Формені елементи крові-червоні кров'яні клітини, білі кров'яні клітини і кров'яні пластинки-мають своєрідну будову і виконують специфічну роль в організмі.
У рептилій і риб вони овальної форми і містять ядро. У більшості ссавців еритроцити круглої форми (тільки у верблюда і ла-ми-овальної (рис. 52) і мають форму плоскої тарілочки з заглиблюючись-нями посередині, тому в профіль виглядають двояковогнутого. Колір
еритроцитів зеленувато-жовтий, в товстому шарі вони здаються червоними. Еритроцити і надають крові характерний червоний колір.
Еритроцит складається з ніжною сітчастої строми (кістяка) і поверх-ностного, більш ущільненого шару.
Еритроцит, як це зараз встановлено, являє собою рідку краплю, що складається з гідрофільної колоїдної системи, в якій безперервна фаза складається з солей і води, і дисперсна - з белко-вих речовин, гемоглобіну і деяких солей. Поверхневий шар Ері-троцітов складається з липоидов; він володіє виборчої проникності-стю. Наприклад, поверхневий шар еритроцитів проникний для води, глюкози, сечовини, аніонів та інших речовин і непроникний для кати-онов. Завдяки цьому еритроцити утримують свій специфічний склад, особливо склад солей.
При нормальних умовах гемоглобін-пігмент крові-ні диф-фундірует через оболонку еритроцита. У гіпотонічних розчинах відбувається руйнування еритроцитів з виходом гемоглобіну в раст-злодій. Цей процес називається гемолізом. Гемоліз еритроцитів крові теплокровних тварин відбувається в розчинах з концентрацією солей нижче 0,7%. Стійкість еритроцитів кілька різна у раз-них видів тварин.
Гемоліз крові в організмі відбувається і під впливом деяких отрут, наприклад, отрути деяких змій, а також під впливом особливих ве-вин - гемолизинов, що утворюються в самому організмі при введенні в кров тварини одного виду еритроцитів тварини іншого виду.
Здатність еритроцитів протистояти зниженню осмотичного тиску може змінюватися при різних станах організму, осо-бенно при деяких захворюваннях. Ось чому визначення устої-чивости, або резистентності еритроцитів, по відношенню до гемолізу набуло практичного значення. На стійкість еритроцит-тов впливають іони плазми. К 'і СУ знижують стійкість, Са "і НРО підвищують її.
Еритроцити еластичні, розтяжні та згинання, в силу чого легко через змінюють форму, особливо проходячи з потоком крові через капіляри, діаметр яких менше діаметра еритроцита.
Своєрідна форма еритроцитів сприяє збільшенню їх по-поверхні. Сплющена форма з вдавлениями посередині збільшує загальну поверхню еритроцита на 20%, в порівнянні з кулястою формою. Загальна поверхня всіх еритроцитів крові тваринного досягнень-Гаета великих величин; так, наприклад, поверхня еритроцитів всієї крові корови дорівнює 16000 м2, т. е. перевищує 1,5 га.
Величезна поверхню полегшує поглинання і віддачу еритроцит-тами кисню, що є їх основною функцією.
Без'ядерні еритроцити більш пристосовані до виконання цієї функції, ніж ядерні, наявні, наприклад, у птахів. Пояснюється це тим, що ядерні еритроцити, як повноцінні клітини, мають інтенсивність вибухобезпечний обмін речовин і тому значну частину кисню потреб-ляють самі, тоді як у еритроцитів ссавців, які не мають ядра, обмін речовин значно знижений, вони мало використовують кисню для власного обміну.
Хімічний склад еритроцитів наступний: води-60% і сухої речовини-40%. 90% сухої речовини становить гемоглобін, а ос-фундаментальні 10% складаються з інших білків (5,8%), липоидов, глюкози і мінеральних речовин. Еритроцити містять ферменти: каталазу, карбоангидразу і ін. В складі еритроцитів переважають іони калію, в той час як в плазмі крові, навпаки, більше натрію.
Крім своєї основної функції - поглинання кисню в легенях і перенесення його в капіляри тканин, еритроцити сприяють також переносу з капілярів тканин в легені вуглекислоти.
Еритроцити беруть участь і в перенесенні поживних речовин: вони пе-реносят амінокислоти, адсорбуючи їх на своїй поверхні. Червоні кров'яні клітини відіграють певну роль в явищах імунітету, ад-сорбируясь на собі різні отрути, які потім руйнуються кліть-ками ретикуло-ендотеліальної системи.
Кількість еритроцитів визначається за допомогою спеціальних рахункових камер в 1 мм 3 крові.
Кількість еритроцитів в крові змінюється в залежності від ча-мени доби, умов роботи, віку, статі, фізіологічного перебуваючи-ня організму, а також при захворюваннях.
