Зазвичай постпозітівни обставини способу дії, виражені ім'ям іменником в наречном значенні, наприклад: розбігатися хвилями, розходитися колами.
Місце обставини способу дії може залежати від наявності або відсутності в реченні інших другорядних членів; пор. Альпіністи йшли повільно. - Альпіністи повільно йшли по крутій стежці.
Засобом смислового виділення обставини способу дії або заходи і ступеня є постановка їх на початку пропозиції або відрив від слів, до яких вони примикають, наприклад: Марно Григорій намагався побачити на горизонті козацьку лаву (Шолохов); Двічі пережив таке почуття Микита (Федін); Так, ми були в дружніх стосунках дуже (Л. Толстой).
Препозітівним обставини м е р и і з т е п е н і, наприклад: Диктор двічі повторив наведені в тексті цифри; Директор дуже зайнятий; Рукопис цілком підготовлена до набору.
Обставина в р е м е н і зазвичай передує дієслову-сказуемому, наприклад: За вечерею розмовляли мало (Тургенєв); Через місяць Бєліков помер (Чехов); Вечорами доктор залишався один (В. Панова).
Нерідко, однак, обставина часу буває постпозитивно, що сприяє його смисловому виділенню, наприклад: Сестра піднялася рано; Я прийшов до світанку.
Обставина м е с т а зазвичай препозітівним, причому часто стоїть на початку речення, наприклад: На фабриці було неспокійно ... (Горький); Із заходу йшла хмара (Шолохов).
Якщо обставина місця стоїть на початку речення, то часто безпосередньо за ним слід присудок, а потім вже підлягає, наприклад: Справа підіймалося білий будинок лікарні ... (Гаршин); Звідусіль лунали незнайомі запахи трав і квітів ... (Серафимович). Однак в цих умовах можливий і прямий порядок головних членів речення, наприклад: Над сивий рівниною моря вітер хмари збирає (Горький).
Постановка обставини місця після присудка є нормою в тих поєднаннях, в яких наявність обставини необхідно для повноти висловлювання, наприклад: Будинок знаходиться на околиці міста; Батьки його постійно живуть на півдні.
Обставини п р и ч и н и й ц е л і частіше стоять попереду присудка, наприклад: З нагоди хвилювання на морі пароплав прийшов пізно (Чехов); Дві дівчини від страху плакали (В. Панова); Мужик з сумою на спині ... для сміху підштовхнув іншого плечем (Малишкін).
Постановка названих обставин після дієслова-присудка зазвичай призводить до їх смисловому виділенню, наприклад: Вона прокинулася від страху; Він не ходить на роботу нібито через хворобу; Електричка відправлена в депо на річний ремонт.