Мгарський Спасо-Преображенський монастир, 2 класу, поблизу міста Лубен, на горі, що зветься Мгарі. Заснований в 1624 році Ісаєю, єпископом Перемишльської. Тут спочивають відкрито мощі святого Афанасія, патріарха Константинопольського, преставився в 1654 році, на зворотньому шляху з Москви (див. 2 травня); святитель спочиває (за східним звичаєм) в сидячому положенні, в кріслі, яке обведено чудовою срібною ракой, чому він відомий більше під ім'ям «Афанасія сидить». При монастирі школа для сиріт духовного звання і Спасо-Преображенське братство.
З книги С.В. Булгакова «Російські монастирі в 1913 році».
Мгарський монастир, XVII-XIX ст. До складу комплексу входили побудовані в різний час Преображенський собор, будівлю келій (не збереглося), цегляна огорожа, дзвіниця, будинок настоятеля, готель, тепла Благовіщенська церква.
Будинок настоятеля 1786 р Перебудований в XIX в. Являє собою кам'яну, двоповерхова, прямокутна в плані будівля в стилі класицизму. Влаштована на головному фасаді велика лоджія обмежена чотирма тосканскими колонами. Готель, друга половина XIX ст. Витягнуте в плані двоповерхова будівля під четирехскатной дахом з простими, позбавленими прикраси фасадами.
Ансамбль значно постраждав в роки Великої Вітчизняної війни. Ведуться реставраційні роботи.
З книги «Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР», том 3, стр.290-292, видавництво "Будівельник", 1983-1986 р
Мгарський монастир - духовна перлина Лубенської землі - вже багато століть височить над мальовничою Сулою.
Поява перших ченців-самітників на Мгарської горе переказ відносить до X-XI ст. Мгарський Спасо-Преображенський монастир заснований видатним антиуніатських діячем Ісаєю Копинським в 1619 році на кошти княгині Раїни Вишневецької.
У 1692 році на місці раніше побудованої дерев'яної церкви, на кошти гетьманів І. Самойловича та І. Мазепи був вибудований кам'яний Спасо-Преображенський храм (архітектор Йоганн-Баптист Зауер). Освячував новозбудований собор митрополит Київський Варлаам (Ясинський).
Від самого свого заснування Мгарський монастир відігравав визначну роль у духовному житті України, завжди залишаючись твердинею Православ'я. 1622 року Ісая Копинський заснував тут братство, яке активно протистояло окатоличенню лівобережних українців.
На початку 1654 року, на шляху з Москви до Константинополя, в монастирі зупинився Царгородський патріарх Афанасій III (Пателарій). Тут же він з волі Божої зрадив свою душу Господу, залишивши заповіт поховати себе в цьому монастирі. У 1662 році святитель Афанасій був прославлений у лику святих, а тіло його було здобуто нетлінним. До 1936 року мощі святителя перебували в Мгарському Спасо-Преображенському монастирі. Нині вони покояться в Кафедральному Благовіщенському соборі м Харкова.
З 1737 року ігуменом, а з 1744 року відразу архімандритом монастиря був майбутній святитель Білгородський Іоасаф (Горленко).
У 1785 році на місці, де любив усамітнюватися свт. Афанасій, була побудована дзвіниця. У тому ж році заснований і скит з церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Населення монастиря складалося, в основному, із запорізьких козаків, що прийняли чернецтво. У 1663 році за чернечим ім'ям Гедеон тут перебував син Богдана Хмельницького Юрій. Мгарський монастир справив значний вплив на духовне становлення прп. Паїсія Києво-Печерського (уродженця м Лубни), оптинского ігумена Феодосія (Попова), настоятеля Святогірської Успенської пустині архімандрита Германа і багатьох інших подвижників благочестя. На території монастиря поховані Константинопольський патріарх Серафим (Анін), Київський митрополит Йосиф (Нелюбович-Тукальський), архієпископ Тобольський Амвросій (Келембет), а також єпископ Полтавський, а потім Псковський, Мефодій (Піснячевскій).
У XVII-XVIII століттях була створена Літопис Мгарського монастиря, рукописи якої зберігаються в наукових бібліотеках України.
На початку 1930-х років на території Мгарського монастиря був створений Патронат для дітей «ворогів народу». З 1937 року тут знаходився дисциплінарний батальйон, а з 1946 року - військові склади. У 1985 році монастир передали під піонерський табір.
За матеріалами сайту pravoslavie.ua