Особливо легко і швидко стираються зовнішні і внутрішні ознаки «запозичення» з калькованих виразів (Lehnübersetzungen), якщо їх «внутрішня форма» виправдовується семантичним ладом і самого української мови. Вираз медовий місяць (в значенні `перший місяць подружнього життя ') проникає в українську літературну мову з французької або англійської мов на початку XIX ст. 193. Воно є перекладом англійського honey moon або франц. la lune de miel (пор. нім. Hönigmonat). Пушкін в «Постріл» вживає відповідне англійське вираз у мові графа, залишаючи його без перекладу: «П'ять років тому я одружився. - Перший місяць, the honey moon провів я тут, в цьому селі ».
Відомо, що вплив англійської мови на побутову мову різних верств українського освіченого суспільства (за межами професійних, спеціальних діалектів) стає особливо помітним лише з десятих - двадцятих років XIX ст. Англійські вирази в цей час вживаються здебільшого як іншомовні цитати. Пор. у Пушкіна в «Євгенії Онєгіні»:
Як dandy лондонський одягнений.
Ніхто б в ній знайти не міг
Того, що модою самовладної
У високому лондонському колу
Бути може, саме ця хвиля англійської впливу оживила в стилі вищих верств українського дворянства вираз медовий місяць (the honey moon), вже раніше відоме з французьких джерел (la lune de miel). У всякому разі, в українській літературній мові 20-30-х років XIX ст. цей вислів ще носить відбиток модного «європеїзму».
Але Марлинский, свідомо прагнув до поповнення запасу українських «крилатих слів» іншомовними, інтернаціональними фразеологічними оборотами, влучними афоризмами, приказками, користується виразом медовий місяць без вказівок його західноєвропейського джерела. Так, у Марлінського в повісті «Фрегат Надія»: «Вона ще в медових місцях шлюбу».
У Гоголя вираз медовий місяць вже вживається як загальнолітературний, що стало ходячим: «Перебуваючи, так би мовити, в медовий місяць. сидять вони в роді двох янголят за чаєм »(« Мертві душі », 2, 2). У кн. П. А. В'яземського в «автобіографічних введенні» до «Зібрання творів»: «Спочатку медові місяці співжиття мого з Польовим йшли благополучно, робота кипіла» (Вяземський, 1878, 1, с. 48). Пор. у Л. Толстого в «Крейцерова сонаті»: «- Так все одружуються, так і я одружився, і почався хвалений медовий місяць. Адже назва-то одне яке підле! - зі злістю прошипів він ». У Мамина-Сибіряка в романі «Приваловские мільйони»: «Медовий місяць для молодого подружжя Привалова минув, залишивши на горизонті ряд тих грозових хмарок, без яких навряд чи складається хоч одне сімейне щастя» (ч. 5, п. 4).
У 50-60-х роках XIX ст. вираз медовий місяць як окрема фразова одиниця мови набуло нового переносне значення: `перший блаженний період розквіту чогось, початковий період громадського захоплення чим-небудь '. Пор. вираз Герцена: медовий місяць українського прогресу. В оповіданні Н. Златовратського «Старий грішник»: «Ними тільки що було пережито медовий місяць українського лібералізму» 194. Пор. також у Б. Маркевича в «Забутому питанні»: «Хтось сказав дуже правильно, що кожне почуття має свій медовий місяць».
У цьому розширеному переносному значенні вираз медовий місяць стає нерозривним фразеологічним єдністю. Це живе семантичне рух фрази медовий місяць в українській літературній мові XIX ст. свідчить про те, що вона цілком асимілювалася з чисто російської літературної фразеологією і втратила вже до 30-40-х років XIX ст. всі ознаки свого закордонного походження. Внутрішня форма цього виразу цілком узгоджувалася з живим переносним вживанням слова медовий (пор. Медові уста. Медова мова і т. П .; пор. Також каламбурно-іронічний образ: «Цукор Медович Патокин»).
Друкується з машинопису з внесенням деяких необхідних поправок. - М. Л.
193 М. І. Міхельсон відзначав, що походження виразу медовий місяць - перське і що Вольтер в «Задиг» відкриває цей джерело. Вольтер пише: «Задиг дізнався з власного досвіду, що перший місяць шлюбу, як сказано в книзі Зенд, - є місяць меду, а інший місяць полину»: «Le premier mois du mariage, comme il est décrit dans le livre du Zend, est la lune de miel, et. le second est la lune de l'absinthe »(Міхельсон, ходяча. слова, 1896, С. 201).
194 «Відгук». Літературний збірник, Харків. 1881. С. 252.