст. 48, 485).
Мовчання. благотворно, будучи матір'ю премудрих помислів (блж. Диадох. 91, 47).
Мовчазний мовою у всій зовнішності своєї набуває смиренномудрого статечність, і він без праці візьме гору над пристрастями (прп. Ісаак Сирин. 58, 45).
Паче всього люби мовчання, тому що наближає тебе до плоду, мова ж немічний зобразити оне (прп. Ісаак Сирин, 58, 176).
Великий той чоловік, який терпінням членів своїх придбав внутрішньо в душі своїй чудовий цей навик <молчание> (Прп. Ісаак Сирин, 58, 176).
Від вправи в цьому укладення <молчании> згодом народжується якесь задоволення і насильно веде тіло до того, щоб я міг пробувати в мовчанні (прп. Ісаак Сирин, 58, 176).
Мовчання є таємниця майбутнього століття; а слова суть знаряддя цього світу (прп. Ісаак Сирин, 58, 185).
Інший зберігає мовчання, але нерозумно, бо він думає, що робить чеснота, між тим як зовсім не робить її. А розумно мовчить думає, що він не гідний говорити, як сказали отці, і це є розумне мовчання (прп. Авва Дорофей. 29, 160-161).
Не будь нерозважливо мовчазний, щоб не заподіяти іншим збентеження і засмучення. (Прп. Іоанн Ліствичник. 57,48).
Розсудливе мовчання є матір'ю молитви, звернення з уявного полону, сховище Божественного вогню, страж помислів, шпигуни ворогів, училище плачу, один сліз, делатель пам'яті про зміряв, жівопісатель вічних мук, любоіспитатель майбутнього суду, заступниками рятівної печалі, ворог зухвалості, безмовності чоловік, противник любоучітельства, причащання розуму, творець видінь, непримітне предуспеяніе, сокровенне сходження (прп. Іоанн Ліствичник, 57, 99).
Мовчання Ісусове вам сором Пилата; і безмовність вуст благочестивого чоловіка скасовує марнославство (прп. Іоанн Ліствичник, 57, 100).
Любитель мовчання наближається до Бога, і таємно з Ним розмовляючи, просвічується від Нього (прп. Іоанн Ліствичник, 57, 100).
З мовчанням сплітається хизування учительства. (Прп. Іоанн Ліствичник, 57, 185).
Мовчання і безмовність - вороги марнославства; але якщо ти знаходишся в гуртожитку, то терпи безчестя (прп. Іоанн Ліствичник, 57, 211).
Найсильніші зброї для Німа з терпінням суть утримання, любов, молитва і читання (авва Фалассію. 91, 297).
lt; Молчаніеgt; душу мовчазного виконує радість паче усякої радості, бо такий має співрозмовником вони сповнились Духом Святим (прп. Феодор Студит. 92, 120).
Бережи мовчання і від всіх усувати, що і є справжнє мандрівництва (прп. Симеон Новий Богослов. 77, 211).
Мовчання збережеш, якщо будеш говорити сам в собі: що доброго маю сказати я, настільки малосмисленний і поганий, що і говорити-то не гідний, недостойний навіть і до людей зараховуватися? (Прп. Симеон Новий Богослов, 77, 212).
воно lt; молчаніеgt; є охоронниця священної молитви і чудова помічниця при вправі в чеснотах, а разом і ознака духовної мудрості (прп. Никодим Святогорець. 70, 107).
До того, щоб здобути навичку мовчання, тобі дам знати одне саме пряме і простий засіб: берись за діло, - і сама справа буде і навчати тебе, як його робити, і допомагати в цьому. Для підтримки ж старанності до такої праці частіше думай про згубні наслідки безрозбірного балакучості і рятівних наслідки розсудливого мовчання. Коли ж дійдеш до куштування рятівних плодів мовчання, тоді не буде потрібно більше для тебе ніяких в цьому відношенні уроків (прп. Никодим Святогорець, 70, 108).
Говорили про авву Агатона, що він протягом трьох років вкладав камінь в уста свої, доки не навчився мовчання (98, 13).
Іншим разом, під час зборів у скиті, батьки хотіли випробувати авву Мойсея. З презирством до нього говорили вони між собою: «Для чого цей ефіоп ходить в наше зібрання?» Мойсей, почувши це, мовчав. Коли братія розійшлися, отці запитали його: «Невже ти нітрохи не зніяковів, авва?» А він відповів їм: смятохся і не дієсловах (Пс. 76: 5) (97, 157).
Коли авву Памво просили сказати повчання відвідав Скит архієпископу, він відповів: «Якщо мовчання моє не принесе йому користі, то не принесе користі і слово моє» (106, 347).