Таблиця 16 Кількість еритроцитів і їх розмір у дорослих тварин
Так, наприклад, за даними Лоскутова, у телят в перші дні життя кількість еритроцитів в 1 мм3 крові в середньому дорівнює 10,5 млн. До 30-го дня життя теляти воно становить 7,6 млн. У дорослих тварин кількість еритроцитів становить близько 6 0 млн. Абсолютна кількістю-ство еритроцитів в крові бичків вище, ніж у теличок. Кастрація вирівнює кількість еритроцитів.
М'язова робота підвищує кількість еритроцитів. Так, пробіг коней на 25 км викликає збільшення кількості еритроцитів більш ніж на 22%. У коней, що беруть участь в перегонах, кількість еритему-РОЦИТ збільшується на 28%. Кількість еритроцитів варіює і у тварин різних порід. У коней різних порід коливання числа еритроцитів складають понад 2 млн. (Табл. 16). У овець рома-новской породи більше еритроцитів, ніж у овець куйбишевської породи, причому ця різниця згладжується в період ягнения і знову восстанав-ється до другого місяця лактації.
Кількість еритроцитів і гемоглобіну у корів 1-азчічной продуктивності (за даними Кудрявцева А. А.)
Середній удій за 31'0 днів (в кг)
Середня кількість еритроцитів
Без'ядерні еритроцити недовговічні. До останнього часу вважалося, що вони живуть в крові близько 30 днів. Однак за допомогою глікогену, збагаченого важким ізотопом, в даний час уста-новлено, що еритроцити можуть прожити до 130 днів.
Постарілі еритроцити захоплюються клітинами ретикуло-ендотеліальної системи і там руйнуються. Знищення розпалися клітин відбувається головним чином в селезінці, печінці і кістковому мозку. Нові еритроцити безперервно утворюються в червоному кістковому мозку. В результаті загальна кількість еритроцитів у крові в нормаль-них умовах не змінюється.
Швидкість осідання еритроцитів. Якщо кров оберегти від гори до-вання і залишити на деякий час в посудині, то з плином часу еритроцити осідають. Виявилося. що швидкість осідання еритроцитів неоднакова у різних видів тварин при різному стані здо-ровья тварини. Процес осідання еритроцитів особливо прискорюється при різних запальних процесах в організмі. Ось чому оп-ределение швидкості або реакції осідання еритроцитів (РОЕ) приобре-ло в клінічній практиці діагностичне значення.
У коней осідання еритроцитів відбувається дуже швидко, у жвач-них, навпаки, ця реакція протікає вкрай повільно (табл. 18).
Швидкість осідання залежить від того, як швидко еритроцити скле-іваются між собою; адже. ясно, що склеившиеся в грудочку еритро- ціти будуть осідати швидше, ніж поодинокі. Склеювання або аг-глютінація еритроцитів, залежить від зміни негативного елек-тричних заряду еритроцитів на позитивний.
Таблиця 18 Швидкість осідання еритроцитів у різних тварин
Швидкість осідання еритроцитів
велика рогата худоба
У чоловіків швидкість осідання еритроцитів становить 3-9 мм, у жінок - 7-12 мм, у новонароджених 0,5 мм на годину; у вагітних жінок осідання еритроцит-тов прискорене - близько 45 мм на годину.
Швидкість осідання еритроцитів, мабуть, залежить не від властивостей самих еритроцитів, а від властивостей плазми. Це ілюструється сліду-ющим досвідом. Якщо помістити еритроцити одного чоловіка в плазму іншого чоловіка, то швидкість осідання еритроцитів складе 8 мм на годину. Ці ж еритроцити в плазмі вагітної жінки осідають з бо-ростью 54 мм. Еритроцити вагітної жінки осідають в її соб-ственной плазмі зі швидкістю 45 мм, а в плазмі чоловіки - зі швидкістю 9 мм.
Прискорення осідання еритроцитів пов'язують зі збільшенням в крові глобулінів і пояснюють це наступним чином. Еритроцити на по-поверхні мають негативний електричний заряд, а тому, як тіла з однаковим зарядом, відштовхуються один від одного і залишаються в плазмі в підвішеному стані. Фібриноген і глобуліни плазми електрично позитивні, і збільшення в плазмі кількості Глобу-линів призводить до того, що вони адсорбуються на поверхні еритему-РОЦИТ, витісняючи альбуміни, і нейтралізують частина негативних іонів. Втрачаючи електричну зарядженість, еритроцити агглютинируют і осідають.
На швидкість осідання еритроцитів впливають величина, форма і кількість самих червоних кров'яних клітин, насиченість їх гемоглобіном. Зрушення реакції крові в кислу сторону уповільнює ско-кість осідання еритроцитів. Прискорення реакції осідання обумовлено і збільшенням кількості холестерину в крові.
Для продовження скачування необхідно зібрати картинку: