Спорідненість мов проявляється в їх систематичному матеріальному схожості, т. Е. В схожості (точніше, в пов'язаності закономірними звуковими відповідниками, див. § 248, 2) того матеріалу, з якого (залишаючи осторонь пізніші запозичення) побудовані в цих мовах експоненти морфем і слів, тотожних або близьких за значенням.
Наприклад, російське числівник три по звучанню схоже з літовск. trys, лат. tres, ісп. tres, фр. trois, др грец. treis, др.-інд. trdyas, хеттск.tri, англ. three, ньому. drei - все з тим же значенням. Згодні в цих словах частково просто збігаються, частково ж не збігаються, але все одно об'єднуються міжмовних звуковими відповідниками, регулярно повторюваними і в інших словах і морфемах. Так, відповідність рос. / T / = англ. / O / = ньому. / D / повторюється ще в тонкий - англ. thin 'тонкий, худорлявий' - ньому. dunn 'тонкий.
Якщо матеріальне схожість виявляється в одному-двох словах або коренях (Не звуконаслідувальні, немеждометних і не висхідних до дитячого лепету) або ж в одному-двох афіксах будь-яких двох мов, воно може пояснюватися випадковим збігом.
Але якщо схожість повторюється в ряді слів і морфем, укладається в схеми регулярних звукових відповідностей, та до того ж ще з'єднує цілі групи мов, воно не може бути випадковим. Таке матеріальну схожість говорить про історичну зв'язку відповідних мов: м а т е р і а л ь н о с х о д н и е з л про в а і м о р ф е м и я в л я ю т ь с я г е н е т і ч е с к і т про ж буд е з тонн на е зв зв и м і.
§ 252. Потрібно розмежувати два види історичного зв'язку мов: з одного боку - к о н т а к т, викликаний географічним, територіальним сусідством, контактом цивілізацій, двосторонніми або однобічними культурними впливами і т. Д .; з іншого боку - і с ь к о н н о в и р о д з т в о мов, які розвинулися в процесі дивергенції (див. § 217) з одного більш-менш єдиної мови, що існував раніше. Контакти мов ведуть до запозичення слів, окремих виразів, а також кореневих і деяких афіксальних (зазвичай словотворчих) морфем.
Визначення мовного споріднення, сформульоване французьким лінгвістом Антуаном Мейе (1866-1936): «. два я з и к а н а з и в а ю т ь с я р од з т в е н н и м і, к о г д а вони обидва я в л я ю т ь с я р е з у л ь т а т о м д в у х р о з л і ч н и х е в о л ю ц і й о д н о г о і того ж я з и к а. б и в ш о г о в у п о т р е б л е н і й р а н ь ш е ». Ця мова - загальний «предок» родинних мов, т. Е. Мову, поступово перетворився в ході «двох різних еволюцій» в кожен з родинних мов або розпався на споріднені мови, називається їх п р а я з и к о м. Або я з и к о м - про з зв про в про і. а всю сукупність споріднених між собою мов називають я із и к о в о й з е м ь е й.
253. Зазвичай мовна сім'я є якимось безліч мов, всередині якого виділяються групи, об'єднані більш тісним спорідненістю, так звані в е т в і. Так, в індоєвропейській сім'ї виділяються слов'янська, германська, романська, індійська та інші гілки. Усередині гілок виділяються підмножини, об'єднані ще більш родинними зв'язками. Приклад такого підмножини - східнослов'янська група, що охоплює російську, українську і білоруську мови.
§ 255. Вивчення мовного споріднення відноситься до області порівняльно-історичного мовознавства. Метод порівняльно-історичного мовознавства передбачає т а к о е з р а в н е н і е мов, к о т о р о в и н а п р а в л е н о на в и я с н е н і е їх і с т о р і ч е с ь к о г о п р о ш л о г о.