Маса кісткової тканини залежить від взаємодії між клітинами, що формують (остеобласти) і руйнують (остеокласти) кістка. Індивідуальний пік кісткової маси, який в нормі досягається до 25-30 років, залежить від генетичних і ненаследст-ських чинників: гормонального статусу, фізичних навантажень, харчування. Порушення гір-монального статусу, незбалансоване харчування, малорухливий спосіб життя, куріння, надмірне споживання алкоголю є факторами ризику зниження кісткової маси Таким чином, остеопороз - гетерогенне захворювання, він може бути класифікований як первинний або вторинний відповідно до причин, відповідальними за втрату кісткової маси .
діагностика
Клінічні лабораторні дослідження
В основі патогенезу розвитку остеопорозу лежить дисбаланс процесів кісткового ремоделювання (костеообразованіе) і кісткової резорбції: або переважає прискорена резорбція, або зниження костеообразованіе, або уповільнення обох складових кісткового обміну. У нормі кількість новоствореної тканини еквівалентно зруйнованої.
Основна мета ранньої біохімічної діагностики остеопорозу полягає в оцінці інтенсивності кісткового метаболізму. Для цього використовуються спеціальні біохімічні маркери, які можна розділити на три групи.
Найбільше значення в диференціальної діагностики захворювань скелета метаболічного характеру має оцінка гормонального статусу хворих, зокрема Параті-реоідного гормону (ПТГ), статевих стероїдних і гонадотропних гормонів, а також вітаміну Д, який бере участь з ПТГ в регуляції обміну кальцію. Визначення концентрації кальцію, фосфору і загальної активності лужної фосфатази сироватки крові использу-ються в оцінці загального статусу хворого і має допоміжне, але не діагностичне значення.
Маркери формування кісткової тканини
Маркери стану обміну
Маркери резорбції кісткової тканини
прогностична значущість
Високі рівні маркерів резорбції кісток, що перевищують норму в 2 рази, пов'язують з дворазовим збільшенням ризику переломів; пацієнти з остеопорозом, які мають рівні маркерів резорбції кісток, що перевищують норми в 3 рази, мають іншу метаболічну кісткову патологію (включаючи злоякісну). Таким чином, показаннями для дослідження маркерів метаболізму кісткової тканини є:- визначення ризику розвитку остеопорозу;
- моніторинг в період мено - і постменопаузи;
- моніторинг при проведенні гормональної замісної терапії;
- оцінка ефективності терапії антірезорбціоннимі препаратами
Лабораторна програма: Метаболізм кісткової тканини
Маркери формування кісткової тканини- остеокальцин
- лужна фосфатаза
- Паратгормон (ПТГ)
- неорганічний фосфор
- іонізований кальцій
- Деоксипиридинолин (ДПІД)
- CrossLaps - колаген 1 типу