Цитата: 137 - 153 з 196
Тому ми і радіємо, потрапляючи в природу, що тут ми приходимо до тями.
Поезія - це душа подвигу, звертає красу в добро.
Поезія - це передчуття думки.
Поезія - це форма любові.
Поезія і любов - це явище таланту; ні поезію, ні любов не можна робити власністю.
Правда - це означає перемога совісті в людині.
Правда - це означає перемога совісті в людині. Найважче в справі мистецтва слова - це зробитися суддею самого себе.
Правда - це загальна совість людей.
Правда - це перемога совісті в людині.
Правда любить селитися в справі: не всяке справа є правда, але правда живе завжди в делe.
Правда наближається до людини в почутті сили і є в момент рішення боротися: боротися за правду, відстоювати правду. Не всяка сила стоїть за правду, але завжди правда про себе доповідає силою.
Правда вимагає стійкості: за правду треба стояти або висіти на креcтe, до істини людина рухається. Правди треба триматися - істину треба шукати.
Правди треба триматися, - істину треба шукати.
Дозвільне самотність ганебно, але є самотність трудящих людей і, вірніше, навіть праця самотності боротьби за свою особистість в інтересах самого ж колективу.
Перетворення природи і управління нею починається з себе: змалку нас вчать керувати собою, і * розумними * ми називаємо тих, хто навчився керувати своєю природою, своїм талантом.
Природа для мене - вогонь, вода, вітер, камені, рослини, тварини - все це частини розбитого єдиного істоти. А людина в природі - це розум великого істоти, нагромаджувати силу, щоб зібрати всю природу в єдність.
Природа з'явилося нам, як батьківщина, і батьківщина - мати звернулася в батьківщину.