В Україні запропоновано ввести миротворців. З ініціативою виступив президент Петро Порошенко, ідею підтримали на РНБО, МЗС підготувало звернення до РБ ООН. Чи буде введений контингент в Україну і чим займуться тут "блакитні каски"?
В англійській мові наше поняття миротворець має дещо інше звучання, ніж у нас. Peacekeeper звучить як охоронець світу, а не його творець - peacemaker, який асоціюється насамперед з револьвером. / Відповідно, завдання західних миротворців полягає в першу чергу в підтримці миру, а не в його створенні. Тобто сподіватися на те, що в разі масштабної агресії вони будуть воювати на одній зі сторін, щонайменше, наївно, незалежно від того, яка саме з міжнародних організацій пошле до нас свій контингент.
В останньому питанні можливі кілька варіантів: підрозділи ООН, поліцейська місія ЄС або ж місія ОБСЄ. На останній версії наполягає Україна, але вона не влаштовує Київ, підозрюючи ОБСЄ в надмірно тісних зв'язках з Кремлем.
Для України, як стверджує керівництво країни, краще всього поліція ЄС, але шанси на такий результат примарні. З одного боку, для її напрямку потрібно тільки рішення керівництва ЄС, на що Україна формально вплинути не може. Але з іншого - навряд чи сам Євросоюз піде на загострення відносин з Україною, для налагодження яких треба було стільки зусиль.
Крім того, поліцейські сили - це саме поліція, не більше і не менше. І їх введення можливо тільки після повного припинення вогню. Як заявив представник Інституту з вивчення світу і політики безпеки (IFSH) при Університеті Гамбурга Вольфганг Цельнер в інтерв'ю DW, основна складність з Європоліцейські полягає в тому, що місцеве оточення налаштоване "вкрай вороже". А значить, "громадянської місії дуже складно виконати це завдання - що ми і бачимо зараз на прикладі місії спостерігачів ОБСЄ".
Ще на одну складність вказав заступник генсека Європейської зовнішньополітичної служби (ЄВС) Мачей Поповський, уточнивши, що миротворча місія повинна бути заснована на ясному мандат, а її можлива відправка обговорена з країнами-членами ЄС. "Є цивільні консультанти ЄС в Україні. Ми знаємо про українську ідею та пропозиції, яку озвучив президент (Порошенко, - ред.), Але нам потрібно знати більше, нам потрібна деяка ясність", - сказав він на прес-конференції за підсумками засідання міністрів оборони ЄС в Ризі, повідомляє ТАСС.
Місія ООН, яка перебуває в ранзі військової, а значить, краще захищеною, в цій ситуації виглядає вигідніше. Але вона вимагає рішення РБ ООН, в якому Україна має право вето. І його застосування досить імовірно.
На думку Москви, ідея Порошенко йде врозріз з досягнутими в Мінську домовленостями про врегулювання конфлікту. "Мінські домовленості не передбачають такого заходу. На мій погляд, це може бути таким елементом ерозії мінських домовленостей. Тому, я не погоджуся з цим", - завив речник української Держдуми Сергій Наришкін.
Чого ж можна реально чекати Україні після введення миротворців?
ООН розуміє миротворчість "як застосування багатонаціональних сил під командуванням ООН для обмеження і врегулювання конфліктів між країнами".
Існують два види миротворчих операцій: місії спостерігачів і операції за участю миротворчих сил. Спостерігачі беззбройні, а військовослужбовці миротворчих сил ООН забезпечені легким озброєнням, яке вони можуть застосовувати виключно в цілях самооборони.
Головне завдання "блакитних касок" - роль нейтральної третьої сторони для встановлення і збереження режиму припинення вогню і створення буферної зони між воюючими сторонами. Друга їх завдання - допомога в знешкодженні смертоносних наземних мін, яких на землі Донбасу накопичилося чимало.
При цьому введення миротворців - процес досить складний і бюрократизований. Наприклад, у тій же ООН від прийняття рішення до початку операції проходить від півроку до року. Такий термін потрібно для технічної підготовки місії і переговорів з країнами, добровільно посилають свої війська в гарячу точку.
ЄС зможе відреагувати швидше, але, як уже було зазначено, при наявності політичної волі. Найшвидшим варіантом було б використання сил ОБСЄ, які вже знаходяться в зоні конфлікту і висловлювали готовність прийняти на себе додаткові функції.
Сьогодні ж Україна, відтягуючи вирішення питання зі спостерігачами і відмовляючись від реальних варіантів, має всі шанси знову "запізнитися на потяг". За словами Вольфганга Цельнера, ненависна у нас ОБСЄ "не оптимальна" для виконання поставлених завдань, "але зараз у нас немає нічого іншого. Чи можна очікувати, що виникне ситуація, при якій можна буде відправити в Донбас миротворчу місію. Тому немає сенсу міркувати про те, що це не сама ідеальна місія. Треба працювати з тим, що є.
Росії, звичайно, не потрібна сильна миротворча місія в Донбасі, яка могла б обмежити діяльність сепаратистів і забезпечити ефективне спостереження за кордоном. Це очевидно. Можна критикувати Україну за таку позицію, але це не допоможе. Якщо ми хочемо просунутися далі і не обмежуватися деклараціями і взаємними докорами, то потрібно посилювати місію ОБСЄ. Альтернативи цьому просто немає ".