Геніальний винахідник відкрив нову сторінку в ері стрілецької зброї. Автомат Калашникова вважається одним з найуспішніших прикладів систем автоматичної стрілецької зброї в світі. Версій безсмертного АК-47 сила-силенна: його відтворювали, модернізували і переробляли в 100 країнах світу. За різними оцінками, виготовлено від 100 мільйонів зразків; в різних версіях його виробляють і сьогодні.
Відомий факт - солдати, які пройшли бої в реальних умовах, часто страждають кошмарами ночами, і сниться їм найчастіше за все один і той же сон: іде бій, вороги наближаються з усіх боків, а зброю заклинює. Так ось, бійців, які боролися з Калашніковим в руках, такі кошмари ніколи не мучать. Надійність «Калаша» підтвердила себе за багато років його використання у багатьох боях по всьому світу.
Коли М. Калашников закінчив 7-й клас школи, він спробував повернутися на Алтай, щоб влаштуватися на роботу. Але заробітку він не знайшов, провчився ще рік в Курье і повернувся до батьків. Виправивши свою дату народження, отримав паспорт і знову відправився на Алтай. Там він вперше вивчив пристрій стрілецької зброї, розбираючи і збираючи пістолет системи «браунінг».
Потім 17-річний юнак перебрався в Казахстан, де завдяки підправлені році народження влаштувався на роботу учетніком на станцію Мата Туркестано-Сибірської залізниці. Тут його інтерес до техніки зміцнився. «Старожили Матая розповідали, що вже тоді у нього були конструкторські ідеї. Все депо допомагало йому c кресленнями », - розповідала аким Матайского сільського округу Аксуському району Алматинської області Айна Ахмолданова. Однак для того, щоб зібрати якісь працюючі пристрої, у молодого Калашникова не вистачало ні знань, ні досвіду.
Восени 1938 року Михайла Тимофійович був призваний в Червону армію в Київський особливий округ, пройшов підготовку за фахом «механік-водій танка» і був направлений в 12-ту танкову дивізію в місті Старий на Україні. Там, в армії, М. Калашников зумів знайти застосування своїм винахідницьким здібностям.
Конструктор Михайло Калашников (1949). Фото з сайту geraldika.udmurt.info
Шлях до АК-47: етапи втілення мрії
Винахідницька кар'єра Калашникова почалася з таких приладів, як лічильник, який відраховував постріли з гармати танка, допоміжний пристрій для пістолета ТТ і пристрій для відстеження ресурсу танкового двигуна.
Після того як талант М.Калашнікова виявив себе, конструктор став працювати в Ленінграді, на заводі імені Ворошилова, де він допрацьовував і впроваджував у виробництво свій останній винахід.
Під час війни винахідник був призначений командиром танка, але був серйозно поранений в бою і госпіталізований. У період відновлення М. Калашников, мабуть, зрозумів, що хоче спробувати себе в розробці власного автоматичної зброї. За станом здоров'я М.Калашнікову дали шестимісячну відпустку, і він відправився знову в Казахстан на станцію Мата. Там він працював над кресленнями і досвідченими зразками свого першого зразка пістолета-кулемета. Зброя не надійшло у виробництво, але привернуло увагу до Калашникову.
Прототип Калашникова представили А.Благонравову, знаменитому вченому, фахівцеві в області стрілецької зброї. Він не відгукнувся про зразок позитивно, але віддав належне незвичайності його виконання. Вчений рекомендував Калашникова для професійного навчання.
Так молодого розробника викликали в столицю КазРСР Алма-Ату. За розповідями жителя Матая Олександра Дружаева, Калашникова взяли під арешт, коли він прибув у місто: виявили вогнепальну зброю. Це непорозуміння швидко вирішилося, коли стало зрозуміло, що приїжджий привіз зразок свого власного виготовлення за наказом командування. Його повели в евакуйований Московський авіаційний інститут.
У виданні «Московський авіаційний інститут: документи, цифри, факти» залишилися спогади М.Калашнікова, де він розповідає про свою роботу в інституті. За його словами, було створено робочу групу, якій належало займатися розробкою пістолета-кулемета. До групи входили старший викладач і студенти старших курсів, які навчалися «без відриву від виробництва», працюючи в лабораторії. Калашников згадує про фахівців з виробничих майстерень і про свою першу команді з великою повагою, згадуючи професіоналізм і захопленість роботою молодих зброярів.
Зі спогадів М.Калашнікова про доведенні зразка: «В процесі відпрацювання зразка чимало деталей перероблялися по декілька разів (позначалися недосвідченість самого конструктора і надмірна напористість членів спецгрупи). Але ніхто не дорікав нам в тому, що ми бували квапливі і нетерплячі. Тактовно поправляли, підказували. Коли була потрібна перевірка пістолета-кулемета стріляниною, виробляли її ночами в інструментальному цеху. Для цього у вільному кутку цеху ставили вертикально штабель дощок, ящик з піском, зброя закріплювали в лещатах, а від спускового гачка простягали мотузку в сусідню кімнату. Виробляли кілька пострілів. Якщо після цього була потрібна якась доведення деталей, то робили її самі, в тих же лещатах. Після чого знову стріляли. І так до ранку ».
Незабаром Калашникова перевели в Москву, в Центральний науково-дослідний полігон стрілецького озброєння Головного артилерійського управління Червоної армії.
Як згадує Айна Ахмолданова, у М.Калашнікова були дружина і син в Казахстані. За розповідями, конструктору не можна було зустрічатися з сім'єю. Дружина Калашникова померла, і 14-річний хлопчик став сиротою. І тільки тоді, в 1956 році, «під конвоєм», М. Калашников приїхав і забрав дитину.
Тим часом в управлінні з'являвся на світло легендарний автомат. М. Калашников працював над досвідченим зразком майбутнього АК-47 з 1945 року. Після випробувань зброю було випущено - в 1949 році. Автомат АК-47 був запущений в серійне виробництво на Іжевському машинобудівному заводі для озброєння Червоної армії.
Перший пістолет-кулемет Калашникова. Фото користувача Flickr V Smoothe
Проте, АК-47 і Stg-44 - це два різних види зброї, схожість яких пояснюється тим, що ні АК-47, ні Stg-44 в своїх структурах не мають ніяких принципово нових функціональних ідей. Основа цих зразків - принципи, відомі з кінця XIX століття. Схожість АК-47 і Stg-44 обумовлена і застосуванням газоотводного двигуна, який передбачає схожі обриси, але сам по собі такий двигун був вперше використаний в радянській гвинтівці АВС. Для професійного зброяра відмінності в ключових вузлах конструкції обох гвинтівок очевидні. До того ж Stg-44 можна зустріти тільки в приватних колекціях, а АК-47 випускається і перевипускається досі.
Деякі вважають, що автомат Калашникова був скопійований з зразка тульського збройового розробника Булкіна. Відомо, що лідерами випробувань, після яких АК-47 був прийнятий у виробництво, були три кандидати - Калашников, Булкін і Дементьєв. Можна тільки здогадуватися, як проходило між ними це змагання і який вплив справили один на одного конструктори. Проте, існують офіційні документи, що відображають особливості конструкції винаходів Булкіна і Калашникова, за якими вони явно не визнаються ідентичними.
Очевидно, Михайло Калашников розробив свій автомат на основі знань, зібравши все краще, що було йому доступно, а не побачив його, наприклад, уві сні, не маючи жодного уявлення про те, що являє собою автоматична гвинтівка як клас.
Прижиттєвий пам'ятник Михайлу Калашникову в Іжевську. Фото з сайту wikimedia.org
Смерть Винахідника, але не винаходів
Автомат Калашникова став одним з найкращих винаходів XX століття за версією газети «Ліберасьон» (Франція); в цьому списку значилися такі революційні інновації, як аспірин і атомна бомба.
Конструктор працював над безліччю модифікацій і модернізацій АК-47. Серед них: АКМ 7,62-міліметрового калібру, АКМС, АК-74, АКС-74У, АК-74М калібру 5,45. Калашников також розробив ручні кулемети РПК і РПКС калібру 7,62 і ручні кулемети РПК-74 і РПКС-74 калібру 5,45. Ще один знаменитий винахід М.Калашнікова - мисливський самозарядний карабін «Сайга».
Після того як похоронна церемонія закінчилася, труну з тілом М.Калашнікова пронесли по місцях, де проходила життя конструктора. Ходу супроводжували сотні людей, почесна варта та військовий оркестр.
Під час поховання на честь пішов з життя конструктора групою 154-го окремого комендантської Преображенського полку були проведені залпи з автоматів АК-47, створених М.Калашніковим.
Якщо вам цікаво, то коротко історія розвивалася наступним чином.
Михайло Тимофійович - старший сержант танкових військ, поранений, ніякого відношення до стрілецької зброї в житті не мав, - будучи в госпіталі, почав придумувати креслення "пістолетів-кулеметів" і відсилати їх "наверх". Креслення ці були ні в дугу. Але на високому рівні було вирішено політично правильно підтримати нового Черепанова, Кулібіна і Лівша в одному флаконі. Його безграмотні ескізи, над якими конструктори-зброярі хихикали, передали для доробок професіоналам. Але і у них теж толком справа не йшла, поки в руки не потрапили два німецьких зразка. Так і народився автомат Калашникова - плід роботи бригади інженерів-зброярів-професіоналів з доведення до розуму початкових ідей німців. А Калашников там з розумним виглядом позував у кульманів, якими і користуватися-то не вмів.